Постанова 4855 № 640/17880/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17880/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Погрібніченко І.М. ПОСТАНОВА Іменем України 15 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Єгорової Н.М., за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Тущенка В`ячеслава Олександровича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги (припису), - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати незаконними дії інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Тущенка В.О. щодо складання вимоги (припису) від 23 серпня 2019 року №1102 стосовно Директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Федорова Івана Сергійовича; - скасувати вимогу (припис) від 23 серпня 2019 року №1102 по забезпеченню безпеки дорожнього руху, а саме: усунення недоліків в утриманні дорожньої розмітки згідно акта обстеження навчальних закладів прилеглих до проїзної частини вулиць міста на території Дарницького району станом на 22.08.2019. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідно до Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.11.2018 №2089, у директора Департаменту відсутні обов`язки щодо усунення недоліків вулично-шляхової мережі, виявлених під час її експлуатації. Відповідно, оскаржувана вимога (припис), якою директора Департаменту зобов`язано усунути недоліки згідно з актом обстеження навчальних закладів, прилеглих до проїзної частини вулиць міста на території Дарницького району в утриманні дорожньої розмітки, винесена без дотримання вимог законодавства та врахування його посадових обов`язків. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 23 серпня 2019 року інспектором відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Тущенком В.О. винесено вимогу (припис) №1102 Директору транспортної інфраструктури Федорову І.С. по забезпеченню безпеки дорожнього руху. Відповідно до зазначеного припису протягом 10 днів зобов`язано Директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Федорова І.С. усунути недоліки в утриманні дорожньої розмітки згідно акта обстеження навчальних закладів прилеглих до проїзної частини вулиць міста на території Дарницького району станом на 22.08.2019. Не погодившись з таким приписом, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що саме директор Департаменту, як керівник, має забезпечити виконання припису (вимоги) стосовно усунення недоліків в утриманні дорожньої розмітки, та може бути притягнений до відповідальності у разі невиконання такого припису. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Стаття 52 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль). При цьому, згідно з положеннями статті 52-3 цього Закону, до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать, зокрема, участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до положень статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних функцій Національної поліції віднесено, зокрема, здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Крім того, за приписами підпункту 21 пункту 1 Розділу ІІІ Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73 встановлено, що до функцій Департаменту патрульної поліції віднесено, зокрема, видання посадовим, службовим особам та громадянам обов`язкових до виконання приписів про усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Статтею 188-28 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскаржувана вимога (припис) складена відносно директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Федорова І.С. Відповідно до статті 16 Закону України "Про автомобільні дороги", вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Законом України «Про дорожній рух» передбачено, що саме власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні, а не їх посадові особи. Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити -невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об`єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони склалися, та усувати виявлені недоліки; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. Пунктом 5.46 розділу 5 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.11.2018 №2089, передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює реалізацію повноважень, віднесених законами України «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198. Відповідно до пункту 10.1 розділу 10 Положення №2089 директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, сприяє належному створенню умов праці в Департаменті. Відповідно до статті 21 Закону України "Про автомобільні дороги" органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом; 5) забезпечення проведення аудиту або перевірки безпеки автомобільних доріг згідно з вимогами цього Закону, інших актів законодавства України, національних стандартів України, а також вжиття необхідних заходів за результатами проведення аудиту безпеки автомобільних доріг або перевірки безпеки автомобільних доріг. Таким чином, органи місцевого самоврядування є відповідальними за стан вулиць і доріг в межах відповідного населеного пункту. Судом першої інстанції вірно встановлено, що таким органом місцевого самоврядування у місті Києві є саме Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). З метою виконання зазначених повноважень утворюються комунальні підприємства, зокрема, Комунальна корпорація "Київавтодор" або Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху", які підпорядковуються Департаменту, а їх керівники призначаються директором Департаменту. У свою чергу, директор Департаменту здійснює контроль за виконанням функцій Департаменту та несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, а отже саме директор Департаменту несе відповідальність за організацію усунення недоліків в утриманні дорожньої розмітки. Враховуючи викладене, інспектором відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Тущенком В.О. правомірно, у межах наданих повноважень та у визначений законом спосіб прийнято вимогу (припис) про усунення порушень у сфері дорожнього руху, а отже позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя Н.М. Єгорова