Ухвала КГС ВС № 904/2373/20

УХВАЛА 14 грудня 2020 року м. Київ Справа № 904/2373/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю., розглядаючи матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта Агро" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ Агро" до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання протиправними дій, визнання переважного права на укладення договору та зобов`язання укласти договір оренди та за зустрічним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ Агро" про усунення перешкод у користуванні власністю, ВСТАНОВИВ: 05.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінта Агро" звернулося із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2020 в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінта Агро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2020, повний текст якої був підписаний 23.09.2020 (колегія суддів: Вечірко І. О., Верхогляд Т. А., Білецька Л. М.) Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2020 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Пільков К. М. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.12.2020 у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 про обрання судді Пількова К. М. до Великої Палати Верховного Суду здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: Краснов Є. В. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Уркевич В. Ю. 04.12.2020 до Суду надійшли заперечення Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта Агро", оскільки касаційна скарга в межах даної справи не містить належного викладу підстав касаційного оскарження, та відповідає вимогам процесуального закону виключно формально, а не за змістом. Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Таким чином скаржник має вказати, яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права неправильно застосовано або порушено судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права. Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу, оскільки скаржником у касаційній скарзі не наведено підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, а саме, не зазначено, які саме норми матеріального права неправильно застосовано судом чи порушено норми процесуального права. Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення передбачених вищенаведеними вимогами ГПК підстав оскарження судових рішень чинним ГПК не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення. Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона також не відповідає вимогам статті 290 ГПК України. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, судова ставка встановлена - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102,00 грн. Виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 2 102 грн. Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях з 01.01.2020: Отримувач коштівУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055») Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте скаржника, звертаючись з касаційною скаргою, наведеного вище не врахував, докази сплати судового збору не надав. З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн, на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом з підтвердженням зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Також Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 288 ГПК України. Відповідно до статті 288 ГПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку. При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до пункту 7 частини 1, пункту 1 частини 4 статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності. Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 15.09.2020, а повний текст підписаний 23.09.2020. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 05.10.2020. Касаційну скаргу подано 05.11.2020, тобто скаржником пропущений строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги. У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що на адресу ТОВ "Квінта - Агро" оскаржувана постанова апеляційного суду не надходила, про її зміст ТОВ "Квінта - Агро" дізналось з Єдиного Державного реєстру судових рішень. У зв`язку з викладеним, скаржник вважає, що наведені обставини є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що наведені скаржником обставини не можуть бути визнані поважними, оскільки ознайомлення з повним текстом постанови з Єдиного Державного реєстру судових рішень, не є передбачуваною процесуальним законодавством підставою для відновлення пропущеного процесуального строку та скаржником не надано доказів в підтвердження наведених ним обставин, які Судом могли бути взяті до уваги. З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду мотивоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та належні докази щодо обставин, які спричинили значний пропуск строку на касаційне оскарження. Відповідно до статті 291 ГПК України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. У зв`язку із викладеним, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду докази надсилання копії касаційної скарги іншій стороні. Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта Агро" залишити без руху до 15.01.2021.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Квінта Агро" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Квінта Агро" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

5. Рекомендувати учасникам справи всі необхідні документи надавати суду в електронному виді на електронну адресу kgs@supreme.court.gov.ua із застосуванням власного електронного підпису, з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги". Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснов Суддя Г. М. Мачульський Суддя В. Ю. Уркевич