Постанова Львівський апеляційний суд № 464/235/20
від 23.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 464/235/20 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю. Провадження № 22-ц/811/1452/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. Секретар: Іванова О.О. З участю відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 28 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,- в с т а н о в и в : Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 грн., щомісячно, на кожну дитину, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Позов обґрунтовує тим, що з 13.09.2008 перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають трьох неповнолітніх дітей. Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 03.12.2019 шлюб між ними розірвано. Діти проживають з нею та повністю перебувають на її утриманні, потребують одягу, харчування, лікування. Крім того, діти відвідують школу, садок, гуртки, оплату за котрі здійснює вона самостійно. Зазначає, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків з утримання та виховання дітей, не надає жодних коштів на їх утримання. Тому просить позов задовольнити і ухвалити рішення про стягнення з відповідача аліментів по 3000 грн. на кожну дитину. Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти, щомісячно, в твердій грошовій сумі по 1200 грн. на кожну дитину, починаючи з 10.01.2020 і до досягнення кожним з дітей повноліття. В решті вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню. Рішення оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає дане рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що розмір аліментів призначений судом є для нього непосильним, оскільки він працює водієм у ТзОВ «Гал-Всесвіт» та середня заробітна плата становить 4240,98 грн. в місяць без вирахування податків. Вирахувавши з даної суми податки йому до отримання залишається 3800 грн., а сплативши аліменти в розмірі 3600 грн. на проживання залишиться лише 200 грн. , що є неприйнятним і незаконним. Надані позивачкою чеки та квитанції на придбання одягу, викликають сумнів, оскільки жодних нових речей у дітей він не бачив. Щодо чеків про оплату ліків такі теж вважає неналежними доказами, оскільки не додано жодних документів, що діти хворіли та , що саме ці ліки призначав їм лікар. Чеки про оплату гуртків в матеріалах справи взагалі відсутні. Крім того, зазначає, що виникли нові обставини, які судом першої інстанції не могли бути враховані, які полягають у тому, що з березня 2020 року син ОСОБА_6 постійно буде проживати з ним та саме він самостійно буде його утримувати. Зважаючи на це вважає, що аліменти слід стягнути лише на двох молодших доньок в розмірі 1110 грн. на утримання доньки ОСОБА_7 та 900 грн. утримання доньки ОСОБА_8 . Такий розмір аліментів буде відповідати розумності і справедливості та буде для нього посильним, враховуючи проживання сина з ним. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким стягувати з нього аліменти на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 у твердій грошовій сумі 1110 грн. та на утримання дочки ОСОБА_8 900 грн. Позивач в судове засідання не з`явилась, хоч належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що стверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Згідно з частинами 1-3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно з частино. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Судом встановлено, що сторони є батьками трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Це підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.4-6). На час ухвалення рішення, всі діти сторін проживали з позивачем без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).. Відповідач працює у ТзОВ «Гал-Всесвіт» на посаді водія автотранспортних засобів та отримує заробітну плату приблизно 4240 грн. в місяць, що стверджується довідкою про доходи (а.с.21). Позивач працює у Грімненській сільській раді Городоцького району та займає посаду сільський голова. ЇЇ дохід в середньому на місяць становить 12000-13000 грн. (а.с.38). Задовольняючи позов про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що діти проживають з позивачем, остання несе витрати по утриманню дітей, що стверджується належними доказами, а саме чеками та квитанціями, однак законом передбачений обов`язок обох батьків утримувати дітей. Визначаючи розмір аліментів по 1200 грн. на кожну дитину, суд виходив з того, що такий розмір найбільш оптимально забезпечить потреби дітей та є наближеним до 50 % прожиткового мінімуму встановленого законом. Колегія суддів погоджується з висновком суду в частині розміру стягуваних аліментів на дочок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цій частині рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи. Щодо стягнення аліментів на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції з врахуванням нових обставин, дійшов висновку про скасування рішення в цій частині та відмову у позові. В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач пояснив, що син ОСОБА_6 в даний час проживає з ним. Зазначене стверджується також актом складеним Грімненською сільською радою, а тому підстав для стягнення аліментів на сина ОСОБА_6 в користь позивача немає. Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Враховуючи те, що на час розгляду справи апеляційним судом, син сторін ОСОБА_6 проживає з батьком, що стверджується належними та допустимим доказами, підстав для стягнення аліментів в користь позивачки немає. Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення аліментів на двох дочок, а саме їх зменшення до 1100 та 900 грн. відповідно, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині немає. Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» для дітей віком до 6 років установлено прожитковий мінімум у розмірі з 01 січня 2020 року 1779 грн., з 01 липня 1859 грн., з 01 грудня 1921 грн., для дітей від 6 до 18 років установлено прожитковий мінімум у розмірі: з 01 січня 2020 року 2218 грн., з 01 липня 2318 грн., з 01 грудня 2395 грн. Визначивши розмір аліментів 1200 грн. на кожну дитину, судом враховано потреби дітей, матеріальний стан відповідача, а також те, що відповідач є особою молодого та працездатного віку, протипоказань по стану здоров`я немає, інших осіб на своєму утриманні немає, а тому має обов`язок надавати дітям належне матеріальне забезпечення та виховання. Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що розмір аліментів визначений судом для нього є непосильним. Суд першої інстанції доцільно спирався на ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини», яка проголошує, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Відтак, рішення суду в частині визначення аліментів на доньок ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи, а доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 375,376 ч.1 п.п.3,4,383,384,389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 28 лютого 2020 року в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 скасувати та відмовити ОСОБА_2 в цій частині позовних вимог. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту в порядку визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України . Повний текст постанови складений 03 грудня 2020 року. Головуючий Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк