Постанова 4801 № 127/20857/20

Справа № 127/20857/20 Провадження № 33/801/950/2020 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2020 рокуСправа № 127/20857/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2020 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, встановив: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №521325 від 09 вересня 2020 року водій ОСОБА_1 керуючи 03 вересня 2020 року о 21 год. 20 хв., в м. Вінниця по вулиці Батозька, 2а, транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 , чим завдав механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №521326 від 09 вересня 2020 року водій ОСОБА_1 керуючи 03 вересня 2020 року о 21 год. 20 хв., в м. Вінниця по вулиці Батозька, 2а, транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_1 , був учасником ДТП та самовільно залишив місце пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Стягнуто з нього судовий збір в сумі 420,40 грн. в дохід держави. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина доведена матеріалами справи: протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №521325 від 09 вересня 2020 року та серії ДПР18 №521326 від 09 вересня 2020 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди, рапортом інспектора взводу №2 роти №1 БУПП у Вінницькій області Кирилюка Я. та поясненнями учасників ДТП. Не погоджуючись з таким судовим рішенням в частині накладеного адміністративного стягнення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин вчинення адміністративного правопорушення просив оскаржуване рішення в частині накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП змінити, замінивши стягнення у виді позбавлення права на керування транспортними засобами на штраф у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не врахував обставини, що пом`якшують відповідальність, правові підстави для застосування такого виду адміністративного стягнення як позбавлення права на керування транспортними засобами, оскільки в матеріалах справи відсутні обставини, які в сукупності надали б суду можливість обґрунтовано дійти висновків про особу порушника і обрання більш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП. Крім того, заявник звертає увагу, що посвідчення водія є його джерелом знайти роботу та мати можливість отримувати основний дохід і забезпечувати себе та свою сім`ю. Висновки суду першої інстанції про доведеність події адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у їх вчиненні не оскаржуються. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд приходить до висновків, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. З матеріалів справи вбачається, що згідно з протоколом серії ДПР18 №521325 від 09 вересня 2020 року водій ОСОБА_1 керуючи 03 вересня 2020 року о 21 год. 20 хв., в м. Вінниця по вулиці Батозька, 2а, транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 , чим завдав механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №521326 від 09 вересня 2020 року водій ОСОБА_1 керуючи 03 вересня 2020 року о 21 год. 20 хв., в м. Вінниця по вулиці Батозька, 2а, транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_1 , був учасником ДТП та самовільно залишив місце пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, підтверджуються сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні, належно оцінених судом та фактично не оспорюються апелянтом. Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується не лише характер вчиненого правопорушення, але й особа винного. Однак, судом першої інстанції при призначенні адміністративного стягнення не в повній мірі були враховані зазначені обставини та належним чином не мотивоване накладення на ОСОБА_1 найбільш суворого стягнення у виді позбавлення прав керування всіма видами транспортних засобів, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП. Також місцевим судом не враховано, що на утриманні ОСОБА_1 перебувають, зокрема неповнолітні доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Статтею 34 КУпАП передбачені обставини що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі. Санкцією ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, яка тягне за собою або ж накладення штрафу, або ж позбавлення права керування транспортними засобами. В той же час, як випливає з положень ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення права керування транспортними засобами застосовується за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або за систематичне порушення порядку користування цим правом. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності вперше, зробив відповідні висновки, зважаючи на те, що позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців може негативно вплинути на спосіб його життя, оскільки за його твердженням позбавлення права керування транспортним засобом фактично призведе до втрати можливості знайти роботу та відповідно єдиного джерела доходу і поставить скаржника та його родину в скрутне матеріальне становище, що відповідно до ст. 34 КУпАП апеляційний суд визнає обставинами, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, однак не були враховані судом першої інстанції при накладенні стягнення. ОСОБА_1 не вчинив грубого порушення права керування транспортними засобами, що не давало правових підстав суду застосувати такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення права на керування транспортними засобами. Апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема у рішенні «Ісмаїлов проти Росії», від 06 листопада 2008 року, відповідно до якої, згідно з принципом верховенства права, - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. Зважаючи на викладене, із урахуванням обставин вчинення правопорушення, даних про особу правопорушника, відсутності обставин, що обтяжують його відповідальність у скоєнні ДТП, вважаю за необхідне змінити вид накладеного на ОСОБА_1 стягнення, застосувавши до нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Керуючись ст.ст. 23, 33, 124, 280, 287, 289, 293, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - постановив: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2020 року в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців змінити, застосувавши стосовно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн на користь держави. У решті постанову суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: О.Ю. Береговий