Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/879/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/879/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 14 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про стягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В : в лютому 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про стягнення податкового боргу. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в судовому порядку. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт вказує на те, що станом на подання адміністративного позову борг підприємства складав 434968,36 грн., а тому на переконання апелянта позивач безпідставно заявив позов про стягнення з відповідача суми боргу 542132,36 грн. Позивач своїм правом, передбаченим ст.300,304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 листопада 2020 року, з урахуванням ст.306, ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 43142957. Згідно з даними позивача за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 542132,36 грн, що утворився в результаті несвоєчасної сплати податків. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаного боргу. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Кодексу, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. В силу п. 59.1 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. З матеріалів справи встановлено, що позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 28.04.2015 №292-25/265. Відповідно до пп. 19-1.1.22, пп. 19-1.1.45 п. 19-1 ст. 19 Кодексу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством. Згідно з п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Кодексу, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Пунктом 95.4 статті 95 Кодексу визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зазначена заборгованість відповідача підтверджується: копією корінця податкової вимоги форми "Ю" від 28.04.2015 №292-25/265, розрахунком заборгованості, податковими повідомленнями-рішеннями від 24.07.2019 №0027735505, від 24.07.2019 №0027745505, від 20.06.2019 №0024015505, від 09.07.2019 №0026585505, від 09.07.2019 №0026575505, податковими деклараціями з податку на додану вартість та іншими доказами які містяться в матеріалах справи. Колегія суддів наголошує, що податкова вимога та податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися. Аналізуючи доводи апелянта стосовно того, що публічним акціонерним товариством "Управління будівництва Хмельницької АЕС" борг по ПДВ погашено ще до подання адміністративного позову позивачем на суму 107164 грн., колегія суддів зазначає наступне. Докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з`ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи. Суд зауважує, що докази це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Досліджуючи матеріали даної адміністративної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем в підтвердження обставин, які зазначені апелянтом не надано жодного доказу про часткове погашення боргу. При цьому, сам розрахунок погашення боргу по ПДВ, який здійснений лише публічним акціонерним товариством "Управління будівництва Хмельницької АЕС", що не є доказом у розумінні вимог ст. 72-77 КАС України. Посилання апелянта на те, що відповідач з поважних причин не зазначав у своєму відзиві на адміністративний позов факт часткового погашення боргу та те, що звірка розрахунків між сторонами не була проведена на момент подання відзиву на адміністративний позов, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі докази не були подані і до суду апеляційної інстанції, що свідчить про безпідставність зазначених доводів апелянтом. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.