Постанова 4855 № 620/1192/20
від 11.12.2020 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1192/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Клопот С.Л., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області) в якому просив: - визнати протиправними дії та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 12 березня 2020 року щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії позивача за вислугу років, виходячи із розрахунку 80% від заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії відповідно до його заяви від 04 березня 2020 року; - зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, починаючи з 13.12.2019 року на підставі Довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 18-41 від 28 лютого 2020 року прокуратури Чернігівської області, виходячи із розрахунку 80% від заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року зазначений позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення - змінити, виходячи з наступного. Згідно із п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, в розмірі 80% суми щомісячного заробітку. 04.03.2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 28.02.2020 року № 18-48 (а.с.22). Листом від 12.03.2020 року № 2500-0335-8/7720 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області 12.03.2020 року позивачу відмовлено у здійсненні вказаного перерахунку з посиланням на частину 20 статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», оскільки пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Після 13.12.2019 року нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, які працюють на відповідній посаді, не приймались (а.с.15-18) (далі по тексту - оскаржуване рішення). Вважаючи дії пенсійного органу та оскаржуване рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Таким чином, посилання відповідача при відмові в перерахунку пенсії позивачу на відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка б надала можливість здійснення перерахунку пенсії, є необґрунтованими. Також, судом першої інстанції зазначено про повне задоволення даного позову, натомість, в резолютивній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції задоволено позовні вимоги починаючи з 01.03.2020 року (тобто, з урахуванням дати звернення позивача до відповідача), проте як, у позовній заяві позивач просив суд зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, починаючи з 13.12.2019 року. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на проведення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, проте вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині початкової дати з якої має бути проведено перерахунок та виплату пенсії позивача. Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ). Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі, зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80% від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Відносно підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорів, то норми відповідного змісту було передбачено частинами тринадцятою і вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Колегія суддів зазначає, що станом на дату призначення пенсії позивачу, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачали її виплату в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв`язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію. Разом з тим, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося. З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону (стосуються внесення змін до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру»), які набрали чинності з 25 квітня 2015 року) частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами в новій редакції (п`ятнадцятою-вісімнадцятою). Зокрема, частина п`ятнадцята (в новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 1 січня 2015 року ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено в новій редакції (у відповідності із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213-VIII (набрав чинності з 1 квітня 2015 року) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Поряд з цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VII (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86). Відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ХІІ Закону № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон № 1789-ХІІ, крім <…> частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 <…>. Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1798-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність. Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом № 1697-VII, слід зазначити, що згідно ч. 13 ст. 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Згідно ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 24 грудня 2014 року № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії по інвалідності, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом № 1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом № 1697-VI віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч.18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку. Аналогічні правові висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року справа № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 року справа № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 року № 754/15912/16-а тощо. Разом з тим, вирішуючи дану справу, колегія суддів апеляційної інстанції враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вищевказаного рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «
20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Зважаючи на викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак, позивач має право на перерахунок пенсії, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» починаючи з 13 грудня 2019 року. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії останній зобов`язаний був діяти у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідно, колегія суддів вважає протиправними дії пенсійного органу, оскільки останнім протиправно не виконувалося рішення Конституційним Судом України ухвалене 13 грудня 2019 року. З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про скасування оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області, як незаконного, оскільки позивач має право на перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Зaкoну Укрaїни «Прo прокуратуру». У той же час, оскільки станом на день розгляду даної справи виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог ч. 20 ст. 86 Зaкoну Укрaїни «Прo прокуратуру», колегія суддів приходить до висновку, що з метою належного та повного захисту прав позивача слід зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ, починаючи з 13.12.2019 року, на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 28.02.2020 року № 18-48, з урахуванням раніше проведених виплат, без обмеження граничного розміру. Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянтів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України). Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України. Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дають підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а апеляційні скарги частковому задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року змінити. Викласти абзац 3 резолютивної частини Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року наступним чином: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ, починаючи з 13.12.2019 року, на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 28.02.2020 року № 18-48, з урахуванням раніше проведених виплат, без обмеження граничного розміру». В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 11.12.2020 року