LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/18309/20

від 25.04.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2021 - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18309/20 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене в листі від 14.07.2020 №2600-0309-8/95486 про відмову йому у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії, далі - Закон №1789-ХІІ) в розмірі 90 % від суми усіх складових заробітної плати, визначених у довідці Прокуратури Донецької області від 12.05.2020 №18-85-659, згідно з якою розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, складає 41 646, 82 грн., без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2021 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 14.07.2020 №2600-0309-8/95486 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 13.12.2019 здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 12.05.2020 № 18-85-659, з виплатою різниці між раніше отриманою та перерахованою сумою пенсії; у задоволенні решти позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та з 02.03.2009 отримує пенсію, призначену на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції чинній на час виходу на пенсію), в розмірі 90 % з середнього заробітку без будь-яких обмежень її максимального розміру. 12.05.2020 Прокуратурою Донецької області видано довідку № 18-85-659 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та Постанови № 657 розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою заступника начальника відділу прокуратури Донецької області становлять: посадовий оклад - 7660 грн., надбавка за класний чин (старший радник юстиції) - 2400 грн., надбавка за вислугу років (40 %) - 3 064 грн., інші щомісячні надбавки, доплати (надбавка за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи у розмірі 70%) - 9186, 80 грн., премія (60%) - 13 386,48 грн., матеріальна допомога для оздоровлення (1/12) - 2974,77 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 2 974, 77 грн., всього 41 646, 82 грн. 07.07.2020 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку його пенсії за вислугою років на підставі вказаної довідки. За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом від 14.07.2020 № 2600-0309-8/95486 надав відповідь, яким повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення йому відповідного перерахунку з посиланням на те, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 працівникам прокуратури згідно Закону України "Про прокуратуру" перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Відповідно до пункту 7 Постанови № 1155 зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру". Вважаючи протиправною відмову у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, мотивував своє рішення тим, що із моменту набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)/2019 у ОСОБА_1 як особи, якій призначена пенсія на підставі Закону України «Про прокуратуру», виникло право на перерахунок пенсії, яке було реалізовано останньою шляхом подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про заробітну плату та заяви про проведення перерахунку пенсії. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що після прийняття Конституційним Судом рішення № 7-р(ІГ)/2019 від 13.12.2019 нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, які працюють на відповідній посаді, не приймались. Таким чином, відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу згідно поданої нею заяви на підставі довідки прокуратури. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ). Зокрема, статтею 50-1 цього Закону визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Частина 18 статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII (далі - Закон України № 76-VIII), яким, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». У подальшому, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів. Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. Відтак, оскільки зазначена норма з 01 січня 2015 року є нечинною, то у таких випадках слід керуватись саме діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII. Так, згідно з частиною 20 статті 86 Закону України № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). У вказаному рішенні Конституційним Судом України встановлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач з 13 грудня 2019 року має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657) на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 12.05.2020 № 18-85-659. Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у зразковій справі № 560/2120/20, висновки в якій належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019. У зазначеній зразковій справі Велика Палата Верховного Суду зазначила про помилковість доводів пенсійного органу стосовно того, що після набрання чинності Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019, тобто після 13 грудня 2019 року, нормативно-правового акта про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому немає підстав для перерахунку пенсії, та визнала такі доводи відповідача такими, що не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. У рішенні про відмову позивачу у перерахунку пенсії пенсійний орган посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 № 1155 за змістом пункту 7 якої встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Натомість, позивач просить здійснити перерахунок пенсії з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка жодних обмежень не містить. В свою чергу, Постанова № 657 є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати працівників прокуратури». Отже, в частині визначення права позивача на перерахунок пенсії, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. При цьому, проаналізувавши доводи та аргументи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України. Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6прокурат Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2021 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»