LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/3452/20

від 25.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року в адміністративній справі №280/3452/20 - залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/3452/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., секретар судового засідання Лащенко Р.В., за участю: представника позивача Юойко П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року в адміністративній справі №280/3452/20 (суддя у 1 інстанції Сацький Р.В.) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" до Київської митниці Держмитслужби про визнання незаконними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,- ВСТАНОВИВ: Товариство з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" звернулося з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів відповідача № UA100110/2020/000019/1 від 04.05.2020 року; - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів відповідача № UA100110/2020/000020/1 від 04.05.2020 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач у спірних рішеннях не обґрунтував числові значення скоригованої митної вартості товару та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (першим методом), а безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, а також не довів необхідність визначення такої вартості за резервним методом, з урахуванням того, що зазначені відповідачем розбіжності у документах не входять до переліку обставин, визначених у ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, які можуть бути підставою для прийняття Митницею рішень про коригування заявленої позивачем митної вартості товару. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів відповідача № UA100110/2020/000019/1 від 04.05.2020р. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів відповідача № UA100110/2020/000020/1 від 04.05.2020р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з додатковою відповідальністю Пологівський хімічний завод Коагулянт судовий збір у розмірі 4204,00грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що для здійснення митного оформлення імпортованого товару позивачем було надано документи, які містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. На вимогу контролюючого органу надати додаткові документи з метою усунення наявних розбіжностей позивачем не надано, у зв`язку з чим були відсутні підстави для оформлення товару за заявленою декларантом ціною. В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені апеляційної скарги. Представник скаржника у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 01 січня 2018 року між компанією FORTISCHEM a.s Новаки, Словакия (продавець) та ТОВ Пологівський хімічний завод Коагулянт (покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт від 01.01.2020р. №01012020 купівлі-продажу соляної кислоти згідно з технічними характеристиками, які вказані в Додатку №1, який є невід`ємною частиною даного договору. 29.04.2020р. уповноваженою особою позивача до Київської митниці Держмитслужби були подані митні декларації типу ІМ-40-ДЕ №UA100110/2020/603206 та №UA100110/2020/603208 за якими в митний режим імпорту задекларовано наступний товар: - МД № UA 1001 10/2020/603206: водень хлористий (соляна кислота) 33%- 23980 кг. Технічна синтетична соляна кислота, являє собою розчин в воді хлористого водню, що утворюється при взаємодії випаруваного, електролітичного хлору, абгазов скраплення хлору з воднем. Хімічна формула НС1. Молекулярна маса (по міжнародних атомних масах 1985 г.) - 36.46. Масова частка хлористого водню - 33%. САS: 7647-01-0. Використовується у хімічній, медичній, харчовій промисловості, у кольоровій та чорній металургії. Для цивільного використання. Виробник: FORTISHEM а. s. Торговельна марка: FORTISHEM Країна виробництва: EU; - МД № UA 100110/2020/603208: водень хлористий (соляна кислота) 33%- 23540 кг. Технічна синтетична соляна кислота, являє собою розчин в воді хлористого водню, що утворюється при взаємодії випаруваного, електролітичного хлору, абгазов скраплення хлору з воднем. Хімічна формула НС1. Молекулярна маса (по міжнародних атомних масах 1985 г.) -36,46. Масова частка хлористого водню - 33%. САS: 7647-01-0. Використовується у хімічній, медичній, харчовій промисловості, у кольоровій та чорній металургії. Для цивільного використання. Виробник: FORTISHEM а. s. Торговельна марка: FORTISHEM. Країна виробництва: ЕИ Митну вартість задекларованого товару заявлено позивачем як таку, що визначена за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: МД №UA114100110/2020/603206 - 41883,45 грн. (0.06 $/кг); МД №UA100110/2020/603208 41236,05 грн. (0,06 $/кг). Для підтвердження заявленої митної вартості товарів МД №UA114100110/2020/603206 та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу були подані наступні документи: експортна декларація Постачальника № 20SK6667EX00498608; довідка про транспортні витрати № 47 від 27.04.2020р.; платіжне доручення № 155JВКLК4 від 23.04.2020р.; інвойс№ 1103402207; дозвіл № Пр.318/і-2020 на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; інвойс продавця № 01007238 від 27.04.2020р.; рахунок-проформа № 1105100082; сертифікат якості Виробника/Постачальника № 00107237/000010; СМR-накладна SК № 07040786: контракт № 01012020 від 01.01.2020р.; Додаток № 1 до Договору № 01012020; лист щодо відсутності печатки у Постачальника від 27.01.2020р.; лист з перекладом щодо відсутності печатки у Постачальника від 27.01.2020р.; договір № 23/12/2020 на перевезення вантажу в міжнародному та внутрішньому сполученню від 23.01.2020р.; копія ліцензії на придбання, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України, реалізація (відпуск), знищення, використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" від 12.05.2016р. № 24;лист Товариства від 08.04.2020р. щодо техопису товару за НСІ;лист-звернення до Держмитслужби № 06/508 від 04.05.2020р. Для підтвердження заявленої митної вартості товарів МД №UA100110/2020/603208 та правильності обрання методу її визначення позивачем до митного органу подано наступні документи: експортна декларація Постачальника № 20SК6667EX00498608; довідка про транспортні витрати № 48 від 27.04.2020р.; платіжне доручення № 155JВКLК4 від 23.04.2020р.; інвойс №1103402207; дозвіл № Пр.318/і-2020 на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; інвойс продавця № 01007237 від 27.04.2020р.; рахунок-проформа № 1105100082; сертифікат якості Виробника/Постачальника № 00107237/000010; СМR-накладна SК № 07040786; контракт №01012020 від 01.01.2020р.; Додаток № 1 до Договору № 01012020р.; лист щодо відсутності печатки у Постачальника від 27.01.2020р.; лист з перекладом щодо відсутності печатки у Постачальника від 27.01.2020р.; договір № 23/12/2020 на перевезення вантажу в міжнародному та внутрішньому сполученню від 23.01.2020р.; копія ліцензії на придбання, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України, реалізація (відпуск), знищення, використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" від 12.05.2016р. № 24; лист Товариства від 08.04.2020р. щодо техопису товару за НСІ; лист-звернення до Держмитслужби № 06/508 від 04.05.2020р. 29.04.2020р. за результатами розгляду поданої митної декларації №UA100110/2020/603206 та документів відповідачем було надіслане електронне повідомлення за ідентифікатором 4149db5d-ecc 6-4f32-9d73- 473b309f2с8f, у якому зазначено, що: - надані позивачем/декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності: - надані відомості щодо складових митної вартості yе підтверджені документально; - існують розбіжності - у графі 44 відсутній документ (рахунок-проформа), на який йде посилання у платіжному доручення від 23.04.2020 №155JВКLК4. Посилання на вказаний рахунок-проформу відсутнє у інвойсі продавця від 27.04.2020 №01007238. Неможливо ідентифікувати призначення платежу заданою партією товару; - в зовнішньоекономічному контракті від 01.01.2020 № 01012020 відсутні печатки продавця: - не підтверджені витрати на транспортування товару; - не надано договору на міжнародне перевезення вантажу. 29.04.2020р. за результатами розгляду поданої митної декларації № UA100110/2020/603208 відповідачем було надіслане електронне повідомлення за ідентифікатором ес6129b6-836с-499b-bf4c-7dd9cc1c7e2c, у якому зазначено, що: - надані позивачем/декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності; - надані відомості щодо складових митної вартості не підтверджені документально; - існують розбіжності - у графі 44 відсутній документ (рахунок-проформа), на який йде посилання у платіжному дорученні. Посилання на вказаний рахунок-проформу відсутнє у інвойсі продавця від 27.04.2020р. № 01007237. Неможливо ідентифікувати призначення платежу за даною партією товару: - в зовнішньоекономічному контракті від 01.01.2020р. № 01012020 відсутні печатки продавця; - не підтверджені витрати на транспортування товару: - не надано договору на міжнародне перевезення вантажу За допомогою електронного повідомлення від 29.04.2020р. відповідачем додатково, до поданих митних декларацій позивачу запропоновано надати основні та додаткові документи протягом 10 календарних днів (за наявності), а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: - якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування: - прайс-листи виробника товару: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 254 МК України необхідно надати переклад українською мовою наданих документів. 04.05.2020 року позивачем подано лист № 05/608, яким він повідомив, що всі необхідні документи для митного оформлення товару подані ним у повному обсязі, надав законодавче обґрунтування обраного основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною контракту та висловив прохання провести митне оформлення товару за першим основним методом у найкоротший термін. Після опрацювання зазначених документів, відповідач відмовив позивачу у прийнятті митних декларацій, у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішень: - від 04.05.2020р. №UA 100110/2020/000019/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом, у якому зазначена митна вартість 0,46 доларів США/кг та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA00110/2020/00036. У картці зазначена причина відмови у прийнятті митної декларації - декларантом обраний невідповідний метод визначення митної вартості та вказано, що митна декларація може бути прийнята тільки з урахуванням рішення від 04.05.2020р. № UA100110/2020/000019/1$. - від 04.05.2020 № UA100110/2020/000020/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом, у якому зазначена митна вартість 0,46 доларів США/кг та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2020/00037. У картці зазначена причина відмови у митому оформленні товарів - у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості від 04.05.2020р. №UA100110/2020/000020/1 згідно ст. 55 Митного кодексу та необхідності внесення змін згідно ст. 269 Митного кодексу України. В подальшому зазначені товари 04.05.2020р. відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України були випущені Київською митницею ДФС у вільний обіг за митними деклараціями №UA100110/2020/603285 та №UA00110/2020/603286. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі Оцінка товарів для митних цілей, згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару. Відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких зазначений у частині 2 цієї статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду. Крім того, повноваження щодо здійснення контролю заявленої митної вартості товару мають здійснюватись митним органом у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих за переліком ч.2 ст.53 Митного кодексу України документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Крім того, відповідно до ч. 3 ст.53 Митного кодексу України право витребувати додаткові документи виникає у митного органу лише у випадку, якщо недоліки, неточності та розбіжності маються саме у документах, перелік яких визначений ч.2 ст.53 Митного кодексу України. При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації". Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.04.2020 № 826/3100/16, від 19.03.2020 № 808/4127/15, від 25.03.2020 № К/9901/22419/19. Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що при поданні митних декларацій до відповідача, позивачем були надані всі документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, в тому числі, контракт № 01012020 від 01.01.2020р. Відповідно до п. 2.1 Контракту № 01012020 від 01.01.2020р. визначено, що вартість (ціна) товару зазначається у додатках до Контракту. У п. 3 Замовлення № 1 (додаток до Контракту) зазначені відомості щодо вартості товару - вказана ціна - 50 (п`ятдесят) Євро за одну тонну Товару. Для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, окрім Контракту, Позивачем до митної декларації подано інвойси № 1103402207, № 01007237, № 01007238, № 1103402205, проформи-інвойси № 1105100082, № 1105100086, у яких теж зазначена ціна товару, яка складає 50 Євро за 1 тонну. Посилання відповідача, що під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено за подібними ЕМД є безпідставним, через використання митним органом відповідних митних декларацій є необґрунтованим, оскільки не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаними митними деклараціями. У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA10010/2020/000020/1 від 04.05.2020р., як підставу відмови в митному оформленні зазначено: Крім того існують інші розбіжності, а саме-в графі 44 відсутній документ (рахунок-проформа), на який іде посилання у платіжному банківському документі від 23.04.2020р. №155JВКL4, який підтверджує переказ коштів за придбаний товар. Посилання на вищезазначий рзхунок-проформу відсутнє в інвойсі продавця від 27.04.2020р. № 01007238. Таким чином неможливо ідентифікувати призначення платежу за даною партією товару. У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/000019/1 від 04.05.2020р., як підставу відмови в митному оформленні зазначено: Крім того, існують інші розбіжності, а саме-в графі 44 відсутній документ (рахунок-проформа), на який іде посилання у платіжному банківському документі, який підтверджує переказ коштів за придбаний товар, посилання на цей документ відсутнє в інвойсі продавця від 27.04.2020р. № 01007237. Таким чином неможливо ідентифікувати призначення платежу за даною партією товару. З приводу вказаного слід зазначити, що позивачем планувалась закупівля товару в кількості 50 тонн, тому за попередніми виставленими продавцем інвойсами від 23.01.2020р. № 1105100082 на оплату товару в кількості 25 тонн та № 1105100086 на оплату товару в кількості 25 тонн позивачем була сплачена сума, зазначена у вказаних інвойсах на підставі платіжного доручення від 23.04.2020р. № 155JВКLК4. Саме тому у даному платіжному дорученні і були вказані інвойси № 1105100082 та № 1105100086. Але оскільки через фактичну поставку Продавцем меншої кількості товару - не 25 тонн, а 23,980 тонн одного вантажу, та не 25 тонн, а 23,540 тонн -наступного вантажу, то у графі 44 митних декларацій позивачем також був вказані - відповідно, інвойси від 27.04.2020р. № 01007238 та від 27.04.2020р. № 01007237, у яких продавцем зазначена фактична кількість відвантаженого вантажу, який імпортувався, пройшов митний контроль, та відповідно, його вартість, яка попередньо сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення від 23.04.2020р. № 155 JВКLК4. Зазначений факт підтверджують додані Позивачем до митних декларацій інвойси № 1103402205 та № 1103402207. Позивачем разом з митними деклараціями поданий лист продавця від 27.01.2020р. на англійській мові про те, що він не має та не використовує печатки для жодних документів та вказаний лист від 27.01.2020р. з перекладом на українську мову. Відтак, твердження відповідача про відсутність печатки відправника на документах позивача як порушення митного законодавства спростовуються наданими документами. Щодо доводів скаржника проте, що позивачем не надано договір на міжнародне перевезення та документів на підтвердження витрат на транспортування товару, слід зазначити наступне. Так, надання послуг з перевезення товару здійснювалось ТОВ Аврора Авто, без залучення третіх осіб на підставі договору №23/12/2020 на перевезення вантажу в міжнародному та внутрішньому сполученню від 23.01.2020п. Для підтвердження позивачем включення до митної вартості товару витрат на його транспортування разом з митними деклараціями відповідачу були надані документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме - довідки ТОВ "Аврора Авто" № 47 та № 48, разом з договором №23/12/2020 від 23.01.2020р. Таким чином, наявні в матеріалах справи документи у їх сукупності надають можливість пересвідчитись у правильності митної вартості товару. При цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15. Разом з тим, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Також в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року в адміністративній справі №280/3452/20 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року в адміністративній справі №280/3452/20 - залишити без змін. Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25 листопада 2020 року, в повному обсязі постанова складена відповідно до ст. 243 КАС України. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко суддя В.А. Шальєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»