Постанова 4850 № 200/5032/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2020 року справа №200/5032/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі № 200/5032/20-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Селидовське ОУПФУ, відповідач), в якому, з урахуванням уточненого позову, просив: - визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 26.06.2018 року по 30.04.2020 року; - визнати протиправним та скасувати рішення від 05.12.2019 року; - зобов`язати виплатити заборгованість з пенсії за період з 01.02.2015 року по 31.03.2015 року в сумі 5132,98 грн.; - визнати протиправною бездіяльність щодо тривалого взяття на облік попередньо закритої пенсійної справи за інвалідністю за заявою від 20.02.2018 року з неправомірним примусовим поданням заяви від 23.03.2018 року № 1455 про одне й теж саме взяття на облік пенсійної справи; - зобов`язати розрахувати та відшкодувати майнову шкоду, завдану неправомірно тривалим взяттям на облік попередньо закритої пенсійної справи за інвалідністю в еквіваленті сумарної складової пенсійних виплат з 20.02.2018 року по 25.06.2018 року (а.с. 192-197). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року позов задоволений частково: - визнано протиправними дії Селидовського ОУПФУ щодо невиплати заборгованості з пенсії позивачу за період з 01.02.2015 року по 31.03.2015 року в сумі 5132,98 грн.; - зобов`язано Селидовське ОУПФУ виплатити заборгованість з пенсії позивачу за період з 01.02.2015 року по 31.03.2015 року в сумі 5132,98 грн.; - в задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовлено (а.с. 227-230). Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо тривалого взяття на облік попередньо закритої пенсійної справи за інвалідністю; зобов`язання розрахувати та відшкодувати майнову шкоду, завдану неправомірно тривалим взяттям на облік попередньо закритої пенсійної справи за інвалідністю в еквіваленті сумарної складової пенсійних виплат з 20.02.2018 року по 25.06.2018 року; визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 26.06.2018 року по 30.04.2020 року, ухвалити нове про задоволення позову у цій частині, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи (а.с. 233-237) Апелянт вважає, що наявні підстави для виплатити компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відшкодування майнової шкоди, завданою неправомірно тривалим взяттям на облік попередньо закритої пенсійної справи, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 526, 612 ЦК України та висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року справі № 676/1557/16-ц. Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, знаходиться на обліку у відповідача. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.05.2019 року у справі 200/2820/19-а, яке набрало законної сили 30.07.2019 року, позов ОСОБА_1 до Селидовського ОУПФУ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення Селидовського ОУПФУ про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Селидовське ОУПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії № 3084 від 26.06.2018 року відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року у справі 200/12417/19-а, яке набрало законної сили 06.03.2020 року, позов ОСОБА_1 до Селидовського ОУПФУ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення Селидовського ОУПФУ № 1818 від 13.08.2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії. Зобов`язано Селидовське ОУПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.06.2018 року № 3084 про призначення пенсії за віком, з урахуванням наданих до заяви документів. Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.12.2019 року № ВЕБ-05001-Ф-С-19-032900 20.02.2018 року встановлено, що 20.02.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про запит пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України Ленінського району м. Харкова. Згідно довідки МСЕК ААБ № 399061 позивачу встановлена інвалідність ІІІ групи терміном з 27.03.2014 року по 31.03.2015 рік. Пенсійна справа позивача взята на облік Селидовським ОУПФУ з урахуванням заборгованості за лютий та березень 2015 року в сумі 5132,98 грн. 26.06.2018 року позивач звернувся до Селидовського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням відповідача від 25.09.2018 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 42-43). Згідно виписки по картковому рахунку позивачу пенсія за період з 26.06.2018 року по 30.04.2020 року в сумі 101315,73 грн. виплачена 13.05.2020 року в повному обсязі (а.с. 98). Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону № 2050). Згідно ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Згідно ст. 4 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Отже, умовою для виплати громадянину компенсації, встановленою Законом № 2050 та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Тобто, за наявності умов, визначених Законом № 2050, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів. Як встановлено судом, підтверджене матеріалами справи та не спростоване позивачем, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року у справі 200/12417/19-а виконане відповідачем у встановлений чинним законодавством строк. Оскільки рішення відповідачем виконано своєчасно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про відсутність підстав для застосування положень Закону № 2050. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо тривалого взяття на облік попередньо закритої пенсійної справи за інвалідністю за заявою від 20.02.2018 року з неправомірним примусовим поданням заяви від 23.03.2018 року № 1455 про одне й теж саме взяття на облік пенсійної справи. Згідно довідки Селидовського ОУПФУ від 20.02.2018 року позивачем надано 20.02.2018 року пакет документів для запиту пенсійної справи для взяття на облік (а.с. 15). Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження позивача про звернення до відповідача 20.02.2018 року з заявою про призначення пенсії, оскільки 20.02.2018 року позивач звертався лише із заявою про запит його пенсійної справи. 23.03.2018 року позивач звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії, яку в подальшому призначено позивачу на підставі судового рішення, яке своєчасно виконано (а.с. 16). Таким чином, зазначені вимоги не підлягають задоволенню. Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання розрахувати та відшкодувати майнову шкоду, завдану неправомірно тривалим взяттям на облік попередньо закритої пенсійної справи за інвалідністю в еквіваленті сумарної складової пенсійних виплат з 20.02.2018 року по 25.06.2018 року, оскільки вони є похідними від вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо тривалого взяття на облік попередньо закритої пенсійної справи за інвалідністю за заявою від 20.02.2018 року. Колегія суддів вважає хибним посилання апелянта на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року справі № 676/1557/16-ц, оскільки висновки касаційного суду стосувалися компенсації за виплату пенсії у неналежному розмірі, а у цій справі предмет позову - компенсація за несвоєчасне призначення пенсії. Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності щодо тривалого взяття на облік попередньо закритої пенсійної справи за інвалідністю; зобов`язання розрахувати та відшкодувати майнову шкоду, завдану неправомірно тривалим взяттям на облік попередньо закритої пенсійної справи за інвалідністю в еквіваленті сумарної складової пенсійних виплат з 20.02.2018 року по 25.06.2018 року; визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 26.06.2018 року по 30.04.2020 року. В іншій частині рішення суду не оскаржене. На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції вирішив, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі № 200/5032/20-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 14 грудня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді А.А. Блохін Г.М. Міронова