Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/3980/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3980/19 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Бучанської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Сіті» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Бучанської міської ради № 3185-55-VI від 28.03.2019 р. «Про затвердження детального плану території, розташованої в межах АДРЕСА_1 для розміщення житлової та громадської забудови». На обґрунтування своїх вимог позивач, з урахуванням заяв про зміну (доповнення) підстав позову, зазначив, що детальний план території, розташованої в межах АДРЕСА_1 для розміщення житлової та громадської забудови (надалі за текстом - «ДПТ») суперечить Генеральному плану та Плану зонування м. Буча, оскільки: передбачає будівництво житла, а не громадських об`єктів; висотність багатоквартирних житлових будинків не відповідає граничній допустимій висоті будівель житлової забудови; передбачає будівництво торгівельно-розважального комплексу, а не готельно-торгівельного комплексу. Крім того, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачем був порушений порядок проведення громадських слухань та не проведено стратегічну екологічну оцінку ДПТ. Насамкінець, позивач стверджував, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем не було оформлено спеціального зонального погодження та не проведено його громадського обговорювання, а саме рішення не оприлюднено, як того вимагає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та нечинним рішення Бучанської міської ради Київської області за № 3185-55-VІІ від 28 березня 2019 року «Про затвердження детального плану території, розташованої в межах АДРЕСА_1 для розміщення житлової та громадської забудови». В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, про відмову у задоволенні позову. Зокрема, скаржник зазначає, що рішення Бучанської міської ради № 3185-55-VІІ від 28 березня 2019 р. жодним чином не впливає на особисті права ОСОБА_1 , ані як власника суміжної земельної ділянки, ані як члена територіальної громади. Бучанська міська рада стверджує, що чинні державні будівельні норми не забороняють уточнювати Генеральний план чи Плани зонування населеного пункту в детальних планах територій шляхом підвищення поверховості будівництва. У цьому контексті відповідач звертає увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 21.06.2018 р. у справі № 826/4504/17 та у постанові від 22.11.2018 р. у справі № 826/14323/16. Апелянт наполягає на тому, що оскільки відповідно до оспорюваного ДПТ передбачається будівництво будинку, який буде підключено до централізованого водопостачання та/або водовідведення, то Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» не поширює свою дію на спірні правовідносини. Бучанська міська рада погоджується з тим, що мали місце порушення законодавства в частині відсутності в повідомленні про проведення громадських слухань посилання на підставу розробки ДПТ, не оприлюднення рішення ради, яким надано дозвіл на розробку ДПТ та в частині порушення строків оприлюднення спірного рішення. Водночас, скаржник вважає, що такі порушення мають формальний характер і не можуть вплинути на зміст та юридичну дійсність правового акту, посилаючись при цьому на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.05.2020 р. у справі № 825/2328/16. До апеляційної скарги приєдналось товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Сіті». У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , наполягаючи на законності та обгрунтованості судового рішення, звертає увагу на те, що він є учасником містобудівних правовідносин, посилаючись при цьому на позицію Верховного Суду у справі № 369/8195/17. Позивач також стверджує, що зміна допустимої поверховості житлової забудови з 4 максимально допустимих поверхів до 9-ти, не є уточненням положень Генерального плану та Плану зонування в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивач акцентує увагу на тому, що висновком експерта № 49/19 від 19.12.2019 р., складеним за результатами судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що ДПТ не відповідає Генеральному плану м. Буча. ОСОБА_1 вважає, що жодне з посилань відповідача в апеляційній скарзі на належне повідомлення громадськості та на не порушення порядку проведення громадських слухань не заслуговує на увагу. Також, позивач зазначав, що відповідачем не було враховано пропозиції громадськості та зауваження архітектурно-містобудівної ради відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради. ОСОБА_1 зауважує, що твердження відповідача про те, що позивач не є особою, на яку поширюється дія ДПТ та дія оспорюваного рішення, не відповідає ані законодавству, ані обставинам справи з огляду на відсутність в ДПТ розділу «Охорона навколишнього природного середовища». Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником домоволодіння та земельної ділянки (кадастровий № 3210800000:01:064:0107), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Бучанської міської ради № 2124-67-VI від 17 березня 2015 р. затверджено матеріали Генерального плану міста Буча, що є складовою частиною містобудівної документації «Генеральний план м. Буча План зонування (зонінг) м. Буча Київської області», розробленої Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя. Відповідно до рішення № 2814-51- VIІ від 20 грудня 2018 р. Бучанська міська рада вирішила розробити детальний план території, орієнтовною площею 5,4 га, що розташована в межах АДРЕСА_1, для розміщення житлової та громадської забудови. Цим же рішенням КП «Бучабудзамовник» доручено укласти договір з відповідною сертифікованою організацією на виконання робіт по розробці матеріалів детального плану території та розроблені матеріали надати на затвердження до Бучанської міської ради. За змістом протоколу від 22 березня 2019 р. о 14:00 в приміщенні Бучанської міської ради розпочалися громадські обговорення (слухання) по матеріалах «Детальний план території, орієнтовною площею 5,4 га, що розташована в межах АДРЕСА_1. Згідно названому протоколу за результатами громадських слухань були висунуті наступні пропозиції: при подальшій розробці проекту врахувати інтереси громадян, що мають суміжні земельні ділянки; забезпечити обов`язкову консультацію дендролога; не виносити на затвердження даний ДПТ. За даними звіту начальника відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради пропозиції громадськості відхилено. Рішенням Бучанської міської ради № 3185-55-VIІ від 28 березня 2019 р. «Про затвердження детального плану території, розташованої в межах АДРЕСА_1 для розміщення житлової та громадської забудови» затверджено матеріали містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: Детальний план території, орієнтованою площею 5,4 га, що розташована в межах АДРЕСА_1 для розміщення житлової та громадської забудови. Стаття 1 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-XII визначає, що містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури. Частиною 1 статті 12 названого Закону до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території віднесено затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. Відповідно до пункту 42 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації. У статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 р. № 3038-VI надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. За визначенням, наданим у зазначеній статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території, а план зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. За змістом частини 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Частиною 1 статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Згідно частини 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Вимоги до складу та змісту детального плану території встановлені Державними будівельними нормами України «Склад та зміст детального плану території» ДБН Б.1.1-14:2012. За змістом пункту 4.1 ДБН Б. 1.1-14:2012 детальний план розробляється з метою: уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; формування принципів планувальної організації забудови; виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності; забезпечення комплексності забудови території; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо. Виходячи із буквального тлумачення наведених правових норм детальний план має розроблятись та затверджуватись на підставі генерального плану та уточнювати його положення. Так Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 р. у справі № 1840/3059/18 зазначив, що «…генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території». Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами на графічній частині Генерального плану територія, розташована в межах АДРЕСА_1, позначена як територія громадських центрів на якій передбачено будівництво готельно-торгівельного комплексу. Відповідно до Плану зонування (зонінгу) м. буча, затвердженого Бучанської міської ради № 2171-69- VI від 30.04.2015 р., територія, розташована в межах АДРЕСА_1, позначена як зона Г-2-1, що призначена для розташування адміністративних, ділових, фінансових, торговельних установ, закладів обслуговування. До допустимих видів використання, що потребують спеціального дозволу або погодження, зони Г-2-1 віднесено: ринкові комплекси, окремі багатоквартирні житлові будинки до 4 поверхів з житловими приміщеннями у верхніх поверхах та розміщенням на нижніх поверхах об`єктів ділового, культурного, комерційного використання тощо. Згідно підпункту 1.1.2 «Зона центрів районного значення Г-2-1» Книги 2 Зонінгу для земельної ділянки, що розташована в зоні Г-2-1, встановлено, зокрема, наступні містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки: максимальна поверховість об`єктів громадської забудови - 2 поверхи; максимальна поверховість об`єктів житлової забудови - 4 поверхи. Водночас, ДПТ передбачено, що територія для розміщення житлової та громадської забудови розташованої в межах АДРЕСА_1 буде умовно розділена на такі частини: ділянка установ і підприємств громадського обслуговування (торговельно-розважальний центр), орієнтовною площею 0,3 га; ділянка житлової багатоквартирної забудови, площею орієнтовно 3,5 га; проїзди, автостоянки та дороги. Зона громадської забудови складається із таких підзон: підзона торгівельного комплексу та механізованого підземного паркінгу; підзона проїздів та автостоянок, що відноситься до закладу; підзона зелених насаджень. Зона житлової забудови включає, зокрема, підзону багатоквартирної забудови з вбудованими об`єктами громадського призначення. При цьому, зона житлової забудови, загальною площею 3,5 га, передбачає розміщення чотирьох 7-9-ти поверхових будинків. Таким чином, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що у наведеній частині ДПТ не відповідає Генеральному плану та суперечить містобудівним умовам і обмеженням забудови земельної ділянки, визначеним Планом зонування м. Буча, як частиною Генерального плану. Не відповідність між показниками по поверховості будівництва, зазначеними в Плані зонування та проектних матеріалах ДПТ, відображена і в протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради № 1 від 26 березня 2019 р. Помилковим є твердження відповідача про те, що чинні державні будівельні норми не забороняють уточнювати Генеральний план чи Плани зонування населеного пункту в детальних планах територій шляхом підвищення поверховості будівництва. Як зазначалось вище, детальний план має розроблятись та затверджуватись основі та відповідно до генерального плану, а не суперечити йому. Внесення змін до генерального плану шляхом затвердження детального плану не відповідає меті його розроблення, як містобудівної документації, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на правові позиції, висловлені Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 р. у справі № 826/4504/17 та від 22.11.2018 р. у справі № 826/14323/16. У постанові від 21.06.2018 р. у справі № 826/4504/17 Верховний Суд, погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, зазначив, що передбачене детальним планом території функціональне призначення території (для житлово-громадської забудови, території спецпризначення, зелених насаджень загального користування, комунально-складського призначення) не суперечить визначеному у чинному Генеральному плані м. Києва використанню територій, а є уточненням його положень щодо планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини населеного пункту, не змінюють функціональне зонування його територій, що відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 22.11.2018 р. у справі № 826/14323/16, звернення з позовом до суду не може бути способом реалізації повноважень народного депутата як представника Українського народу у Верховній Раді України, якщо таке повноваження прямо не передбачено законом. Таким чином, як вірно зазначив окружний адміністративний суд, фактичні обставини зазначених справ не є тотожними з обставинами цієї справи. Як зазначалось вище, частиною 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що детальний план підлягає стратегічній екологічній оцінці. За змістом статті 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» стратегічна екологічна оцінка здійснюється у процесі розроблення документа державного планування до його подання для затвердження. Здійснення стратегічної екологічної оцінки забезпечує замовник. Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та (за наявності) проект документа державного планування оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості. Замовник повідомляє громадськість про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та (за наявності) проекту документа державного планування у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 12 цього Закону, та забезпечує вільний доступ громадськості до цих документів протягом усього строку громадського обговорення, визначеного частиною п`ятою цієї статті. Частиною 3 статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» установлено, що у складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті. Згідно частин 1, 2, 3, 7, 9, 10 статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів. Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості. Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник. Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються. За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією. Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Відповідно до частини 3 названої статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначено Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25 травня 2011 р. (надалі за текстом - «Порядок»). Згідно пункту 2 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із врахуванням вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». Пункт 4 Порядку установлює, що замовники містобудівної документації оприлюднюють у двотижневий строк прийняті рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації. Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації. Пунктом 6 Порядку передбачено, що оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації. Відповідно до пункту 11 Порядку пропозиції громадськості реєструються та розглядаються замовником містобудівної документації у місячний строк з дня їх надходження. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії. Разом з тим, в порушення наведених законодавчих приписів відповідачем, як замовником ДПТ, не було забезпечено ані здійснення стратегічної екологічної оцінки детального плану у процесі його розроблення, ані проведення громадських слухань з цього питання. Помилковим є твердження позивача про те, що Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» не поширює свою дію на спірні правовідносини, оскільки частина 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прямо передбачає, що детальний план підлягає стратегічній екологічній оцінці. Крім того, окружний адміністративний суд вірно звернув увагу на те, що розміщене Бучанською міською радою повідомлення про проведення громадських слухань щодо проекту містобудівної документації не містило усіх необхідних відомостей, передбачених пунктом 5 Порядку, зокрема щодо часу їх проведення та підстави розроблення ДПТ. Зазначену обставину відповідач не заперечує, стверджуючи, що такі порушення мають формальний характер і не можуть вплинути на зміст та юридичну дійсність правового акту. Судова колегія знаходить такі твердження помилковими, оскільки порушення законодавства, що регулює порядок проведення процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості стосовно детального плану території є підставою для скасування рішення Бучанської міської ради № 3185-55-VI від 28.03.2019 р. Правову позицію з цього питання Верховний Суд висловив у постанові від 15.04.2020 р. у справі №702/1384/16-а, Суд відхиляє посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.05.2020 р. у справі № 825/2328/16, оскільки у даній правовій ситуації йдеться не про процедурні порушення, допущені при прийняття рішення, а про не забезпечення в повній мірі права громадян на врахування їх інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що оспорюване рішення жодним чином не впливає на особисті права ОСОБА_1 є помилковим, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач є членом територіальної громади м. Буча, а його домоволодіння межує із територією щодо якої розроблено та затверджено детальний план. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Бучанської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Сіті» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 11 грудня 2020 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко