Постанова 4855 № 826/3806/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3806/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г., за участю секретаря Кірієнко Н. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїца» до ДПС України, третя особа Головне управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, за апеляційною скаргою ДПС України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2020, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРОЇЦА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якому просило зобов`язати Державну фіскальну службу України відновити реєстрацію податкової звітності ТОВ «Троїца», податкових накладних та розрахунків-коригувань в електронному вигляді згідно умов Договору про визнання електронних документів. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2018, залишено без змін. Державну фіскальну службу України (Державну податкову службу України) зобов`язано відновити реєстрацію податкової звітності ТОВ «Троїца», податкових накладних та розрахунків-коригувань в електронному вигляді згідно умов Договору про визнання електронних документів. Від представника відповідача надійшло клопотання про роз`яснення судового рішення, яке вмотивоване незрозумілістю механізму виконання рішення, оскільки в ньому не зазначено реквізити ПН/РК, для реєстрації в ЄРПН. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020 в задоволені заяви про роз`яснення судового рішення відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ДПС України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та роз`яснити рішення суду. В судове засідання з`явилися представники сторін. Представник відповідача підтримав скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача заперечував щодо задоволення скарги. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи в задоволені заяви про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2020 суд першої інстанції виходив з того, що текст рішення є чітким та зрозумілим, та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. З матеріалів справи убачається, що підставою звернення до суду із заявою про роз`яснення рішення стало незрозуміло, на думку заявника, як виконати рішення, оскільки в ньому не зазначено реквізити ПН/РК, для реєстрації в ЄРПН. Згідно з ч. 1 ст. 254 КАС України передбачено, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Тобто, роз`ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту та викладенні рішення суду в більш ясній і зрозумілій формі для його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб. Зі змісту рішення убачається, що у грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Троїца» уклав з Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управлінням ДФС у місті Києві договір №2 від 07.12.2017 року про визнання електронних документів. Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді, із застосуванням електронного цифрового підпису, до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку. Договір надає платнику податків можливість подавати до органу ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом. 20.12.2017 року позивач, відповідно до вимог ст.201 ПК України, склав та направив засобами телекомунікаційного зв`язку податкову накладну №1 від 12.12.2017 року на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому, ТОВ «Троїца» була отримана квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Результат обробки: документ доставлено до ДФС України ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО; виявлені помилки: документ не може бути прийнятий, можливо припинено дію Договору про визнання електронних документів). Позивач неодноразово подавав договір про визнання електронних документів та заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, у зв`язку із чим одержував квитанції №1 із відповідними відмітками, що діє договір №2 від 07.12.2017 року про визнання електронних документів. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для неприйняття податковим органом податкових накладних розрахунків-коригувань в електронному вигляді згідно умов Договору про визнання електронних документів, відтак заявлені позовні вимоги задоволені судом. Таким чином, судом прийнято рішення зобов`язати Державну фіскальну службу України відновити реєстрацію податкової звітності ТОВ «Троїца», податкових накладних та розрахунків-коригувань в електронному вигляді згідно умов Договору про визнання електронних документів. При цьому, позивач звертався до суду з приводу спору, що виник через системне порушення Договору про визнання електронних документів, а не щодо окремих ПН/РК, які слід зареєструвати в ЄРПН. Розглянувши доводи заяви, колегія суддів зазначає, що порядок роз`яснення судового рішення, визначений у ст. 254 КАС України, не може застосовуватись у випадку, якщо учасник справи не розуміє мотивації прийнятого судом рішення. У разі незгоди з рішенням суду учасники справи мають право на його апеляційне оскарження. Дослідивши зміст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2020, колегія суддів вважає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз`яснення не потребує. Таким чином, рішення яке просить роз`яснити заявник, по суті є чітким за змістом, оскільки не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74). Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення рішення. Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні вказаного питання не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки остання не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ДПС України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїца» до ДПС України, третя особа Головне управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко А. Г. Степанюк Повний текст постанови виготовлено 11.12.2020