Постанова 4821 № 707/1237/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2020 року м. Черкаси справа № 707/1237/20 провадження № 22-ц/821/1873/20 категорія 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Бородійчука В.Г., суддів:Єльцова В.О., Карпенко О.В. учасники справи: позивач: Акціонерне товариство «Акцент Банк»; представник позивача-адвокат Омельченко Євген Володимирович відповідач: ОСОБА_1 розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент Банк» - адвоката Омельченка Євгена Володимировича на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у складі: головуючого судді Суходольського О.М., дата складання повного тексту не вказана. в с т а н о в и в : 1.Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2020 року представник АТ «Акцент Банк» - Шкапенко О.В. (далі - Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що АТ «Акцент Банк» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «Акцент-Банк», у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 р. змінено організаційно-правову форму та назву Позивача з ПАТ «Акцент-Банк» на АТ «Акцент-Банк», про що зазначено у п.1.1. Статуту АТ «Акцент-Банк»». 11.04.2019 року ОСОБА_1 , приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою укладання кредитного договору № SAMABWFC00001989136 та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-Банк» відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у АТ «А-Банк» разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору. ОСОБА_1 , не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. У порушення умов кредитного договору, а також норм цивільного права, відповідач зобов`язання, за вказаним договором, належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 26 травня 2020 року виникла заборгованість у сумі 14967,09 грн., яка складається із: 10429,49 грн. заборгованість за кредитом; 4537,60 грн. заборгованість по відсоткам. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяти на себе зобов`язання. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав AT «А-Банк». Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00001989136 від 11.04.2019 року у розмірі 14967,09 грн. станом на 26.05.2020 року та судові витрати у розмірі 2102,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року позовні вимоги АТ «А-Банк» про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00001989136 в розмірі 10429,49 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву про отримання кредиту, а відтак, відсутні підстави для того, щоб вважати Умови та правила надання банківських послуг, частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Проте, фактично отримані та використані позичальником кошти за тілом кредиту в сумі 10429,49 грн. в добровільному порядку АТ «Акцент Банк» не повернуті, а тому суд прийшов до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У жовтні 2020 року представник АТ «Акцент-Банк» адвокат Омельченко Є.В. подав до Апеляційного суду скаргу, в якій просив скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ «А-Банк» в повному обсязі. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладені на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувалась кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором Оферти. Своїм підписом під прочитаним кредитним договором позичальник підтвердив факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві, в тому числі й постанови правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року, і саме це є доказом обізнаності позичальника з усіма умовами кредитування на момент підписання кредитного договору. Крім того, посилання на постанову Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17 в частині відмови у стягненні процентів жодним чином не обґрунтовано, оскільки в справі розглядався випадок, коли Тарифи Банку не було підписано боржником. В даному випадку до матеріалів справи додано не тарифи із сайту Банку, як зазначив суд, а паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого. Паспорт продукту підписано боржником. Таким чином, рішення суду першої інстанції є таким, що постановлено з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Встановлено, що 11.04.2019 року між сторонами було укладено кредитний договір № SAMABWFC00001989136, ОСОБА_1 , отримала кредитну картку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Дані кошти за умовами укладеного договору ОСОБА_1 , зобов`язалась повертати в строки та на умовах, визначених сторонами, але свої зобов`язання порушила, що створило заборгованість. Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача станом на 26.05.2020 року склала 14967,09грн. У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» які розміщено на сайті http://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна GOLD». Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 26.05.2020 року має заборгованість - 14967,09 грн., яка складається із: 10429,49грн. - заборгованість за кредитом; 4537,60грн. - заборгованість по відсоткам. 2.

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ «Акцент Банк» підлягає до відхилення. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Враховуючи, характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц). Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю відповідає. Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості по тілу кредиту, заборгованість по відсотками. Судом встановлено, що 11 квітня 2019 року відповідачкою ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку, у якій заповнено графи лише особистих даних (а.с. 5 на звороті). Також у вказаній анкеті-заяві зазначено, що дана заява разом з Умовами та Правилами банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між сторонами договір про надання банківських послуг. Заявник ознайомилася, з з договором про надання банківських послуг до його укладення, з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг, згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту Банка. При цьому, зазначена Анкета-заява не містить посилань на конкретні умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом. Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦПК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 628 ЦК Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди - ст. 638 ЦК України. У відповідності до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі - ч. 1 ст. 1055 ЦК України. За статтями 526 та 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованою договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Особливостями договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначав банк. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі щодо розміру і порядку нарахування процентів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 11 квітня 2019 року, посилався також на Витяг з Умов та правила надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», «Правила користування платіжною карткою» і Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», які також викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, як невід`ємні частини спірного договору. Колегія суддів погоджується із посиланням суду першої інстанції на те, що позивачем не підтверджено укладення кредитного договору саме на тих умовах, які заявлені банком у позовній заяві. В Анкеті-заяві від 11 квітня 2019 року зазначено, що ОСОБА_1 погоджується із тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомлена та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Матеріали справи не містять підписані відповідачкою інші документи, що є обов`язковими складовими договору надання банківських послуг. Так, Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, пред`явлені банком в додатку до позовної заяви, не містять підпису клієнту банку. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді справи. Колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача могли неодноразово змінювалися самим АК «А-Банком» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (11.04.2019 року) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (17.06.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Крім того, встановлено, що до матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с. 6). Проте, даний Паспорт споживчого кредиту також не підписаний відповідачкою ОСОБА_1 . В графі підпис клієнта зазначена взагалі інша особа, а не відповідачка. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату узгоджених сторонами договору відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Паспорт споживчого кредиту та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати беззаперечною складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ним нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 14-131цс19. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по відсоткам в розмірі 4537,60 грн. за кредитним договором № SAMABWFC00001989136 від 11.04.2019 року. Наявні матеріали справи свідчать про те, що при укладенні договору із ОСОБА_1 АТ «Акцент Банк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»про повідомлення споживача про конкретні умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які банк із своєї сторони вважав узгодженими. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17. Таким чином, суд першої інстанції розглянув позов саме в межах заявлених АТ «Акцент-Банк» вимог і на підставі доказів, поданих позивачем і прийшов до аргументованого висновку лише про часткове задоволення вимог банку щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за тілом кредиту в сумі 10429,49 грн. Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того ч. 2 ст. 13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Отже, приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. За таких обставин, суд першої інстанції всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку та вірно виходив з того, що є законні підстави для задоволення позовних вимог. Інших правових доводів апеляційна скарга не містить. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги представника АТ «Акцент Банк» на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року, судові витрати слід залишити за позивачем. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент Банк» - адвоката Омельченка Євгена Володимировича залишити без задоволення. Заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2020 року. Головуючий В.Г. Бородійчук Судді В.О. Єльцов О.В. Карпенко