Постанова 4854 № 540/1090/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1090/20 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Стас Л.В., суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги, В С Т А Н О В И В : Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач/скаржник), в якому просив: - визнати протиправною та скасувати вимогу від 14 лютого 2019 року №Ф-6082-51-У про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску в розмірі 18276,72 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував, що з 24 червня 2016 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак підприємницьку діяльність не здійснював, звітності з ЄСВ не подавав. Крім того, починаючи з 2016 року позивач був найманим працівником, а тому за період, який охоплює вимога про сплату боргу, з нього утримувалися внески ЄСВ за місцем роботи. Позивач також наголошує на тому, що вимогу у 2019 році не отримував, а дізнався про неї лише 16 квітня 2020 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №61782923. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року відмовлено ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду. Дана ухвала оскарженню не підлягає. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу від 14 лютого 2019 року №Ф-6082-51-У про сплату боргу (недоїмки), сформовану ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на суму 18276,72 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840,40 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким позовну заяву залишити без розгляду. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що позивач звернувся до суду з даним позовом поза межами строку оскарження вимоги про сплату боргу, що, на думку відповідача, є підставою для залишення позову без розгляду. Разом з тим, скаржник додав, що витрати заявлені позивачем на правничу допомогу не є співмірними зі складністю справи. ОСОБА_1 не скористався процесуальним правом надання відзиву на апеляційну скаргу. У зв`язку з надходженням 19 листопада 2020 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду додаткових пояснень від представника позивача - адвоката Фещенка М.Л. щодо неотримання копії апеляційної скарги - розгляд справи було відкладено на 10 грудня 2020 року зал №1 в порядку письмового провадження без виклику сторін. Стороні позивача - адвокату Фещенку М.Л. надіслано на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 скан-копію апеляційної скарги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у формі PDF - повторно. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів. Відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні на підставі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець за номером 24960000000005004 від 24 червня 2016 року та взятий на облік до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севатополі, Херсонське управління, Скадовська ДПІ. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за рішенням відповідача здійснена 09 січня 2019 року. ФОП ОСОБА_1 у період з 02 грудня 2016 року до 14 липня 2017 року працював на посаді інженера-конструктора ПП "Югстрой пресс", з 19 січня 2018 року по теперішній час перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Мегагранд и К", тобто у період з 02 грудня 2016 року до 14 липня 2017 року та з 19 січня 2018 року по теперішній час є найманим працівником. У цей період роботодавці сплачували за позивача єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, що не заперечується відповідачем та підтверджується індивідуальними відомостями Пенсійного фонду України про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5). Доказів отримання позивачем у цей період доходів від провадження господарської діяльності судом не встановлено. Втім, 14 лютого 2019 року в зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 заборгованості з єдиного соціального внеску та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, відповідачем сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6082-51-У на суму 18276,72 грн. Правомірність прийнятої ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вимоги про сплату боргу (недоїмки) є предметом судового спору у даній справі. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Законом №2464-VI не визначено обов`язку фізичної особи - підприємця сплачувати єдиний внесок за себе самостійно у разі, коли така особа не веде підприємницьку діяльність, а працевлаштована як найманий працівник за трудовим договором і єдиний внесок за неї сплачує роботодавець. Разом з тим, суд погодився із правомірністю нарахування контролюючим органом позивачу єдиного внеску за період з 01 серпня 2017 року до 31 грудня 2017 року, оскільки згідно записів у трудовій книжці, у вказаний період позивач не перебував у трудових відносинах, а рішення про припинення підприємницької діяльності прийняте лише 09 січня 2019 року. Втім, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом (ч. 4 ст.25 Закону №2464-VI), у суду відсутні повноваження на скасування рішення відповідача в частині неправильно зазначених сум, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) підлягає скасуванню в повному обсязі. Переглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції такими, що прийняті в порушення вимог процесуального права, з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Частинами 3, 4 ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до частин 1, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до абз.2 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення. Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Разом з тим, згідно вимог п.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20 квітня 2015 року, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Більш того, Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2019 року у справі №825/1109/16 зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що податковим органом було направлено оскаржувану вимогу №Ф-6082-51-У від 14 лютого 2019 року за адресою місцезнаходження позивача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул.Софіївська, б.137, м.Скадовск, Херсонська область, 75700. Вказана адреса також зазначена позивачем при зверненні до суду з позовною заявою. Втім, 23 квітня 2019 року конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся до податкового органу з відміткою за вказаною адресою «не проживає». (а.с.45) З огляду на вказані норми законодавства та обставини справи, оскаржувана вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску саме 23 квітня 2019 року, тобто у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення за вказаною адресою «не проживає». Разом з тим, ОСОБА_1 до суду з позовною заявою звернувся лише 28 квітня 2020 року, тобто з пропуском 10 денного строку звернення передбаченого абз.2 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Таким чином, колегія суддів вважає спростованими посилання позивача на те, що йому стало відомо про наявність оскаржуваної вимоги Ф-6082-51-У від 14 лютого 2019 року лише 16 квітня 2020 року під час ознайомлення з виконавчим провадженням №61782923, а тому звертаючись із позовом до суду 27 квітня 2020 року, ним не порушено 10 денний строк звернення (з урахуванням вихідних днів). Інших причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, які можуть бути віднесені до кола поважних, останнім не зазначено і з матеріалів справи не вбачається. Відтак апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у позивача поважних причин пропуску строку на звернення із позовом до суду. Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що адвокат позивача Фещенко М.Л. помилково вказує на те, що повернення конверту «за закінченням встановленого строку зберігання» не розкриває суті причини неможливості вручити адресату рекомендований лист, оскільки за матеріалами справи вказаний лист був повернутий з причини «за вказаною адресою «не проживає».(а.с.45) Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Відповідно до ч.1,2 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Зазначеним вимогам оскаржене судове рішення не відповідає. З огляду на наведене вище колегія суддів дійшла висновку, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року слід скасувати, а адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 321, 322, 325, 328, 329, 370 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року -скасувати. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 10.12.2020 року. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.