Постанова 4807 № 318/1412/20

Дата документу Справа № 318/1412/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 318/1412/20 Головуючий в 1 інст. Васильченко В.В. Провадження №33/807/783/20 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2020 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , адвоката Коваленка В.В., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника адвоката Курлапової С.В. на постанову Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., стягнуто судовий збір. Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 11.07.2020 року о 14 год. 18 хв. в с. Водяне по вул. Миру керуючи автомобілем ВАЗ 211540 д/н НОМЕР_1 при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем KIA RIO д/н НОМЕР_2 , який рухався на зустріч, при ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, представник адвокат Курлапова С.В. зазначає, що до протоколу про адміністративне правопорушення не надано беззаперечних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 за порушення вимог п. 13.3 ПДР, зокрема, з наданої схеми місця ДТП та фото знімків не можливо встановити всіх обставин справи та дійти беззаперечного висновку про винуватість ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи містять два місця зіткнення транспортних засобів. Отже, неможливо встановити причино - наслідного зв`язку з подією ДТП в діях відразу обох водіїв. Крім того, місця зіткнення не визначено на центральній розмітці яка розділяє два протилежних напрямки руку автомобілів, а виїзд на зустрічну смугу та як наслідок зіткнення транспортних засобів. Однак, суд першої інстанції не врахував даних обставин, детально не дослідив доказів які були додані до протоколу та поверхнево поставився до розгляду даної справи. Просить скасувати постанову суду від 26 серпня 2020 року та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , який просив постанову судді скасувати та визнати не винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП України, пояснення потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Коваленка В.В, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. За змістом ст. 252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як убачається з матеріалів справи суддя першої інстанції не дотримався зазначених вимог, а підійшов до розгляду зазначеної справи лише формально. На користь цього висновку свідчить зміст оскаржуваної постанови, яка взагалі не містить аналізу наявних у матеріалах справи доказів. Тобто висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 є необґрунтованим. У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Диспозиція ст. 124 КУпАП України передбачає певні наслідки як обов`язковий елемент об`єктивної сторони цього правопорушення: пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв`язку з порушенням правил дорожнього руху. Так, будучі допитаним у судовому засіданні, під час розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 пояснив, що він 11.07.2020 року приблизно о 14 год. 18 хв. на автомобілі ВАЗ 211540 д/н НОМЕР_1 рухався з м. Енергодар в пмт. Кам`яна Дніпровка зі швидкістю 45-59 км/год., в с. Водяне по вул. Миру він побачив як раптово перед ним на його полосу руху виїхав автомобіль KIA RIO д/н НОМЕР_2 , під керуванням потерпілого ОСОБА_2 , він терміново прийняв міри для того щоб знизити швидкість, однак запобігти зіткненню не вдалось, автомобілі зіткнулися лівими частинами. Зіткнення відбулося на його полосі руху. Після зіткнення він зупинився, водій ОСОБА_2 на дорозі почав пересувати уламки дзеркала. Потерпілий ОСОБА_2 надав суду пояснення, в яких зазначив, що навпаки зіткнення відбулося на його полосі руху, коли перед ним раптово виїхав автомобіль ВАЗ 211540 д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Після зіткнення він зупинився. Дослідивши матеріали справи, протокол адміністративного правопорушення та додану до нього схему місця ДТП, суд зауважує, що працівники поліції під час збору вказаного матеріалу зазначили в схемі декілька місць зіткнення, як зі слів ОСОБА_1 , так і зі слів ОСОБА_2 . У судовому засіданні суд позбавлений можливості з`ясовувати обставини, які мають з`ясовуватися під час огляду місця події. Під час розгляду справи суду не було надано беззаперечних доказів, які могли б підтвердити той факт, що дійсно зіткнення транспортних засобів відбулося саме на полосі руху автомобіля KIA RIO д/н НОМЕР_2 під керуванням потерпілого ОСОБА_2 , а тому, у суда відсутні підстави для спростування позиції ОСОБА_1 про те що зіткнення відбулося саме на його полосі руху. За відсутності переконливих та достатніх доказів провини ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції констатує відсутність підстав для висновку про винуватість даної особи. Частиною 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності. Відповідно до частини 1 ст. 2 вказаного Кодексу законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. На підставі вимог ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, обвинувачення особи не може ґрунтуватися на припущеннях. У зв`язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт винуватості ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а його винуватість ґрунтується лише на припущеннях, суд вважає за необхідним закрити провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу представника адвоката Курлапової С.В. задовольнити. Постанову судді Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП скасувати. Постановити нову постанову, якою закрити провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник