Постанова 4855 № 826/2591/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2591/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Шурка О.І. секретаря Ткаченка В.В., за участю представників сторін: від позивача - не прибув, від відповідача - Малогіна А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Сварг» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «Сварг» (далі - позивач, ТОВ «СП «Сварг») звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податка на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на податковій інформації та не враховують суті та наслідків господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентами. Наявні у позивача копії документів підтверджують реальне виконання договірних відносин, а тому висновки про нереальність господарських операцій є необґрунтованими. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 20 жовтня 2016 року №0020271404 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 56070,50 грн. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення попереднє рішення, яким контролюючим органом позивачу було визначено грошове зобов`язання з податка на додану вартість, не було скасовано. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року замінено відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві). Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Судом установлено, що у період з 23 по 29 вересня 2016 року ГУ ДФС у м. Києві провело документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами -постачальниками ТОВ «Гант.ЮА» за період з 01 по 28 лютого 2015 року та ТОВ «Юртан» за період з 01 по 31 грудня 2015 року. За результатами перевірки 06 жовтня 2016 року контролюючим органом складено акт, у висновку якого зазначено про порушення позивачем пункта 198.1статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2015 року на суму 8077,00 грн. та за грудень 2015 року на суму 216205,00 грн. За наслідками перевірки ГУ ДФС у м. Києві 20 жовтня 2016 року прийняло податкове повідомлення - рішення №0020271404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податка на додану вартість на 336423,00 грн., з яких за основним зобов`язанням 224282,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 112141,00 грн. Уважаючи таке рішення необґрунтованим, платник податків звернувся з відповідним позовом до суду. Постановляючи рішення про часткове задоволення позову у частині застосування штрафних санкцій, суд першої інстанції встановив відсутність таких підстав відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, а саме відсутність повторності визначення контролюючим органом податкового зобов`язання по податку на додану вартість позивачу протягом 1095 днів. Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до положень частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України). Стаття 123 ПК України встановлює підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання. Пунктом 123.1 цієї правової норми передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Оцінюючи спір у цій частині суд першої інстанції встановив, що податковим органом визначено розмір штрафної санкції по податку на додану вартість в розмірі 50% від нарахованого податкового зобов`язання, з огляду на прийняття ним податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2016 року №0003991404 про нарахування основного зобов`язання по вказаному податку, яке у подальшому скасоване рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2018 року, яке набрало законної сили. Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що втрата чинності податковим повідомленням - рішенням внаслідок його скасування виключає ознаку повторності визначення контролюючим органом податкового зобов`язання. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №819/1294/14-а. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції в частині, що оскаржується відповідачем, не спростовують. Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 33, 34, 242-244, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко О.І. Шурко (Повний текст постанови складений 09 грудня 2020 року.)