Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/1200/19
від 08.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1200/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Земляної Г.В. Мєзєнцева Є.І. При секретарі: Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 06 вересня 2018 року; - зобов`язати відповідача перерахувати ти виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 80% його середньої заробітної плати згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 06 вересня 2018 року. Позов обґрунтовано тим, що позивач отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до п. а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою щодо обчислення його пенсії у розмірі 80% середнього заробітку відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки його стаж на підземних роботах в особливо важких та особливо шкідливих умовах за Списком № 1 становить більше 21 року. Однак, відповідач відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії, оскільки відповідно до трудової книжки стаж роботи позивача безпосередньо в шахті складає лише 12 років 5 місяців 2 дні. Проте, за твердженням позивача його шахтарський стаж за Списком № 1 складає 21 рік 3 місяці, що підтверджується, зокрема, довідкою пенсійного органу від 25 липня 2016 року № 7812. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року у задоволенні даного адміністративного позову відмовлено повністю. Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що посилання позивача на довідку пенсійного органу від 25 липня 2016 року № 7812, якою начебто підтверджується стаж позивача на підземних роботах - 21 рік 3 місяці, є безпідставним, оскільки за результатами аналізу записів у трудовій книжці позивача судом не встановлено наявності у ОСОБА_1 достатнього стажу роботи (15 років або більше) на підземних роботах з повним робочим днем, що б надало позивачу право на призначення йому відповідної пенсії згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви, зокрема, позивач наполягає на наявності у нього стажу на підземних роботах у розмірі 21 рік 3 місяці, у зв`язку з чим йому і було призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №
1. Вказаний стаж надає ОСОБА_1 право на перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідачем подано відзив на скаргу позивача, в якому він заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що відсутні підстави для призначення позивачу пенсії в розмірах, передбачених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки страховий стаж роботи ОСОБА_1 безпосередньо в шахті становить лише 12 років 5 місяців 2 дні за Списком № 1, що не відповідає умовам, зазначеним в статті 1 цього Закону. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 листопада 2020 року на 10:15 год. Однак, судове засідання, призначене на вказану дату, не відбулося, оскільки суддя-доповідач Файдюк В.В. перебував на лікарняному у період з 26 жовтня 2020 року по 13 листопада 2020 року, у зв`язку з чим ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на 08 грудня 2020 року. Вказаною ухвалою також визнано явку в судове засідання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - обов`язковою. Проте, пенсійний орган у судове засідання 08 грудня 2020 року не з`явився, клопотань не подав, пояснень з даного приводу не надав. У зв`язку з наведеним суд вирішував справу на підставі наявних матеріалів, а також пояснень представника позивача. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, з 10 серпня 2009 року позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком по Списку № 1 відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 06 вересня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» провести перерахунок його пенсії у розмірі 80% середнього заробітку, обчисленого відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом від 27 вересня 2018 року № 83949/03 відповідач відмовив позивачу у проведенні останньому перерахунку пенсії, оскільки відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 його стаж роботи безпосередньо в шахті складає 12 років 5 місяців 2 дні. Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV). Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Положенням ч. 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. В той же час, Законом, який спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів є Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI від 02 вересня 2008 року (далі - Закон № 345-VI), відповідно до статті 1 якого його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Частинами 1 та 2 статті 10 Закону № 345-VI встановлено, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Статтею 8 вказаного Закону (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою) визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до абз.3 ч.1 статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Проаналізувавши зазначені норми, суд першої інстанції дійшов висновку, що дія цього Закону поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що Закон № 1058-IV розмежовує такі категорії осіб, що мають право на пенсію у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як особи, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та окремо працівників, зайнятих повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб. Тобто, це дві різні категорії осіб, що працюють під землею, проте вимога щодо зайнятості під землею саме повний робочий день стосується лише працівників, обслуговуючих шахтарів, а не самих шахтарів. Так, стаття 8 Закону № 345 містить вимогу щодо зайнятості на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків ті нічого не говорить про повний робочий день. Між тим, як встановлено судом першої інстанції, трудовою книжкою позивача від 16 серпня 1976 року, серія НОМЕР_1 , підтверджується такий його стаж: запис № 3 - з 06 липня 1977 року по 28 листопада 1977 року підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 4 місяці 22 дні); запис № 5 - з 26 грудня 1977 року по 28 листопада 1978 року підземником електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 11 місяці 2 дні); запис № 9 - з 22 червня 1982 року по 10 серпня 1982 року учнем-прохідником підземником з повним робочим днем (стаж на підземних роботах за вказаний період 1 місяць 18 днів); запис № 11 - з 18 серпня 1982 року по 30 вересня 1982 року учень-гірник очисного забою з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 1 місяць 12 днів); запис № 13 - з 09 червня 1983 року по 02 вересня 1983 року гірник очисного забою з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 2 місяці 29 днів); запис № 15 - з 06 лютого 1984 року по 30 квітня 1984 року гірничий майстер підземник з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 2 місяці 24 дні); запис № 17 - з 30 серпня 1984 року по 21 липня 1985 року помічник начальника на дільниці під землею з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 10 місяців 22 дні); запис № 20 - з 09 серпня 1986 року по 20 травня 1987 року - виконуючий обов`язки начальника дільниці підземних робіт (стаж на підземних роботах за вказаний період 11 місяців 11 днів); запис № 21 - з 21 травня 1987 року по 09 травня 1988 року виконуючий обов`язки заступника головного інженера по виробництву, пов`язаний з підземними роботами (стаж на підземних роботах за вказаний період 11 місяців 19 днів); запис № 22 - з 10 травня 1987 року по 10 жовтня 1988 року гірничий майстер підземник з повним робочим днем під землею на видобувній дільниці № 3 (стаж на підземних роботах за вказаний період 5 місяців). При цьому, судом першої інстанції зазначено, що трудова книжка не містить запису про зайнятість позивача на вказаній посаді під землею повний робочий день, що є вирішальним при призначені пенсії відповідно до статті 8 Закону. Однак, таке твердження не відповідає дійсності та спростовується цим же записом (а.с.18); запис № 23 - з 27 жовтня 1988 року по 25 листопада 1988 року гірник очисного забою з повним робочим днем під землею на горноочисній дільниці (стаж на підземних роботах за вказаний період 28 днів); запис № 24 - з 26 листопада 1988 року по 11 травня 1989 року виконуючий обов`язки гірського майстра з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 5 місяців 15 днів); запис № 28 - з 09 жовтня 1989 року по 31 липня 1994 року гірничий майстер з повним робочим днем під землею на гірничій дільці (стаж на підземних роботах за вказаний період 4 роки 9 місяців 22 дні); запис № 29 - з 01 серпня 1994 року по 26 вересня 1994 року виконуючий обов`язки начальника дільниці з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 1 місяць 25 днів); запис 30 - з 27 вересня 1994 року по 04 жовтня 1996 року начальник дільниці з повним робочим днем під землею (стаж на підземних роботах за вказаний період 2 роки 7 днів). Так, дослідивши вказані записи трудової книжки позивача суд першої інстанції встановив, що стаж роботи ОСОБА_1 під землею з повним робочим днем складає 13 років 3 місяці 15 днів. При цьому, суд зарахував тільки шахтарський стаж за Списком №1. В оскаржуваному рішенні зазначено, що зі змісту інших записів у трудовій книжці позивача, а саме №№ 1, 2, 7, 8, 18, 19, 26, 27, 32-40 не вбачається, що позивач працював під землею повний робочий день. Крім того, відсутні будь-які довідки відносно підтвердження зайнятості позивача на підземних роботах з повним робочим днем за ті періоди. Слід зазначити, що по записам у трудовій книжці позивача №№ 1, 2, 7, 8, 18, 36-40 про зарахування періодів роботи питання у позові не ставиться. Разом з тим, судом не було враховано період роботи позивача з підземним стажем з 04 жовтня 1996 року по 02 грудня 2006 рік. Так, згідно запису у трудовій книжці №32 з 04 жовтня 1996 року по 02 грудня 2006 року позивач працював у Дочірньому підприємстві «УМДР ГШО-сервіс» Акціонерного товариства «РГШО» директором. У 1996 році посада «директор управління» перейменована на посаду «начальник управління, зайнятий на підземних роботах» (підземний стаж). Пільговий стаж за вказаною посадою складає 10 років 1 місяць 29 днів. При цьому, у записі трудової книжці №33 зазначена атестація робочих місць за умовами праці і підтверджено право працівника на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (підземний стаж начальника управління, зайнятий на підземних роботах), у записі трудової книжки №34 вказано, що на підставі рішення Держнагляду по охороні праці у Луганській області і початок робіт в підземних умовах і наказу по Управлінню «Про вдосконалення організації виробництва» посада директора управління перейменована на посаду начальник управління, зайнятий на підземних роботах, у записі трудової книжці №35 зазначена атестація робочих місць за умовами праці і підтверджено право працівника на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (підземний стаж начальника управління, зайнятий на підземних роботах). Відтак, до шахтарського стажу має додаватися робота за Списком №1 на підземних роботах. Водночас, з 10 серпня 2009 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1. Цей факт відповідачем не оспорюється. Слід зазначити, що оскільки робоче місце є атестованим, то очевидно, що робітник працював повний робочий день, інакше пенсія за Списком №1 не могла бути призначена. При цьому, підземні роботи зараховуються виключно до Списку № 1, що і було підтверджено відповідачем при призначенні позивачу пільгової пенсії за Списком №1. Відповідно до розпорядження з пенсійної справи ГУ ПФУ у м. Києві №857174 від 19 липня 2018 року, стаж роботи позивача за Списком №1 (шахтарський та підземний) складає 21 рік 3 місяці за період роботи з 06 липня 1977 року по 02 грудня 2006 року. Крім того, відповідно до довідки Центрального об`єднаного УПФУ від 25 липня 2016 року № 7912 стаж ОСОБА_1 на підземних роботах становить 21 рік 3 місяці. У суду немає жодних підстав не приймати до уваги вказані документи, складені компетентним і уповноваженим органом, безпосереднім завданням якого є обчислення стажу застрахованих осіб. Натомість, колегія суддів наголошує на тому, що посада начальника управління, зайнятого на підземних роботах, яку позивач обіймав у період з 04 жовтня 1996 року по 02 грудня 2006 року, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 : І. Гірничі роботи, підрозділ 10101000, пункт
1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень: 1010100в: в) Керівники шахт, шахтоуправлінь на правах шахт, рудників і копалень 1010100в-21611 Директори, начальники, а також Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36: І. Гірничі роботи, підрозділ 1: Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень, підпункт 1.1в директори (інші керівники). Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що згідно ч. 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Отже, з наведеної норми законодавства вбачається певний обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення/перерахунок пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Тобто, пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися. За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою. Відповідно до ч. 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Враховуючи, що у позивача наявний страховий та пільговий стаж на посадах, передбачених Списком №1 та починаючи з 10 серпня 2009 року йому призначена пенсія за віком на пільгових умовах, апеляційний суд критично ставиться до доводів відповідача та суду першої інстанції відносно того, що у ОСОБА_1 відсутній стаж, який дає право на перерахунок пенсії, а також до того, що матеріали справи не містять документів, підтверджуючих роботу, передбачену статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської прані». Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно період роботи позивача з 04 жовтня 1996 року по 02 грудня 2006 року на посаді начальника управління, зайнятого на підземних роботах у Дочірньому підприємстві «УМДР ГШО- сервіс» Акціонерного товариства «РГШО» не зарахував до стажу роботи, який дає право на перерахунок пенсії позивача відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». За викладених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати. Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка виразилась у відмові здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 06 вересня 2018 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 80% його середньої заробітної плати згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 06 вересня 2018 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 09 грудня 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев