Постанова 4854 № 420/7793/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7793/19 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Димерлія О.О. суддів: Єщенка О.В. , Танасогло Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року по справі № 420/7793/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «ТРАСТ-КАПІТАЛ» про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, у якій просила визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти Івана Михайловича від 07.10.2019 року ВП № 51069714. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року по справі № 420/7793/19 зазначену позовну заяву було повернуто позивачці. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції, для вирішення питання про відкриття провадження по справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що положення адміністративного судочинства не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", така відмітка не передбачена як причина невручення судового повідомлення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Отже, подібна відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання. У поясненнях на апеляційну скаргу представник Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «ТРАСТ-КАПІТАЛ» спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін. В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 зазначав, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року позовну заяву, у зв`язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 КАС України, залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. 29 січня 2020 року ухвалою окружного суду продовжено позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви. Зазначену ухвалу надіслано позивачці та її представнику разом із супровідним листом від 29 січня 2020 року, вих. № 420/7793/19/3426/20 за адресою, вказаною позивачкою в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .(а. с. 64). Однак, як зазначено окружним судом в своєму рішенні та підтверджено матеріалами справи, згідно витягу з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" поштове відправлення, яким позивачці та її представнику направлено ухвалу, повернулося до суду 03.03.2020 року та 04.03.2020 року з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання» Повертаючи позовну заяву позивачці, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачці та її представнику належним чином 03.03.2020 року та 04.03.2020 року, у зв`язку із чим, десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви сплинув 10 березня 2020 року, а тому є підстави для повернення позовної заяви позивачці. Судова колегія вважає вказаний висновок суду першої інстанції не правильним та таким, що не відповідає вимогам Конституції України та КАС України. Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно із інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення, копію ухвали скаржнику не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Положення КАС України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Отже, подібна відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання. Відповідно до частини першої статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що представник позивачки при зверненні до суду з позовною заявою крім поштової адреси, вказав також номер засобу зв`язку, проте суд першої інстанції отримавши конверт (поштове відправлення) з зазначенням причин не вручення «за закінченням встановленого строку зберігання», не вжив всіх необхідних заходів щодо повідомлення представника позивачки про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки в матеріалах справи відсутні докази спроби повідомлення представника позивачки засобами телефонного зв`язку, зазначеного в позовній заяві, щодо вказаної ухвали. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Тобто, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення такого права. Частинами 1 та 2 статті 320 КАС України встановлено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи викладені обставини та докази у їх сукупності, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права, що призвели до обмеження права позивачки на судовий захист, регламентованого, зокрема, статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України, а також неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви. Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги не вжиття судом першої інстанції всіх можливих заходів щодо повідомлення про залишення позовної заяви без руху, необізнаність позивачки про судове рішення, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, і відповідно до вимог частини 1 статті 320 КАС України, направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року по справі № 420/7793/19 - скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «ТРАСТ-КАПІТАЛ» про визнання протиправною та скасування постанови направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду, для вирішення питання про відкриття провадження по справі. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.