Постанова 4852 № 280/1647/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1647/20 (суддя Максименко Л.Я., м. Запоріжжя) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі №280/1647/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 11 березня 2020 року звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, згідно з яким просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП3481/580/АВ/П/ТД-ФС від 19.12.2019 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 125190,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що інспекційне відвідування, за наслідком якого прийнято оскаржувану постанову, проведено безпідставно. Обставини, викладені в акті інспекційного відвідування, щодо допущення працівника до роботи без укладання трудового договору, не відповідають дійсності, оскільки між ФОП ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 01.09.2019 був підписаний трудовий договір. Однак, до виконання трудових відносин ОСОБА_2 так і не приступила, про що позивачем повідомлено інспектора праці під час інспекційного відвідування. У зв`язку з відсутністю наявності обставин для фактичного допущення до роботи ОСОБА_2 позивач і не направляв повідомлення на адресу центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленого КМУ. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено факт допуску позивачем до роботи ОСОБА_2 без оформлення та подачі відповідного повідомлення до органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що акт інспекційного відвідування містить детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну норму закону та допущення такого порушення не заперечувалося самим позивачем, про що свідчать, зокрема і її письмові пояснення. Зазначає про те, що позивач не надав доказів перебування ОСОБА_2 на стажуванні. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що в ході інспекційного відвідування в період з 05.11.2019 року по 08.11.2019 року інспектором праці Кропивою С.А. за адресою здійснення господарської діяльності позивача було встановлено, що «… з 01.09.2019 ОСОБА_2 виконувала роботи продавця продовольчих товарів у ФОП ОСОБА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у відділі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Працівниця ОСОБА_2 була допущена до роботи без укладання трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ. Факт допуску ОСОБА_2 до роботи без оформлення з нею трудових відносин підтверджується письмовими поясненнями ФОП ОСОБА_1 та копією договору про колективну матеріальну відповідальність. Таким чином, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 має місце фактичний допуск до роботи 1 особи, без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України.». За результатами інспекційного відвідування 08.11.2019 ГУ Держпраці у Запорізькій області складено акт № ЗП3481/580/АВ (а.с.58-59). Зважаючи на виявлені порушення, 08.11.2019 року відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗП3481/580/АВ/П, яким позивача зобов`язано усунути порушення у місячний термін (а.с.60-61). Інспектором праці вчинено запис, що припис виконано 28.11.2019 року. Листом від 18.11.2019 року за вих.№08/03.4-06/9926 позивача повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу (а.с.63, 64). 19.12.2019 року ГУ Держпраці у Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗП3481/580/АВ/П/ТД-ФС, якою застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190,00 грн. за порушення останньою вимог частин першої і третьої статті 24 КЗпП України (а.с.65). Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Частиною 1 статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Відповідно до частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. Як вбачається з акта інспекційного відвідування №ЗП3481/580/АВ від 08.11.2019 року з 01.09.2019 ОСОБА_2 виконувала роботи продавця продовольчих товарів у ФОП ОСОБА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у відділі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Працівниця ОСОБА_2 була допущена до роботи без укладання трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ. Інспекційне відвідування було проведено в період з 05.11.2019 року по 08.11.2019 року. Так, згідно з трудовим договором від 01.09.2019 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , остання з 01.05.2019 року зобов`язується виконувати обов`язки продавця, нести матеріальну відповідальність грошових матеріальних цінностей за встановленим графіком роботи та з оплатою праці у розмірі 4173 грн. (а.с.15). У письмових поясненнях від 05.11.2019 року під час здійснення інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_1 зазначила наступне: «Я, ОСОБА_1 є приватним підприємцем з 29.05.2003 року. Свою діяльність здійснюю в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » с ОСОБА_3 . З приводу роботи ОСОБА_2 можу пояснити наступне: з 01.09.2019 взяла на стажування ОСОБА_2 з подальшим оформленням, але офіційно працевлаштувати не вдалося, так як вона знаходилась на обліку в РЦЗ, та не надавала необхідні документи для оформлення» (а.с. 56). Згідно зі ст. 29 Закону «Про зайнятість населення» право проходити стажування за професією (спеціальністю) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час мають студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, за якою здобувається освіта. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки. Типова форма договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів затверджена постановою КМУ від 16.01.2013 р. №

20. Іншим випадком, коли чинним законодавством передбачається можливість стажування особи, є випадок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних. Так, відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Мінсоцполітики України, МОН України від 31.05.2013 р. №318/655, стажування це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов`язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця. У всіх інших випадках роботодавець зобов`язаний оформити працівника на роботу у встановленому порядку з першого дня виконання ним трудової функції. Чинним трудовим законодавством не передбачено укладення між суб`єктом господарювання та найманим працівником договору на стажування та прийняття працівника на стажування. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, керівником може встановлюватись випробування. Відповідно до ст. 26 КЗпП умова про випробування має бути відображена у наказі (розпорядженні) про прийняття цього працівника на роботу. У період випробування на таких працівників поширюється всі вимоги законодавства про працю. Враховуючи те, що позивачем не надавалося до перевірки посадовим особам відповідача договір форми затвердженої постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20 про стажування ОСОБА_2 як студентки вищих та учня професійно-технічних навчальних закладів або доказів оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 для набуття нею практичних умінь і навичок для виконання професійних обов`язків за професією або на посаді, на яку вона претендувала, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивач зобов`язаний був оформити ОСОБА_2 з 01.09.2019 року (дати встановлення стажування) на роботу у встановленому порядку та як наслідок ОСОБА_1 як роботодавець не позбавлена була можливості у відповідності до положень статті 26 КЗпП встановити строк випробування для ОСОБА_2 не порушуючи при цьому трудових прав ОСОБА_2 . Враховуючи те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.09.2019 року було укладено трудовий договір, а також те, що позивач не заперечує факт стажування ОСОБА_2 з 01.09.2019 року продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені обставини свідчать про фактичний допуск ОСОБА_2 з 01.09.2019 року до роботи продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». При цьому, висновок суду першої інстанції про те, що інспектор праці не міг особисто (очно) встановити факт допуску до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин з 01.09.2019 року, оскільки інспекційне відвідування відбувалось у листопаді 2019 року, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки в акті інспекційного відвідування виявлене порушення зазначено як триваюче, а саме з 01.09.2019 року, тобто такий допуск мав місце не лише 01.09.2019 року, а й в подальшому. Між тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно з наданими ОСОБА_2 поясненнями від 01.10.2019 року вона з січня 2019 року по 20.09.2019 року не офіційно працювала в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 з різним графіком роботи та в кінці місяця отримувала грошові кошти за роботу у сумі до 4000 грн. (а.с.115). Згідно з наданими ОСОБА_4 поясненнями від 21.09.2019 року, вона з 01.09.2019 року взяла у магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 , яку планувала в подальшому оформити продавцем у відділ «Бакалея», проте вона зарекомендувала себе з негативного боку, а саме не вчасно приходила на роботу, інколи приходила у стані алкогольного сп`яніння та не чесно працювала по відношенню до позивача. В приміщенні магазину по різним відділам розміщені камери відео спостереження. З 04.09.2019 року стала помічати, що стажер ОСОБА_2 бере з каси грошові кошти. З цього приводу почала робити зауваження останній так як думала, що вона виправиться. Однак, ОСОБА_2 певних висновків не зробила. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 було вирішено зробити інвентаризацію у відділі Кудлай Н.В. й у подальшому пред`явити останній претензії, але з 20.09.2019 року ОСОБА_2 на роботу з`являтися не хоче (а.с.114). Зазначені пояснення хоча і не зазначені в акті інспекційного відвідування №ЗП3481/580/АВ від 08.11.2019 року як доказ, фактичного допуску ОСОБА_2 до роботи, проте підтверджують цей факт. Суд апеляційної інстанції зазначає, що вищезазначені пояснення не звільняли інспектора від обов`язку взяти пояснення у позивача щодо предмету перевірки під час її проведення. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що вищезазначені пояснення і стали підставою для звернення начальника Великобілозерського відділення поліції Енергодарського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області листом від 07.10.2019 № 1233/91/01-2019, з проханням провести ретельну перевірку по ФОП « ОСОБА_1 », а саме магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , за порушення законодавства про працю та про охорону праці (а.с.53). Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем було допущено ОСОБА_2 до роботи продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.09.2019 року без оформлення трудового договору (контракту) та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку визначеному законодавством. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Керуючись: пунктом 12 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі №280/1647/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 09 грудня 2020 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко