Постанова 4851 № 520/1039/2020

Головуючий І інстанції: Кухар М.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 р. Справа № 520/1039/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Бершова Г.Є. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020, повний текст складено 26.06.20 по справі № 520/1039/2020 за позовом Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" до Головного управління ДПС у Харківській області третя особа Управління Державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ПрАТ «Нововодолазький молокозавод» звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 67993,29 грн., який рахується за ПрАТ «Нововодолазький молокозавод»; визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо зарахування коштів в сумі 16508,39 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 67993,29 грн., який рахується за ПрАТ «Нововодолазький молокозавод»; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області провести списання безнадійного податкового боргу ПрАТ «Нововодолазький молокозавод» по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 67993,29 грн., який рахується за ПрАТ «Нововодолазький молокозавод»; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області повернути ПрАТ «Нововодолазький молокозавод» надмірно сплачені до Державного бюджету України платежі у сумі 16508,39 грн. податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати шляхом підготування висновку про повернення ПрАТ «Нововодолазький молокозавод» надмірно сплачених до бюджету коштів у сумі 16508,39 грн. податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та подати його для виконання до Управління Державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника (ІКП) ПрАТ «Нововодолазький молокозавод», у зв`язку із списанням безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 67993,29 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що контролюючий орган зобов`язаний списати податковий борг позивача як безнадійний на тій підставі, що стосовно цього боргу минув строк давності, установлений Податковим кодексом України. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. На підставі ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Як встановлено судовим розглядом, ПрАТ «Нововодолазький молокозавод» звернулось до Головного управління ДПС у Харківській області із запитом № 06/09-2019 про надання інформації про наявність чи відсутність податкового богу (недоїмки). Головне управління ДПС у Харківській області листом від 04.10.2019 вих. №3950/10/20-40-52-07 повідомило позивача про наявність податкового боргу з податку на фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у заробітної плати за кодом бюджетної класифікації 11010100 в загальній сумі 50974,9 грн. 12.11.2019 ПрАТ «Нововодолазький молокозавод» звернулось до відповідача із заявою № 12/11/2019 про списання безнадійного боргу, повернення надмірно сплачених коштів та внесення змін до ІКП. Головне управління ДПС у Харківській області листом № 12716/10/20-40-52-07-13 від 09.12.2019 відмовило у списанні безнадійного боргу з причин відсутності рішення керівника контролюючого органу і передчасності такого списання. Не погоджуючись із відмовою відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив, з того, що повноваження податкового органу щодо списання податкового боргу є дискреційними, внаслідок чого суд не може перебирати на себе наведені функції. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. У випадках, передбачених п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, обов`язок визначення суми грошових зобов`язань платника податків покладено на контролюючий орган, який згідно зі ст. 58 Податкового кодексу України реалізує такі повноваження шляхом надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення. Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що сума узгодженого грошового зобов`язання, несплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом. Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Згідно з п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню. Положеннями п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (підпункт 101.2.1); податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3). Пунктом 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України визначено строк давності 1.095 календарних днів. Згідно з п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Отже, за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним. У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК). При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним. У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Так, наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків. Відповідно до п. 3.1 зазначеного Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Питання прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу визначені розділом IV вказаного Порядку. Відповідно до п. 4.1 Порядку у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним. Пунктом 4.2. Порядку встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. Згідно з п. 4.3 Порядку в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Отже, що чинним законодавством передбачено певний порядок списання податкового боргу, зокрема, у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 2.1. Порядку № 577, податковий борг списується за рішенням керівника органу доходів і зборів. Судовим розглядом встановлено, що ПрАТ «Нововодолазький молокозавод» звернулось до відповідача із заявою про списання безнадійного боргу, повернення надмірно сплачених коштів та внесення змін до ІКП. У відповідь на зазначене звернення Головне управління ДПС у Харківській області листом № 12716/10/20-40-52-07-13 від 09.12.2019 відмовило у списанні безнадійного боргу. При цьому, відмова податкового органу обґрунтована відсутністю рішення керівника контролюючого органу щодо списання податкового боргу, з огляду на що відповідач розцінював таку вимогу як передчасну. Інших підстав для відмови у списанні податкового боргу відповідь Головного управління ДПС у Харківській області № 12716/10/20-40-52-07-13 від 09.12.2019 не містить. За наведених обставин колегія суддів зазначає, що відповідач, розглядаючи заяву ПрАТ «Нововодолазький молокозавод», не надав оцінку наявності фактичних підстав для списання податкового боргу позивача у загальному розмірі 51484,9 грн., а отже не вчинив дій, що передбачені Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків від 10.10.2013 №

577. При цьому, посилання на відсутність рішення контролюючого органу щодо списання безнадійного податкового органу є безпідставними в силу того, що саме відповідач є тим органом, який наділений повноваженнями щодо вирішення питань стосовно списання безнадійного податкового боргу платника податків. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що відповідач при розгляді заяви діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на що наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Харківській області щодо не вирішення заяви ПрАТ «Нововодолазький молокозавод» від 12.11.2019 № 12/11/2019 про списання безнадійного боргу. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання бездіяльності Головного управління ДПС у Харківській області щодо не вирішення заяви ПрАТ «Нововодолазький молокозавод» від 12.11.2019 № 12/11/2019 про списання безнадійного боргу та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо повторного розгляду зазначеної заяви позивача. З огляду на викладене щодо іншої частини позовних вимог колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки такі вимоги пов`язані з наслідками розгляду по суті звернення позивача контролюючим органом, який фактично не відбувся, а отже є передчасними. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі № 520/1039/2020 скасувати. Прийняти постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" - задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо не вирішення заяви Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" від 12.11.2019 № 12/11/2019 про списання безнадійного боргу. Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" від 12.11.2019 № 12/11/2019 про списання безнадійного боргу у відповідності до положень податкового законодавства. В іншій частині в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов І.С. Чалий