Постанова 4811 № 461/6820/20

Справа № 461/6820/20 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. Провадження № 33/811/1534/20 Доповідач: Галапац І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши в судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Зирянова О.Ю. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), з участю представника Галицької митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І., захисника ОСОБА_1 ) адвоката Шокала В.С., встановив: цією постановою закрито провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ч.6 ст. 481 МК України у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Грошові кошти у сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн., вилучені в порядку ст. 511 МК України постановлено повернути ОСОБА_1 ). В апеляційній скарзі представник Галицької митниці Держмитслужби Зирянов Ю.О. покликається на те, що в оскаржуваній постанові перевагу надано аргументам, поданим стороною правопорушника, однобоко та вибірково застосовано норми Митного кодексу України. Акцентує, що взято до уваги Сертифікат Львівської ТПП № 4600 20-1512 від 02 вересня 2020 року про те, що обставини, які унеможливили ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки «Volkswagen» VIN НОМЕР_1 р.н НОМЕР_2 є форс-мажорними. Наголошує, що вищезазначений сертифікат на момент перетину правопорушником 01 серпня 2020 року митного кордону України в пункті пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби надано не було, разом з тим, такий було пред`явлено захисником ОСОБА_3 ) суду першої інстанції лише під час розгляду справи по суті. Звертає увагу на те, що ОСОБА_3 ( ОСОБА_5 ) всупереч ст. 192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України під 31 травня 2012 року № 657, до найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку транзиту з повідомленням про обставини подій, у зв`язку з якими порушено ці строки, та про місцезнаходження транспортного засобу не звертався. Вважає, що рішення суду не відповідає обставинам справи, є необґрунтованим та незаконним, оскільки правопорушення, а саме перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, свідчить про значну суспільну небезпеку та прямий умисел особи на вчинення такого правопорушення. Просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2020 року та винести нову постанову, якою ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, та накласти на нього стягнення - штраф в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 грн. або конфіскувати транспортний засіб марки «Volkswagen» VIN НОМЕР_3 р.н НОМЕР_2 . Заслухавши пояснення представника Галицької митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І., який підтримав апеляційну скаргу, виступ захисника ОСОБА_3 ) адвоката Шокала В.С. про її заперечення та залишення постанови судді без зміни, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Статтею 486 МК України передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст. 489 МК України - посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищезазначені вимоги законодавства суддею першої інстанції дотримані в повному обсязі. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння, як конкретне адміністративне правопорушення. Ч.6 ст. 481 МК України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. Відповідно до кваліфікації дій ОСОБА_3 ) та обставин справи, порушення митних правил повинне мати певну практичну мету, яка є протиправною з точки зору митного законодавства. Ст. 460 МК України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 цього кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України. З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2020 року, близько 18 год. 29 хв., в зону митного контролю по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Шегині», митного поста «Мостиська», Галицької митниці Держмитслужби заїхав транспортний засіб «MERCEDES BENZ Е350», реєстраційний номер НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , в якому в якості водія перебував громадянин Німеччини ОСОБА_1 , який слідував з Республіки Польща в Україну. За даними інформаційних електронних баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС встановлено, що ОСОБА_1 15 червня 2019 року ввіз на територію України транспортний засіб, марки «VW TOURAN», р/н НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який мав вивезти до 15 червня 2020 року, однак станом на 01 серпня 2020 року вказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивіз, в інший митний режим згідно законодавства не помістив. Крім цього, на момент перетину кордону громадянин НОМЕР_6 відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 МК України не надав та з повідомленням, у відповідності до ст. 192 МК України, до найближчого органу доходів та зборів про обставини події (аварії або дії обставин непереборної сили) не звертався. Разом з тим, апеляційний суд вважає, що висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_3 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, ґрунтується на доказах дії обставин непереборної сили, які були предметом перевірки під час розгляду справи місцевим судом. Так, постановою KM України від 11 березня 2020 року №211 на усій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин, а розпорядженням KM України від 14 березня 2020 року за №287-р, були встановлені обмеження на перетин кордону для іноземців, які втратили чинність 14 червня 2020 року. Місцевим судом встановлено і з цим погоджується апеляційний суд, що на момент введення карантину ОСОБА_3 ( ОСОБА_5 ) знаходився на території Німеччини, а з 14 червня 2020 року по 31 липня 2020 року перебував на лікуванні. Крім цього, відповідно до сертифікату №4600-20-1512 від 02 вересня 2020 року, вказаний вище період Львівською торгово-промисловою палатою визнаний форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд дав належну правову оцінку вищенаведеному та прийшов до вірного висновку, що у даному конкретному випадку відсутня вина ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України. Відтак, апеляційна скарга представника митниці є безпідставною, оскільки доказів на спростування висновків місцевого суду в ній не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції не здобуто. Отже, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає. Виходячи з наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Зирянова О.Ю. залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) без зміни. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Галапац І.І.