Постанова КАС ВС № 826/17061/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 року м. Київ справа № 826/17061/18 адміністративне провадження № К/9901/28760/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/17061/18 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року (головуючий суддя: Скочок Т. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Файдюка В. В., суддів: Земляної Г. В., Мєзєнцева Є. І.) В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив зобов`язати відповідача знести самочинно збудований будинок на подвір`ї квартири АДРЕСА_1 . Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу, з підстав неповажності причин пропуску строку звернення до суду.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року вирішено питання щодо повернення позивачу відповідно до поданої ним позовної заяви судового збору у сумі 1 762 грн.

4. Постановою Верховного Суду України від 10 квітня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року скасовано, а матеріали справи направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження.

5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, про які у ній зазначено. А саме, подання до суду відповідно до вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наступних документів: усіх додатків до позовної заяви у вигляді оригіналів та/або належним чином засвідчених копій, в тому числі документальних доказів надсилання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії цього позову з додатками, а також оригіналу платіжного документу про сплату Департаментом судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва цієї позовної заяви у відповідному розмірі. 6. 08 травня 2020 року Департамент подав до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання з доданим до нього оригіналу платіжного документу про сплату судового збору за поданим позовом.

7. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року позовну заяву повернуто.

8. Повертаючи позовну заяву суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не подано усіх додатків до позовної заяви у вигляді оригіналів та/або належним чином засвідчених копій, а також документальних доказів надсилання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії цього позову з додатками. Відтак, станом на 08 травня 2020 року у встановлений судом строк позивачем недоліків позовної заяви не усунуто, що стало підставою для її повернення Департаменту згідно п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 02 листопада 2020 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права. Так, судами не враховано, що Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» до КАС України було внесено зміни, відповідно до яких процесуальні строки були продовжені на строк дії такого карантину. 01 серпня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», за приписами якої з 01 серпня до 31 серпня 2020 року установлено карантин. Проте, оскаржувана ухвала суду першої інстанцій була винесена Окружним адміністративним судом міста Києва 27 серпня 2020 року. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 02 листопада 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

13. Ухвалою Верховного суду від 11 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року.

14. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08 грудня 2020 року. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

16. Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

17. Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені, зокрема, у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

18. Згідно з ч. 1 -4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

19. Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

20. Також до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

21. Крім того, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

22. За приписами ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

23. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду усіх додатків до позовної заяви у вигляді оригіналів та/або належним чином засвідчених копій, в тому числі документальних доказів надсилання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії цього позову з додатками, а також оригіналу платіжного документу про сплату Департаментом судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва цієї позовної заяви у відповідному розмірі.

25. Копію вказаної ухвали про залишення позову без руху отримано позивачем 04 травня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

26. На виконання вимог зазначених в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року, 08 травня 2020 року Департамент подав до суду першої інстанції клопотання з доданим до нього оригіналу платіжного документу про сплату судового збору.

27. Проте, додатків до позовної заяви у вигляді оригіналів та/або належним чином засвідчених копій, в тому числі документальних доказів надсилання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії цього позову з додатками позивачем надано не було.

28. Колегія суддів звертає увагу, що вказана обставина не заперечується і самим позивачем, оскільки у касаційній скарзі останній зазначає, що Департамент не надав до суду додатків до позовної заяви та доказів їх надсилання відповідачу, враховуючи наявність в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року посилання на продовження строків її виконання на період карантину.

29. Поряд з цим слід зазначити, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

30. За правилами ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

31. Також 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-IX), згідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

32. Отже, строк, встановлений Законом № 731-IX, закінчується 06 серпня 2020 року.

33. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 128/556/20 та від 10 листопада 2020 року у справі № 640/4002/19.

24. Крім того, Законом України від 18 червня 2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» було встановлено, що з огляду на введені у країні протиепідемічні заходи процесуальні строки продовжуються не автоматично, а тільки можуть бути продовжені за заявою сторони,у разі доведення нею неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк внаслідок обмежень, зумовлених впровадженим карантином.

25. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо повернення позовної заяви у зв`язку з не усуненням недоліків цієї заяви, оскільки встановлений після набрання 17 липня 2020 року чинності Законом від 18 червня 2020 року №731-IX двадцятиденний строк сплив, а позивачем не було подано заяви (клопотання) про його поновлення або про його продовження.

26. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

27. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

28. Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

29. Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

30. Водночас, відповідно до даного Висновку згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, від різних правових положень, звичаїв, доктринальних принципів, а також ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

40. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

31. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а тому ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року слід залишити без змін. Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій