LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС904/1104/20

від 08.12.2020 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігамма" залишити без руху до 24.12.2020. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дігамма" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня врученн…

УХВАЛА 08 грудня 2020 року м. Київ Справа № 904/1104/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігамма" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігамма" до Нікопольської міської ради про визнання недійсними пунктів 1 та 2 рішення Нікопольської міської ради від 31.01.2020 року № 76-58/VII "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Дігамма" в оренду земельної ділянки за фактичним розміщенням будівлі супермаркету на вул. Шевченка, 223 у м. Нікополі Дніпропетровської області", ВСТАНОВИВ: 02.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігамма" звернулося із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 (у складі колегії суддів: Березкіна О. В., Антонік С. Г., Кощеєв І. М.) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2020 (суддя Фещенко Ю. В.) Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Пільков К. М. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.12.2020 у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 про обрання судді Пількова К. М. до Великої Палати Верховного Суду здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Краснов Є. В.-головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Уркевич В. Ю. Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції, чинній з 08.02.2020). Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Згідно з частинами 2, 3 статті 11 ГПК України «Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом»: «

2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.» Суд звертає увагу на те, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19). Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник формально зазначивши пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України як підставу звернення з касаційною скаргою, не навів обґрунтування щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. У зв`язку з вищенаведеним, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху. Для усунення недоліків касаційної скарги, поданої на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді незазначення передбачених вищенаведеними вимогами закону підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення. Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 169, 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігамма" залишити без руху до 24.12.2020.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дігамма" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Дігамма" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя Є. Краснов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»