Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/15892/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" листопада 2020 р. Справа № 910/15892/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Пашкіної С.А. Зубець Л.П. секретар судового засідання Ярмоленко С.М. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання, розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2020 р. (повний текст складено 01.07.2020 р.) у справі № 910/15892/19 (суддя - Смирнова Ю.М.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" про стягнення 290 112,91 грн.,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сота Груп" (далі - ТОВ "Сота Груп") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" (далі - ТОВ "Корум Сорс") про стягнення 290 112,91 грн., з яких: 231 276,16 грн. боргу, 49 001,69 грн. пені, 5 387,99 грн. інфляційних втрат та 4 447,07 грн. 3 % річних. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № КС/087-17 від 29.12.2017 р. в частині зобов`язань здійснити своєчасну та повну оплату вартості отриманого товару. Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2020 р. у справі № 910/15892/19 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Корум Сорс" на користь ТОВ "Сота Груп" 81 276,16 грн. боргу, 40 561,14 грн. пені, 2 293,17 грн. інфляційних втрат, 4 407,99 грн. 3 % річних. та 4 178,08 грн. судового збору за подання позову; закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача 150 000,00 грн. боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Встановивши, що отримавши товар, відповідач не виконав зобов`язань за договором поставки № КС/087-17 від 29.12.2017 р. і допустив прострочення в оплаті його вартості, тому визнав обґрунтованими вимоги про стягнення 81 276,16 грн. боргу, який стягнув, перевіривши здійснені позивачем нарахування, перераховану суму інфляційних витрат, 3 % річних та пені з урахуванням встановленого у договорі та погодженого сторонами розміром пені. В частині вимог про стягнення з відповідача 150 000,00 грн. боргу суд закрив провадження у справі, врахувавши, що відповідач сплатив вказану суму боргу після відкриття провадження у справі. В решті вимог судом відмовлено з посиланням на невірно здійснений позивачем розрахунок пені та інфляційних втрат. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Корум Сорс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначав, що позивачем не доведено виконання договору і передачі продукції, разом із товаросупровідними документами, а сама продукція поставлена не в повному обсязі. До того ж у видатковій накладній № 25 покупцем не вказана дата приймання продукції, тому на переконання відповідача строк виконання грошового зобов`язання у нього як покупця не виник. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пашкіна С.А., Зубець Л.П., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 04.11.2020 р. 30.09.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 02.10.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу. 30.10.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Сота Груп" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. 03.11.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 04.11.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 р. відкладено розгляд справи на 25.11.2020 р. 23.11.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 25.11.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку свого представника. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Сота Груп" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. У судовому засіданні, що відбулось 25.11.2020 р., позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не задоволено судом апеляційної інстанції, оскільки товариство не обмежене у праві вибору представника і у рамках свого права користується можливістю залучити іншого представника для представництва своїх інтересів та участі у судовому засіданні, правова позиція викладена відповідачем у апеляційній скарзі, не змінювалася ним, відома суду та іншим учасникам процесу, тож відсутні перешкоди для розгляду апеляційної скарги відповідача. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 29.12.2017 р. між ТОВ "Сота Груп" (продавець) та ТОВ "Корум Сорс" (покупець) укладено договір № КС/087-17 (далі - договір), предметом якого є передача у власність покупця за плату товару, номенклатура (з посиланням на НТД), кількість, ціну, строк виготовлення та/або поставки, гарантійний строк, а також вимоги до маркування та пакування товару узгоджені сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. За умовами пункту 3.1 договору орієнтовна загальна вартість (ціна) договору на дату його укладення складає 5 000 000,00 грн. Фактична загальна вартість (ціна) цього договору, визначається із загальної суми товару, вказаного у специфікаціях до договору, поставленого продавцем та прийнятого покупцем згідно видаткових (товарно-транспортних) накладних в період дії цього договору. Згідно пунктів 4.1, 4.2 договору розрахунки здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Днем здійснення платежу вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Порядок оплати визначено протягом 30 календарних днів з дати поставки кожної конкретної партії товару, вказаної у відповідній специфікації до договору і отримання належним чином оформленого рахунку від продавця (в залежності від того, яка з подій відбудеться пізніше). Пунктом 7.4 договору погоджено, що при поставці товару продавець має надати покупцю супровідні документи, а саме: рахунок-фактуру; витратні накладні; сертифікат відповідності (якщо товар належить до обов`язкової сертифікації); сертифікат якості; товарно-транспортну або залізничну накладну. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами договору, діє до 31.03.2019 р., а в частині виконання зобов`язань - до повного і належного виконання цих зобов`язань (пункт 12.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2018 р.). Специфікацією № 10 від 06.02.2019 р. сторони визначили, що товаром є коло 320 (-9/+3) мм ст 20*2Н4А в кількості 4,45 тон на загальну суму 229 620,00 грн. з ПДВ зі строком поставки до 20.02.2019 р. на умовах FCA, порядок оплати - відстрочка платежу 30 календарних днів з дати відвантаження товару. Згідно видаткової накладної № 25 від 06.02.2019 р. та товарно-транспортної накладної № С0000000025 від 06.02.2019 р. продавцем на адресу покупця поставлено, а представником покупця прийнято за довіреністю товар на загальну суму 228 072,00 грн. з ПДВ. Специфікацією № 11 від 06.02.2019 р. сторони узгодили поставку товару - коло 350 ст 20*2Н4А в кількості 2,36 тон на загальну суму 121 776,00 грн. з ПДВ зі строком поставки до 20.02.2019 р. на умовах FCA, порядок оплати - відстрочка платежу 30 календарних днів з дати відвантаження товару. З наявних у матеріалах справи видаткової № 27 від 15.02.2019 р. та товарно-транспортної № С0000000027 від 15.02.2019 р. накладних випливає, що продавцем на адресу покупця поставлено, а представником покупця прийнято за довіреністю товар на загальну суму 121 776,00 грн. з ПДВ. Як вбачається з додаткової угоди № 1 від 23.04.2019 р. постачальник зобов`язався до 21.05.2019 р. за свій рахунок вивезти поставлений згідно специфікації № 11 від 06.02.2019 р. товар. Відповідно до накладної на повернення № 27 від 29.05.2019 р. покупцем повернуто товар у кількості 2,14 тон, вартістю 110 424,00 грн. 31.07.2019 р. між сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за період січень 2018 року - липень 2019 року, відповідно до якого сторони підтвердили наявність заборгованості покупця перед продавцем у розмірі 231 276,16 грн. Предметом спору у даній справі є право позивача на отримання оплати за поставлений покупцю товар та застосування до нього встановленої договором та законом відповідальності за прострочення у виконанні вказаного грошового зобов`язання. Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань відповідно до ст. 692 ЦК України. За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Приписами статті 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору. Відповідно до статті 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Нормами статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Як вбачається з матеріалів справи, постачальником виконано обов`язок з поставки товару на загальну суму 349 848,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 25 від 06.02.2019 р., № 27 від 15.02.2019 р., які підписані сторонами без зауважень та без зазначення покупцем іншої дати отримання товару, тому посилання апелянта на відсутність дати отримання товару не підтверджується документально. Відповідно до накладної № 27 від 29.05.2019 р. покупцем повернуто постачальнику товар у кількості 2,14 тон, вартістю 110 424,00 грн. Прийнявши товар без зауважень і не висловивши письмових претензій щодо відсутності передачі разом з товаром супровідних документів на товар, про які йдеться у договорі, відповідач не вправі посилатися на невиникнення у нього зустрічного зобов`язання оплатити отриманий товар. У цьому випадку покупець повинен звернутися до продавця з вимогою надати документи, передбачені пунктом 7.4 договору, і у разі відсутності передачі витребуваних документів відмовитися від договору та повернути товар. Між тим, у матеріалах справи відсутні докази звернення покупця до продавця з вимогами надати супроводжуючи документи, а також відсутні докази повернення на цій підставі товару покупцю, а тому доводи покупця (апелянта) про відсутність у нього обов`язку оплатити переданий йому у власність товар є неспроможними і судом до уваги не приймаються. Враховуючи умови договору та вимоги ч. 5 ст. 254 ЦК України суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач зобов`язаний здійснити оплату отриманого згідно з видатковими накладними товару у наступні терміни: за накладною № 25 від 06.02.2019 р. на суму 228 072,00 грн. у строк до 11.03.2019 р. включно; за накладною № 27 від 15.02.2019 р. на суму 11 352,00 грн. у строк до 18.03.2019 р. включно. З матеріалів справи вбачається, що покупцем ці зобов`язання не виконані. Станом на 31.07.2019 р. покупець підтвердив наявність і розмір невиконаних ним грошових зобов`язань у акті звірки взаєморозрахунків за договором у розмірі 231 276,16 грн. Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем до матеріалів справи надано докази оплати ним заборгованості на суму 150 000,00 грн. і подано платіжні доручення № 32795 від 09.12.2019 р. на суму 50 000,00 грн., № 68813 від 13.02.2020 р. на суму 50 000,00 грн., № 71161 від 10.03.2020 р. на суму 50 000,00 грн., у зв`язку з чим провадження в частині стягнення з відповідача 150 000,00 грн. боргу правомірно закрито судом за відсутності предмету спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України. Доказів оплати решти заборгованості матеріали справи не містять, а отже вимоги позову в частині стягнення 81 276,16 грн. боргу є документально доведеними і тому підлягають задоволенню. Щодо стягнення з відповідача 4 447,07 грн. 3 % річних, 5 387,99 грн. інфляційних нарахувань за період прострочення з 09.03.2019 р. по 28.10.2019 р., а також 49 001,69 грн. пені за період з 09.03.2019 р. по 17.10.2019 р., то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Пунктом 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. За умовами пункту 10.1 договору у разі порушення строків оплати вартості товару, передбачених договором, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, апеляційний господарський суд визнав нараховані позивачем 4 407,99 грн. 3 % річних за загальний період прострочення з 12.03.2019 р. по 28.10.2019 р., 2 293,17 грн. інфляційні втрати з квітня по вересень 2019 року та 40 561,14 грн. пені з 12.03.2019 р. по 18.09.2019 р., за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням дат виникнення заборгованості, такими, що ґрунтуються на умовах договору та актах цивільного законодавства. В решті вимог розрахунок здійснений невірно, без урахування періоду виникнення заборгованості та часу її існування. Наведені апелянтом доводи правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2020 р. у справі № 910/15892/19 залишити без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2020 р. у справі № 910/15892/19 залишити без змін. Матеріали справи № 910/15892/19 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 07.12.2020 р. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді С.А. Пашкіна Л.П. Зубець