Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/937/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" листопада 2020 р. Справа №914/937/20 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого - судді О.В. Зварич суддів О.П. Дубник О.І. Матущак, секретар судового засідання М.С. Кіра, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Стрийводоканал» б/н від 21.09.2020 року (вх. № 01-05/2597/20 від 22.09.2020 року) на рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2020 року (суддя Н.В. Мороз; повний текст рішення складено 28.08.2020 року) у справі № 914/937/20 за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області до відповідача: Комунального підприємства «Стрийводоканал» (надалі КП «Стрийводоканал») про стягнення 1983103,34 грн., за участю: від позивача: Омельян Є.О. представник (довіреність б/н від 05.10.2020 року); від відповідача: Міла-Поляков Д.П. адвокат (ордер серія ЛВ № о00056 від 22.08.2020 року), ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції 17.04.2020 року Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до КП «Стрийводоканал» про стягнення збитків в розмірі 1983103,34 грн. Рішенням господарського суду Львівської області від 18.08.2020 року у справі №914/937/20 (суддя Н.В. Мороз) повністю задоволено позов. Стягнуто з Комунального Підприємства «Стрийводоканал» в дохід держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області - 1983103, 34 грн. збитків та 29746, 55 грн. - судового збору (т.1, а.с.182-197). В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач порушив вимоги природоохоронного законодавства. Суд вказав, що вина КП «Стрийводоканал» у заподіяні державі збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, є доведеною, і в якості належного та допустимого доказу суд прийняв акт перевірки №312/04/340. Даним актом підтверджено здійснення КП «Стрийводоканал» у періоди з 11.07.2017-31.12.2017, 01.01.2018-02.04.2019 наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами з очисних споруд, які розташовані на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області в річку Стрий, що є порушенням ст.ст.44, 70, 95, 110 Водного кодексу України. Суд зазначив, що доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача з приводу проведеної інспекційної перевірки, в ході якої були встановлені порушення вимог законодавства, матеріали справи не містять. Акт перевірки №312/04/340 підписаний уповноваженою особою відповідача, а саме начальником КП «Стрийводоканал» Козаком В.М., що свідчить про погодження відповідача із зафіксованим в акті порушенням. Оскільки відповідач не надав суду доказів відсутності своєї вини у спричиненні збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення збитків в сумі 1983103,34 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу КП «Стрийводоканал» подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2020 року у справі №914/937/20, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Скаржник вважає оскаржуване рішення прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенні норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що місцевий господарський суд, покликаючись на акт № 312/04/340 інспекційної планової перевірки, який, крім порушених норм законодавства, не містить детального опису таких порушень, не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази визначення показників наднормативного скиду забруднюючих речовин, які були покладені в основу розрахунків завданої шкоди. Скаржник стверджує, що вказані в розрахунках протоколи вимірювань фізико-хімічних показників проб води насправді не складались ані позивачем, ані відповідачем, а замість таких всупереч приписам Методики були використані недопустимі довідкові матеріали. Наголошує, що Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів визначено чіткий порядок розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, який ґрунтується на фактичних вимірах. Використання для цих цілей довільних довідок, замість первинної документації (журнали обліку за формами ПОД-11, ПОД-13), протоколів виконання вимірювань складу та властивостей стічних вод чи на підставі даних державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп), суперечить вказаній Методиці. Разом з тим, акт № 312/04/340 перевірки не містить жодних даних про встановлені показники наднормативного скиду забруднюючих речовин за результатом документальної перевірки відповідної первинної документації відповідача, отже не може слугувати доказом для встановлення реального розміру ГДС, який мав місце у періоді, що перевірявся. Також звертає увагу на те, що факт наднормативного скиду Підприємством забруднюючих речовин у водний об`єкт р. Стрий був виявлений державним інспектором з аналізу проб води, відібраної в квітні 2019 року. Однак, розрахунок (нібито) заподіяної Підприємством шкоди навколишньому середовищу проведено з 11.07.2017, тобто задовго до дати відбору державним інспектором проб води із припущення, що такий наднормативний скид забруднюючих речовин був постійним, на рівні, що був визначений на підставі довідкових матеріалів невстановленої законодавчо форми та розрахункових методів Методики. В такий спосіб запроваджується практика Державної екологічної інспекції визначення шкоди у зворотньому часовому напрямку, що, на думку скаржника, суперечить принципу юридичної визначеності. В апеляційній скарзі наводить позицію Європейського Суду з прав людини щодо застосування положень пунктів 1, 2 статті 8 Конвенції у контексті виправданого «втручання органів державної влади». Скаржник вказує, що не оскарження акту перевірки та претензій Державної екологічної інспекції не є свідченням згоди Підприємства з висновками акту та розрахунками заподіяної шкоди, наведеними у претензіях. Крім того ствердив, що наказ Державної екологічної інспекції України №12 від 11.01.2019 підлягав державній реєстрації згідно із Положенням №731. В силу відсутності такої державної реєстрації, підлягає до застосування ч.2 п.15 Положення №731, за яким у разі порушення зазначених вимог (щодо реєстрації) нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Державна екологічна інспекція у Львівській області у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що в ході проведеної інспекційної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, які зафіксовано в акті перевірки Інспекції №312/04/340. Названий акт підписаний уповноваженою особою відповідача, а саме начальником КП «Стрийводоканал» Козаком В.М. та відповідачем не оспорювався. Таким чином, акт перевірки №312/04/340, на думку позивача, є належним доказом порушення КП "Стрийводоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, у тому числі здійснення у періоди з 11.07.2017-31.12.2017, 01.01.2018-02.04.2019 наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами з очисних споруд, які розташовані на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області. Позивач не погоджується з твердженнями скаржника про те, що Інспекція при проведенні розрахунку розмірів збитків виходила з припущення, що забруднення відбувалось безперервно упродовж всього періоду, що перевірявся, з 11 липня 2017 року по 12 квітня 2019 року, але при цьому сам забір і аналіз проб води був здійснений позивачем тільки тричі - 01, 04 та 12 квітня 2019 року. Позивач вказує, що п.п. 2.4, 2.5 Методики передбачено, що з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення, проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п`яти діб, допускається одноразовий відбір проб води. Отже, жодних порушень з приводу відбору проб води не вбачається. Крім того, позивач вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що наказ № 12 від 11.12.2019 «Про затвердження Тимчасового переліку вимірювань, допущених до використання уповноваженими територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України при проведенні вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології при контролі стану навколишнього природного середовища» підлягає обов`язковій державній реєстрації. Відповідно до п.2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади №731 від 28 грудня 1992 р., державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших огрганів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2020 року у справі №914/937/20, апеляційну скаргу КП «Стрийводоканал» без задоволення. Згідно з ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2020, від 07.10.2020 (головуючий-суддя О.В. Зварич, судді: В.М. Гриців, О.І. Матущак) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП «Стрийводоканал» та призначено судове засідання у справі № 914/937/20 на 02.11.2020 о 12 год. 30 хв. На підставі ухвали від 02.11.2020 відкладено розгляд справи на 30.11.2020 о 14 год. 00 хв. За розпорядженням в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 568 від 27.11.2020 проведено автоматизовану зміну складу колегії суддів у справі № 914/937/20 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії В.М. Гриців. Відповідно до витягу з протоколу авторозподілу від 27.11.2020 до складу колегії суддів введено суддю О.П. Дубник замість судді В.М. Гриців. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі. Представник позивача просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу без задоволення. Обставини справи В період з 01.04.2019 року по 12.04.2019 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Стрийводоканал», про що складено акт №312/04/340 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (т. 1, а.с. 26-32). В ході проведення перевірки встановлено, що КП «Стрийводоканал» у періоди з 11.07.2017-31.12.2017, 01.01.2018-12.04.2019 здійснював наднормативний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами з очисних споруд, які розташовані на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, що є порушенням ст.ст. 44, 70, 95, 110 Водного кодексу України. Акт перевірки №312/04/340 підписаний повноважним представником відповідача без зауважень та заперечень. 12.04.2019 року Державна екологічна інспекція у Львівській області винесла припис №213-04, відповідно до якого зобов`язано відповідача усунути порушення природоохоронного законодавства, які були виявлені під час перевірки та надано строк для усунення вказаних порушень (т. 1, а.с. 84-85). Під час перевірки державними інспекторами проведено відбір проб води, про що складено відповідні акти відбору проб: №116-118 від 01.04.2019 ; №134 від 04.04.2019 та №145 від 12.04.2019; протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод: №116-118 від 08.04.2019; №134 від 09.04.2019; №145 від 17.04.2019 (т. 86-94,163-177). Лабораторний контроль якості стічних вод, що скидаються в р. Стрий з каналізаційних очисних споруд, проведено акредитованою хімічною лабораторією по контролю стічних вод каналізаційних очисних споруд КП «Стрийводоканал». Свідоцтво про атестацію лабораторії №РЛ 031/15 видано 06 лютого 2015 року з терміном дії до 06 лютого 2018 року ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації та сертифікації» (т. 1, а.с. 6). Результати вимірювання зворотних вод, які скидаються з очисних споруд КП «Стрийводоканал» в річку Стрий, проведені відомчою лабораторією підприємства на підставі довідок: вих.№ 82/1.5, 84/1.5 від 12.04.2019, та довідок КП «Стрийводоканалу» про середньодобовий скид з очисних споруд з випуску №1 в р. Стрий : №81/1.5, №83/1.5 від 12.04.2019 року (т. 1, а.с. 10-13). У Комунального Підприємства «Стрийводоканал» наявні дозволи на спеціальне водокористування (СВК): № Укр.-456ДЕП-15/Льв. ГДС, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Львівської ОДА від 16.01.2015 року з терміном дії до 16.01.2018 року та №172/ЛВ/49д-18, виданий державним агенством водних ресурсів України від 03.01.2018 року з терміном дії до 03.03.2021 року (т. 1, а.с. 7-9, 14). 12 квітня 2019 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області винесено протокол № 012902 про адміністративне правопорушення (т.1, а.с. 98). На підставі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення Інспекцією 23.04.2019 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої притягнуто начальника лабораторії КП «Стрийводоканал» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 60, ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн. (т. 1, а.с. 97). Факт сплати штрафу підтверджується належно завіреною копією квитанції від 03.05.2019 (т. 1, а.с. 99). На підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів-державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області здійснено розрахунки розміру відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Стрийводоканал", внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з очисних споруд КП «Стрийводоканал», розташованих на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області (т. 1, а.с. 18-25). Згідно названих розрахунків розмір заподіяних державі збитків за період з 01.01.2018 року по 12.04.2019 року становить 439923,57 грн. За період з 01.01.2018 року по 12.04.2019 року розмір збитків становить 1543179,77 грн. (розрахунок здійснено на підставі формули 12 Методики № 389). Державною екологічною інспекцією у Львівській області на адресу КП "Стрийводоканал" надіслано претензії від 19.07.2019 №164 та №165 про відшкодування збитків у розмірах: 439923,57 грн. та 1543179,77 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, які залишені відповідачем без відповіді і задоволення (т. 1, а.с. 16, 17). Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги За приписами частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст.16 Конституції України). У відповідності до статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Водним кодексом України передбачено, що усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства. Згідно із частиною 1 статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України. Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства. (ст. 19 Водного кодексу України). Державна екологічна інспекція у Львівській області, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 249 від 22.11.2018 року. Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами. В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Стаття 48 Водного кодексу України передбачає поняття спеціального водокористування. Так, згідно частини 1 цієї статті спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони зокрема, перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи (ст. 70 Водного кодексу України). Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Як визначено пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Стрийводоканал». В ході проведення даної перевірки Інспекцією встановлено, що КП «Стрийводоканал» у періоди з 11.07.2017-31.12.2017, 01.01.2018-12.04.2019 здійснювало наднормативний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами з очисних споруд, які розташовані на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області. За наслідками проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Львівській області складено акт № 312/04/340. Даний акт підписаний уповноваженою особою відповідача, а саме начальником КП «Стрийводоканал» Козаком В.М. (без пояснень, зауважень та заперечень), що свідчить про погодження відповідача із фактом, зафіксованим в акті про порушення. На підставі акту про порушення № 312/04/340 Державна екологічна інспекція у Львівській області 12.04.2019 року винесла припис № 213-04, відповідно до якого зобов`язано відповідача усунути порушення природоохоронного законодавства, які були виявлені під час перевірки та надано строк для усунення вказаних порушень. Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що в періоди з 11.07.2017-31.12.2017 та 01.01.2018-02.04.2019 Інспекцією встановлено наднормативний скид стічних (зворотних вод) з очисних споруд КП «Стрийводоканал» у водний об`єкт - річку Стрий. Частиною 1 статті 111 Водного кодексу України унормовано, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика). Згідно з Методикою, наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт є частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період. Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом (п. 2.2 Методики). Отже, наведений пункт Методики надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за результатами інструментально-лабораторних методів контролю або розрахунковим методом. Відповідно до пункту 7.1. Методики, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, здійснюється за формулою №12. На підставі матеріалів перевірки та Методики № 389 (формули 12), головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів-державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області здійснено розрахунки розміру відшкодування збитків заподіяних державі КП "Стрийводоканал", внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з очисних споруд КП «Стрийводоканал», розташованих на території Добрянської сільської ради, Стрийського району Львівської області. Згідно даних розрахунків заподіяні державі збитки за період з 11.07.2017 по 31.12.2017 становлять 439923,57 грн. та за період з 01.01.2018 по 12.04.2019 їхній розмір становить 1543179,77 грн. Частинами 4, 5 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ч.ч. 4, 5 ст. 68 названого Закону). Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 названого Закону). Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. В даному конкретному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, яка виявилась у наднормативному скиді стічних (зворотних вод) з очисних споруд КП «Стрийводоканал» у водний об`єкт річку Стрий в періоди з 11.07.2017-31.12.2017 та 01.01.2018-02.04.2019; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства. Разом з тим, відповідач не надав суду доказів відсутності своєї вини у спричиненні збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, як і не подав контррозрахунку розмірів відшкодування збитків. Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що використання позивачем довідок №82/1.5 та №84/1.5, складених КП «Стрийводоканал» 12.04.2019 року при проведенні розрахунку заподіяних збитків, не передбачено положеннями Методики. Пунктом 5.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів передбачено, що фактичні витрати зворотних вод визначаються на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності). Також судом апеляційної інстанції не беруться до уваги доводи скаржника про те, що позивач при проведенні розрахунку розмірів збитків виходив з припущення, що забруднення відбувалось безперервно упродовж всього періоду, що перевірявся, з 11 липня 2017 року по 12 квітня 2019 року, але при цьому сам забір і аналіз проб води був здійснений позивачем лише тричі - 01, 04 та 12 квітня 2019 року, з огляду на таке. Відповідно до п.5.7 Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків за період з 11.07.2017 року по 31.12.2017 року було проведено позивачем на підставі довідок КП «Стрийводоканал» № 81/1.5 84/1.5 від 12.04.2019 року про середньодобовий скид з очисних споруд в річку Стрий (а.с.10-13, т.1). Як видно з таблиць, наведених у розрахунках розмірів збитків, показник середньої фактичної концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах визначено на підставі протоколів вимірювань за періоди з липня 2017 року по лютий 2018 року та за квітень 2019 року. Зведені результати вимірювань зазначені у довідці КП «Стрийводоканал» №82/1.5 від 12.04.2019 року за підписом начальника Козак В.М., копія якої міститься в матеріалах судової справи № 914/937/20 (а.с.11, т.1) Пунктами 2.4, 2.5 Методики, передбачено, що з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п`яти діб, допускається одноразовий відбір проб води. За період з 01.01.2018 року по 12.04.2019 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків на підставі вищезазначених довідок КП «Стрийводоканал», актів відбору проб води: від 01.04.2019 року № 116-118; від 04.04.2019 року № 134; від 12.04.2019 року №145 та протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод: від 08.04.2019 року № 116-118; від 09.04.2019 року №134; від 17.04.2019 року №145. Отже, жодних порушень з приводу відбору проб води з боку позивача не вбачається. Щодо посилань скаржника на те, що наказ № 12 від 11.12.2019 «Про затвердження Тимчасового переліку вимірювань, допущених до використання уповноваженими територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України при проведенні вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології при контролі стану навколишнього природного середовища» підлягає обов`язковій державній реєстрації, колегія суддів враховує таке. Згідно з пунктом 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади №731 від 28 грудня 1992 року (в редакції, чинній станом на січень 2019 року) на державну реєстрацію не подаються акти: а)персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; е) рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші). З наведеного слідує, що наказ Державної екологічної інспекції України № 12 від 11.01.2019 року не підлягає державній реєстрації як такий, що спрямований на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм. Підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з КП «Стрийводоканал» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області збитків у розмірі 1983103,34 грн., заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного скиду стічних вод (зворотних вод) з очисних споруд Підприємства у водний об`єкт - річку Стрий. За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду. У своїй скарзі апелянт, зокрема, наводить позицію Європейського Суду з прав людини щодо застосування положень пунктів 1, 2 статті 8 Конвенції у контексті виправданого «втручання органів державної влади». Так, відповідно до пунктів 1, 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. На переконання колегії суддів, у справі № 914/937/20 не може йти мова про втручання органу державної влади у приватне життя відповідача, оскільки він є юридичною особою, що здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг споживачам по водопостачанню та водовідведенню на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Така діяльність, бузсумнівно, є публічною, а не «приватним життям» відповідача. Тому застосування положень пунктів 1, 2 статті 8 Конвенції до спірних правовідносин між учасниками даної справи є недоречним. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Підсумовуючи усе вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Судові витрати З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Стрийводоканал» б/н від 21.09.2020 року (вх. № 01-05/2597/20 від 22.09.2020 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2020 року у справі № 914/937/20 без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника. Справу повернути в господарський суд Львівської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua. Головуючий суддя О.В. Зварич Суддя О.П. Дубник Суддя О.І. Матущак