LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850200/4699/20-а

від 08.12.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури задовольнити повністю. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № 200/4699/20-а скасувати повністю.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 року справа №200/4699/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року (повне судове рішення складено 17 серпня 2020 року в м. Слов`янську) у справі № 200/4699/20-а (суддя в І інстанції Олішевська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними дії Прокуратури Київської області щодо видачі довідки від 06.04.2020 року № 19-61 вих. 20 про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з визначенням суми окладу, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, зобов`язання Прокуратуру Київської області видати довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії, взявши за основу суму окладу, передбаченого ст. 81 Закону України Про прокуратуру та складові заробітної плати ОСОБА_1 , що існувала на час оформлення пенсії, тобто за грудень 2017 року, а саме; за вислугу років - 30 відсотків, доплати за високі досягнення у праці 70 відсотків, премія 185 відсотків, класний чин старший радник юстиції, матеріальні допомоги (для оздоровлення 1/12, для вирішення соціально-побутових питань 1/12). В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 2017 року він є пенсіонером органів прокуратури України. 29 березня 2020 року позивач звернувся за останнім місцем роботи під час оформлення пенсії до прокуратури Київської області з запитом на отримання довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії, на що 6 квітня 2020 року отримав з зазначенням суми окладу, визначеного не ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», а Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури». Позивач вважає, що при розрахунку заробітної плати в довідці для перерахунку пенсії, відповідач безпідставно зазначив суму окладу, визначену зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, замість суми, визначеної Законом, який має вищу юридичну силу, у зв`язку з чим дії відповідача в цій частині позивач вважає неправомірними. Згідно наданих додаткових пояснень по справі позивача від 19.05.2020, 19.06.2020, які долучені до матеріалів справи останній зазначив наступне. За рішенням Дружківського районного суду Донецької області від 8 квітня 2016 року у справі № 2-а/229/27/2016 з 5 січня 2016 року отримує пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції 1991 року. При оформленні пенсії мав наступні складові заробітної плати, які брались за грудень 2015 року: оклад, надбавка за класний чин, надбавка за вислугу років 25 відсотків, надбавка за виконання особливо важливої роботи 70 відсотків, щомісячна премія - 150 відсотків. Перебуваючи на посаді начальника відділу прокуратури Київської області в листопаді 2017 року збільшилась вислуга років і відповідно надбавка з 25 відсотків до 30 відсотків, що стало підставою для перерахунку пенсії. Пенсія перерахована виходячи із фактичного отриманого заробітку у грудні 2017 року: оклад, надбавка за класний чин 2400 грн., надбавка за вислугу років. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2019 року та ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Позивач зазначає, що він має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням 26 березня 2020 року заробітної плати прокурорів, та вважає, що згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» має право на перерахунок пенсії з 1 квітня 2020 року, тобто з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Рішенням Конституційного суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 по справі № 1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, позивач вважає, що не зважаючи, працював він або не працював в органах прокуратури, має право з 1 квітня 2020 року на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорам 26 березня 2020 року. В зв`язку з чим просив суд визнати протиправними дії прокуратури Київської області щодо видачі довідки від 06.04.20 № 19-61 вих. 20 про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з визначенням суми окладу, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури». Зобов`язати Прокуратуру Київської області видати довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії, взявши за основу суму окладу передбаченого ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» та складові його заробітної плати, що існували на час оформлення пенсії, а саме: за вислугу років 30 відсотків, доплата за високі досягнення у праці 70 відсотків, премія в середньому розмірі, класний чин - старший радник юстиції, матеріальні допомоги для оздоровлення 1/12, для вирішення соціально-побутових питань 1/12. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у позов задоволено. Визнано протиправними дії Прокуратури Київської області щодо видачі довідки від 06.04.2020 № 19-61 вих. 20 про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з визначенням суми окладу, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури. Зобов`язано Прокуратуру Київської області видати ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії, взявши за основу суму окладу, передбаченого ст. 81 Закону України Про прокуратуру та складові заробітної плати позивача, що існувала на час оформлення пенсії, а саме: вислуга років - 30 відсотків, доплата за високі досягнення у праці 70 відсотків, премія в середньому розмірі, класний чин старший радник юстиції, матеріальні допомоги (для оздоровлення 1/12, для вирішення соціально-побутових питань 1/12). Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги стверджується про видачу позивачеві довідки про розмір заробітної плати, яка відповідає чинному законодавству. Зокрема, Законом України від 19.09.219 № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі Закон № 113-ІХ), який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури. Відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 113-ІХ, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. Станом на час видачі спірної довідки (в т.ч. на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) обласні та окружні прокуратури не створено, а існуюча система прокуратури України становить Офіс Генерального прокурора, регіональні та місцеві прокуратури. Відповідач зазначає, що дія ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697 (станом на час внесення змін 19.09.2019) стосується Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, а відтак, не поширюється на прокурорів регіональних та місцевих прокуратур. Також відповідач зазначив, що розрахунок грошового забезпечення для довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, яку надано позивачу 06.04.2020, здійснювався за фактичними показниками станом на 06.09.2017, тобто на дату набрання чинності постанови КМУ № 657 від 30.08.2017, згідно якої нараховується заробітна плата прокурорів регіональної прокуратури. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював в органах прокуратури на прокурорських посадах. Згідно наказу Прокуратури Київської області № 219к від 06.05.2020 р. звільнений з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України та органів прокуратур. Згідно рішення Дружківського міського суду Донецької області по справі 229/986/16-а від 08.04.2016 р. зобов`язано призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про Прокуратуру» з 05 січня 2016 року. 29.03.2020 позивач звернувся до Прокуратури Київської області з запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого просив надати довідку для перерахунку пенсії, взявши за основу оклад начальника відділу, передбачений ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», складові за вислугу років, надбавку за виконання особливо важливої роботи, премії та інш., тобто на час оформлення пенсії. 06.04.2020 Прокуратурою Київської області надана відповідь про розмір фактично нарахованої заробітної плати у розрізі складових за грудень 2017 р. Посадовий оклад начальника відділу за грудень 2017 р. становив 7750 грн., класний чин 2400 грн., надбавка за вислугу років (30%) 2352 грн. та надана довідка про заробітну плату. 13.04.2020 позивач звернувся до Прокуратури Київської області з запитам на отримання публічної інформації, відповідно до якого просив надати довідку для перерахунку пенсії, взявши за основу оклад начальника відділу, передбачений ст. 81 Закону України, складових його заробітної плати, що існували на грудень 2017 р., у тому числі надбавку за вислугу років, надбавку за виконання особливо важливої роботи, премії та інш., тобто на час оформлення пенсії. В даному запиті зазначено, що позивачу надана довідка для перерахунку пенсії, з зазначенням окладу, визначеного Постановою КМУ № 557, не зважаючи, що він запитував відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», яка діє з 26 березня 2020 р. з урахуванням Рішення Конституційного суду України. 22.04.2020 надана відповідь Прокуратури Київської області, у якій зазначено, що вже була видана довідка з урахуванням фактично діючих складових заробітної плати станом на грудень 2017 р. по відповідній посаді. Надати довідку з новими підвищеними посадовими окладами на цей час неможливо у зв`язку з відсутністю необхідних розпорядчих документів. Не погоджуючись з діями відповідача щодо не видачі довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з визначенням суми окладу, передбаченого ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», позивач звернувся до суду з даним позовом. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 05.11.1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру". Згідно з ч. 1 ст. 50-1Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу - січень 2016 року) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців. Відповідно до рішення Дружківського міського суду Донецької області по справі 229/986/16-а від 08.04.2016, зобов`язано призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про Прокуратуру» з 05 січня 2016 р., виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного заробітку) обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи без обмеження її максимального розміру. Рішення суду набрало законної сили 25.04.2016. Положеннями ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачалося, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" держава взяла на себе обов`язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 21 статті 50-1 Закону України № 1789). 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697 та на цій підставі втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" №1789 (зі змінами та доповненнями), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів. Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697, відповідно до частини двадцятої якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересня 2017 року, затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 (далі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Конституційний Суд вказував, що до повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Конституційний Суд України констатує, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року № 14-рп/2010). Отже, за результатами розгляду конституційної скарги Конституційний Суд вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційний Суд установив порядок виконання цього рішення, а саме: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Таким чином, ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 13.12.2019 не підлягає застосуванню в редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Натомість з 13.12.2019 підлягає застосуванню Закон у первинній редакції, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, з 13.12.2019 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Регулювання заробітної плати прокурорів визначено ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697, якою передбачено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Як вже зазначалось, частиною дев`ятою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно зі статтями 89 і 90 Закону України «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора. Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. Частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Рішенням Конституційного Суду № 6-р/2020 від 26.03.2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У даному рішенні зазначено, що Конституційний Суд України відповідно до своїх юридичних позицій, за якими метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури; питання пенсійного забезпечення прокурорів має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом (абзаци шостий, восьмий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019). Таким чином, однією з необхідних передумов незалежної діяльності прокуратури, неупередженого, об`єктивного, безстороннього виконання прокурорами своїх функцій є заходи щодо їх юридичного захисту, належного рівня матеріального та соціального забезпечення прокурорів, які мають бути гарантовані таким чином, щоб не допустити тиску, що може спричинити вплив на прийняті ними рішення. Це може бути реалізовано лише шляхом визначення відповідним законом України належних умов для функціонування прокуратури та системи фінансування, у тому числі регулювання заробітної плати прокурора для забезпечення неупередженості при реалізації встановлених Конституцією та законами України повноважень. Отже, заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, є таким, що суперечить частині другій статті 131-1 Основного Закону України. За Конституцією України виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1 частини другої статті 92). Відповідно до Кодексу визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства (преамбула); регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1). Отже, Кодекс має своє специфічне призначення, тобто регулює правовідносини у бюджетній сфері. Конституційний Суд України зазначив, що "предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України... Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України" (абзаци шостий, восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 27 лютого 2020 року N 3-р/2020). Відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу I Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року N 79-VIII, розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 26, яким встановлене відмінне від спеціального нормативного регулювання заробітної плати прокурора, закріпленого частиною першою статті 81 Закону, за якою заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора. Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу, згідно з яким норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII. Отже, місцевий суд врахував, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення №6-р)/2020 визначено, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином з 27 березня 2020 р. порядок та розмір заробітної плати прокурорів регулюється виключно ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок відповідно до закону. Позивачу видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 657 «Про винесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури». Посилання відповідача на відсутність розпорядчих документів як на підставу неможливості видати довідку з новим підвищеним посадовим окладом є безпідставним. У разі зміни заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, позивач має право звернутися до органу прокуратури за останнім місцем роботи за отриманням відповідної довідки про розмір заробітної плати, визначеної Законом. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Прокуратури Київської області про визнання протиправними дії Прокуратури Київської області щодо видачі довідки від 06.04.2020 року № 19-61 вих. 20 про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з визначенням суми окладу, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 року Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, зобов`язання Прокуратуру Київської області видати довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії, взявши за основу суму окладу передбаченого ст. 81 Закону України Про прокуратуру та складові заробітної плати ОСОБА_1 , що існувала на час оформлення пенсії, а саме: вислуга років - 30 відсотків, доплата за високі досягнення у праці 70 відсотків, премія в середньому розмірі, класний чин старший радник юстиції, матеріальні допомоги (для оздоровлення 1/12, для вирішення соціально-побутових питань 1/12). Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду. Відповідно до ст. 19 Конституції України орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував та не дав жодної оцінки тому, що правове регулювання заробітної плати працівників прокуратури на час прийняття Конституційним Судом Рішення № 6-р/2020 від 26.03.2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визначалось також іншим Законом України, окрім Бюджетного Кодексу України, відповідні положення якого було визнано неконституційними. Так, відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 113-ІХ, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. Закон № 113-ІХ неконституційним не був визнаний. Отже, станом на час видачі спірної довідки (як і на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) обласні та окружні прокуратури ще не було створено, а система прокуратури України становила Офіс Генерального прокурора, регіональні та місцеві прокуратури. Диспозиція ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру» (станом на час внесення змін 19.09.2019) стосується Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, а відтак, не поширюється на прокурорів регіональних та місцевих прокуратур. Також слушними є доводи апелянта про те, що розрахунок грошового забезпечення для довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, яку надано позивачу 06.04.2020, здійснювався за фактичними показниками станом на 06.09.2017, тобто на дату набрання чинності постанови КМУ № 657 від 30.08.2017, згідно якої нараховується заробітна плата прокурорів регіональної прокуратури. Згідно ч.20 ст. 86 Закону № 1697 підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок відповідно до закону. Відповідач стверджує, що до початку створення обласних прокуратур працівники регіональних прокуратур продовжували отримувати посадовий оклад на рівні, встановленому постановою КМУ № 657 від 30.08.2017. Матеріали справи не містять протилежного, відтак, підстави для зазначення в довідці посадового окладу відповідно до статті 81 Закону № 1697 відсутні. Щодо визначення розміру премії, вона зазначена в довідці відповідача на рівні розміру працюючих працівників, що передбачено ч.20 ст. 86 Закону № 1697. Отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з відмовою в позові судові витрати позивача не підлягають йому відшкодуванню. Судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору, діючим процесуальним законодавством йому не відшкодовуються. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури задовольнити повністю. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № 200/4699/20-а скасувати повністю. Прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю. Повне судове рішення 08 грудня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Сіваченко Судді А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»