LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807310/8875/19

від 02.12.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТИЩЕНКА 2» у особі представника голови правління Токаренко Олени Миколаївни задовольнити.

Дата документу 02.12.2020 Справа № 310/8875/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/8875/19 Головуючий у 1 інстанції: Білоусова О.М. Провадження № 22-ц/807/2820/20 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В. суддів: Гончар М.С. Подліянової Г.С. при секретарі: Остащенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТИЩЕНКА 2» у особі представника голови правління Токаренко Олени Миколаївни на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Тищенка 2" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, В С Т А Н О В И В: В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, яку згодом уточнила, та в якій просила визнати незаконним та скасувати наказ № 6 від 25.10.2019р. про її звільнення з посади голови правління ОСББ "Тищенка 2"; поновити її на посаді голови правління ОСББ "Тищенка 2". В обґрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі наказу голови правління ОСББ № 22 від 16.09.2019р. після лікарняного, пов`язаного з вагітністю та пологами, вона заступила на посаду голови правління ОСББ «Тищенка 2». Зазначений наказ було видано на підставі протоколу правління ОСББ «Тищенка 2» № 13 від 16.09.2019р.На час лікарняного позивача, тимчасово виконуючою обов`язки голови правління ОСББ «Тищенка 2» була Токаренко Олена Миколаївна . Але після проведення 06.10.2019р. позачергових загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Тищенка 2», на яких обрано новий склад правління, за підписом уповноваженого представника загальних зборів ОСББ «Тищенка 2» на підставі наказу № 6 від 25.10.2019р. її було звільнено з посади голови правління ОСББ «Тищенка 2» за ст. 40 п. 1 КЗпП України з 25.10.2019р. Позивач вважає підставу звільнення такою, що не відповідає п.1 ст. 40 КЗпП України, оскільки після її звільнення місце голови правління зайняла інша особа - Токаренко О.М . Також вказувала, що всупереч ст. 49-2 КЗпП України її не було повідомлено про звільнення не пізніше ніж за два місяці. Крім того, вона є матір`ю дитини до трьох років та двох дітей до чотирнадцяти років, а тому згідно вимог ст. 184 КЗпП України не могла бути звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16липня 2020 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ № 6 від 25.10.2019р. про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ "Тищенка 2". Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління ОСББ "Тищенка 2". Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСББ «ТИЩЕНКА 2» у особі представника голови правління Токаренко О.М. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, учасників справи, кожен з яких підтримав свою позицію, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за такими підставами. Судом встановлено, що наказом № 8 від 13.07.2017р. ОСОБА_1 прийнята на посаду голови правління ОСББ «Тищенка 2», про що свідчить копія трудової книжки (а.с. 5). Відповідно до копії листка непрацездатності серії АДЛ № 264747 з 13.05.2019р. по 16.09.2019р. ОСОБА_1 перебувала на лікарняному у зв`язку із вагітністю та пологами (а.с. 6). Наказом № 22 від 16.09.2019р. ОСОБА_1 заступила на посаду голови правління ОСББ «Тищенка 2» з 16.09.2017р. (а.с. 7). Наказом № 6 від 25.10.2019р. ОСОБА_1 звільнено з посади голови ОСББ «Тищенка 2» по статті 40 пункт 1 КЗпП з 25.10.2019р. (а.с. 29). Наказом від 17.01.2020р. № 9 внесено зміни до наказу від 25.10.2019р. № 6, а саме: в пункті 1 наказу від 25.10.2019р. № 6 слова „по статті 40 пункт 1 КЗпП "замінені (читати та вважати вірним) на слова „по пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України" (а.с. 77). Тобто змінено підставу звільнення на таку, що відповідає рішенню загальних зборів від 06.10.2019р. Наказом № 7 від 28.10.2019р. Токаренко О.М. приступила до виконання обов`язків голови правління ОСББ «Тищенка 2» (а.с. 30). Копіями свідоцтв про народження підтверджується, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 32-34). Як вбачається з трудової книжки позивача, 17.07.2017р. вона була прийнята на посаду голови правління ОСББ «Тищенка 2» відповідно до наказу №8 від 13.07.2017р. Запис про звільнення - відсутній (а.с.5). Судом також встановлено, що запис про звільнення ОСОБА_1 в трудову книжку не внесено та копію наказу про звільнення № 6 від 25.10.2019р. не вручено, як і не вручено наказ № 9 від 17.01.2020р. про внесення змін до наказу від 25.10.2019 р. №

6. Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що звільнення останньої відбулись з порушенням, а саме: на підставі протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, а не згідно з рішенням загальних зборів; наказ про звільнення було видано неповноважною особою. В апеляційній скарзі відповідач наголошує на помилковості цих висновків суду, оскільки протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку і є оформленням відповідного рішення цих зборів, а поновлення позивача на роботі попри переобрання правління, яким вона обиралась головою, суперечить законодавству, статуту ОСББ «Тищенка 2». Колегія, перевіривши вказані доводи апелянта, визнає їх такими, що заслуговують на увагу з огляду на таке. Згідно зі ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання. Відповідно до пунктів 1, 2 розділу III статуту ОСББ „Тищенка 2" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. За п. 11 розділу III статуту ОСББ „Тищенка 2" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об`єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть в будь-який час скасовувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об`єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об`єднання. Рішення загальних зборів може бути оскаржено в судовому порядку. Згідно з п. 12 розділу III статуту ОСББ „Тищенка 2" виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим статутом. Відповідно до абзацу другого п. 13 розділу III статуту ОСББ „Тищенка 2" загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів. Положення статуту ОСББ „Тищенка 2" про право загальних зборів у будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів кореспондують з нормами частини третьої ст. 99 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини першої ст. 86 Цивільного кодексу України об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (організаційно-правова форма відповідача) відноситься до категорії непідприємницьких товариств. Згідно з частиною третьою ст. 99 Цивільного кодексу України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Встановлено, що 06.10.2019р. загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (ОСББ «Тищенка 2») під № 3 порядку денного розглядалось питання щодо скасування рішення правління під головуванням ОСОБА_1 від 16.09.2019р. та припинення повноважень членів правління ОСББ «Тищенка 2» у повному складі. За результатами розгляду цього питання загальними зборами було прийнято рішення про припинення повноваження членів правління ОСББ «Тищенка 2» в повному складі разом з його головою ОСОБА_1 , оформлене відповідним протоколом. Отже, протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку - це є форма викладення рішення вищого органу управління ОСББ. Форма протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015р. № 203, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2015р. за № 1083/27528. Згідно з вказаною типовою формою такого протоколу, у ньому вказується: питання порядку денного, пропозиції його вирішення, підсумки голосів співвласників за кожен варіант вирішення та остаточне рішення по кожному питанню порядку денного. Тобто протокол закріплює як загальний хід зборів, так і прийняті ними рішення, а тому фактично є формою закріплення рішень загальних зборів з кожного питання порядку денного. Відтак, суд помилково вважав, що має бути окреме від протоколу рішення загальних зборів, що не відповідає приписам вище наведеного наказу. Тому жодної норми чинного законодавства та положень статуту об`єднання загальні збори не порушили, та, навпаки, дотримались всіх вимог, виклавши своє рішення про припинення повноважень членів правління ОСББ «Тищенка 2» у повному складі разом з його головою ОСОБА_1 у протоколі зборів співвласників багатоквартирного будинку. Це рішення загальних зборів від 06.10.2019р. не оскаржено позивачем до господарського суду та є чинним. А тому нема підстав вважати, що попри чинність такого рішення зборів співвласників будинку про зміну складу правління, яке обирає голову із свого складу, позивача можливо залишити на посаді голови новообраного правління, членом якого вона навіть не обиралась. Судом з цього приводу також не враховано, що позивач була звільнена не на підставі п. 1 ч. 40 КЗпП України, оскільки у наказ № 6 від 25.10.2019р. про звільнення позивача були внесені зміни наказом № 9 від 17.01.2020р. та визначені правильно підстави для її звільненні за п. 5 статті 41 КЗпП України. Та з цього приводу існує відповідна правова позиція, застосована у постанові ВС від 07.02..2018р. у справі № 711/5711/16-ц. Відповідно до частини третьою ст. 99 Цивільного кодексу України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб. Тлумачення пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України та частини третьої статті 99 ЦК України свідчить, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутись в будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. Той факт, що члени колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособовий його керівник перебувають трудових відносинах із товариством, не встановлює пріоритет трудового регулювання над цивілістичним, оскільки до цих відно- син не може застосовуватися модель «роботодавець-працівник», властива трудовим від- носинам. Правовий статус членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового його керівника значно відрізняється від статусу інших працівників, що обумовлено специфікою його трудової діяльності, яка полягає у виконанні ним функцій по управлінню товариством. Саме до цього зводяться правові висновки Верховного Суду у постанові від 07.02.2018р. у справі № 711/5711/16-ц, які мають враховуватися при застосуванні норм права у подібних правовідносинах. Але, попри викладення такого правового обґрунтування позиції відповідача, суд першої інстанції на звернув уваги на його зміст та правову позицію ВС у наведеній постанові, та вважав, що сам по собі факт видання наказу неповноважною особою створює підстави для визнання звільнення позивача незаконним та необхідність її поновлення на посаді голови правління, що суперечить приписам усіх проаналізованих норм чинного законодавства та положенням статуту відповідача. Між тим, підставою для звільнення позивача є рішення загальних зборів, незалежно від того, яку особу уповноважено видати відповідний наказ про звільнення, а не сам по собі наказ. Крім того, знайшовши підставу для визнання наказу про звільнення незаконним, з якою свої вимоги не пов`язувала позивач, суд тим самим вийшов за межі її позовних вимог, що суперечить приписам статті 13 ЦПК України, оскільки нею оскаржувалось звільнення та наказ лише з підстав порушення трудового законодавства, а саме, статей 49-2, 184 КЗпП України. Зважаючи на все вище наведене, колегія визнає апеляційну скаргу обґрунтованою, тому у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 статті 376 ЦПК України її слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати із прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Приймаючи нову постанову, апеляційний суд у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат, до яких відноситься як судовий збір, так і витрати на правову допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК). Витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 2 ст. 141 ЦПК). Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК). Так, відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 2 522,41 грн. ( а.с. 134), а його апеляційна скарга повністю задоволена, тому всі судові витрати підлягають йому до компенсації. Докази, що підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, суд залишає таку заяву без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК). Узаяві щодо розподілу судових витрат, яку подано у суді першої інстанції, відповідач просив стягнути на його користь витрати з надання правової допомоги адвоката в сумі 7 075 грн., які підтверджуються детальним описом робіт (наданих послуг) за договором про надання правової (професійної допомоги) від 17.01.2020, актом приймання-передачі послуг ( а.с. 91-93). Вбачається, що адвокат Стребіж С.О. вступив у справу як представник відповідача 07.02.2020р., а у детальному описі наданих послуг та акті приймання цих послуг зазначено, що ним здійснено аналіз позовної заяви, складено проект відзиву, а також здійснено представництво відповідача у судових засіданнях, всього на загальну суму 7 075 грн.( а.с. 86-87, 91-93). Встановлено, що у справі мається ґрунтовний відзив на позов, а адвокат Стребіж С.О. прийняв участь у чотирьох судових засіданнях ( по два у кожній інстанції). На стадії апеляційного провадження додаткових вимог щодо розміру правової допомоги не надавалось. Оскільки позивач у цьому спорі про поновлення на роботі звільнена від судових витрат, то вони у відповідності до положень ч. 6 статті 141 ЦПК України підлягають компенсації відповідачеві за рахунок держави. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТИЩЕНКА 2» у особі представника голови правління Токаренко Олени Миколаївни задовольнити. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16липня 2020 року у цій справі скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі відмовити. Судові витрати ОСББ «Тищенка 2» у вигляді судового збору в сумі 2 522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві ) гривень 41 копійки та витрат на правову допомогу у сумі 7 075 (семи тисяч семи десяти п`яти) гривень підлягають компенсації за рахунок державного бюджету в порядку, встановленому постановою КМУ. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 07 грудня 2020 року. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»