Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/3036/20

Дата документу Справа № 331/3036/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/3036/20 Головуючий в 1 інст. Клименко Л.В. Провадження №33/807/693/20 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1 , адвоката Пивоварова В.І., адвоката Рудюк В.О., ОСОБА_2., адвоката Тесля С.Ю., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 9 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., стягнуто судовий збір. Згідно з оскаржуваною постановою, 07 серпня 2020 року, о 10 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_1 , знаходячись на Прибережній магістралі поблизу будинку № 2 по вул. Фортечній в м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не переконався в безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом Jac J5, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок самовільного руху транспортного засобу Jac J5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відбулося зіткнення з транспортним засобом ГАЗ 32213-14 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який був припаркований, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, травмованих немає. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 вказує, що постанову вважає незаконною та необґрунтованою у зв`язку з наступним. Так, зазначає, що 7 серпня 2020 року він рухався на своєму автомобілі по Прибережній магістралі в сторону вул. Фортечної в м. Запоріжжі, та близько 10-45 год., маючи намір виконати поворот праворуч - на вул. Фортечну, знизив швидкість, ввімкнув правий покажчик повороту та почав перестроюватися з середньої смуги в крайню праву смугу Прибережної магістралі. Вказане відбувалося близько за 30 метрів до світлофору на перехресті Прибережної магістралі та вул. Фортечної в м. Запоріжжі. Перестроївшись в праву смугу, в дзеркалі заднього виду побачив, як автомобіль білого кольору Jac скоїв зіткнення з припаркованим в правій додатковій смузі (для повороту) автомобілем ГАЗ, після чого ОСОБА_1 зупинився для надання допомоги. Після чого, працівники поліції, які прибули на місце ДТП, склали на ОСОБА_4 протокол. Зазначене підтверджується показами ОСОБА_1 , поясненнями ОСОБА_5 відеозаписом з камери спостереження. На думку апелянта, саме дії ОСОБА_2 - водія автомобіля JAC J5, не відповідають ПДР та перебувають у прямому причинному зв`язку з ДТП. Отже, на думку апелянта, складання протоколу на нього за порушення п. 10.1 ПДР є безпідставним та необґрунтованим. Звертає увагу, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи. Просить скасувати постанову суду від 9 вересня 2020 року та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку учасників провадження, особу, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_1 та захисника Півоварова В.І. які, кожен окремо підтримали апеляційну скаргу,позиції інших участинків судового провадження, які висловилися проти доводів та вимог апеляції, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобовязаний повно, всебічно та обєктивно зясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Не зважаючи на невизнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: -схемою ДТП (а.с. 2); - поясненнями особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,; - поясненнями потерпілих ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ; - поясненнями свідка ОСОБА_6 . У суду апеляційної інстанції, з урахуванням наявних доказів не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки саме дії останнього через зміну ним напрямку руху та відсутності переконання у безпеці даного маневру призвели до дорожньо-транспортної пригоди, що вказує на прямий причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 та наслідками. Зміст оскаржуваної постанови вказує на аргументованість висновків суду з приводу досліджених доказів. При цьому не вбачається неповноти судового розгляду через відхилення місцевим судом клопотання представника ОСОБА_1 про призначення інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи, оскільки дослідженні докази засвідчують відсутність потреби у спеціальних знаннях. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому обов`язок щодо збирання таких доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Щодо доводів адвоката Півоварова П.І. про те, що згідно висновків судової автотехнічної експертизи № ED-1733-3-1650.20 від 11 листопада 2020 року, в діях ОСОБА_7 по керуванню автомобілем під час дорожньо-транспортної пригоди невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, не вбачається, апеляційний суд вважає їх безпідставними. Так, відповідно до матеріалів адміністративної справи вказана експертиза була проведена за заявою ОСОБА_1 , в її основу були покладені доводи та вихідні дані викладені в заяві особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Вказаний висновок судової автотехнічної експертизи № ED-1733-3-1650.20 від 11 листопада 2020 року, апеляційний суд не приймає до уваги, вважає недопустимим доказом, оскільки вихідні дані експерту для дослідження були надані лише однією стороною, пояснення третього водія ОСОБА_3 взагалі не взяті до уваги та не отримали оцінки, інши учасники ДТП, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були позбавлені права надати пояснення, клопотання та докази для проведення дослідження. Зміст наданої експертизи засвідчує відсутність у розпорядженні експерта відеоматеріалу даної дорожньо-транспортної пригоди. Крім цього, при проведенні даного дослідження, експерта, в порушення вимог п. 2.4 Інструкції «про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затверджену наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5, не попередженно про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, що є неприпустимим. Наведені обставини свідчать про неповноту відомостей, які взяті до уваги експертом та ставлять під сумнів даний експертний висновок через його невідповідність вимогам Інструкції. Апеляційний суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративної справи наявна достатня кількість доказів, які у своїй сукупності повністю підтверджують наявність вини водія ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Викладені в обгрунтування поданої апеляційної скарги інші доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків місцевого суду та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Таким чином, місцевий суд належним чином встановив всі обставини, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП підлягають застосуванню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено. З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 і дотримавшись при цьому вимог ст.ст. 245, 279, 280 КУпАП, місцевий суд ухвалив законне і обгрунтоване судове рішення, а тому суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 9 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник