Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/382/22

Дата документу Справа № 331/382/22 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/382/22 Головуючий в 1 інст. Пивоварова Ю.О. Провадження №33/807/44/23 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2023 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2022 р., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (п`ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу, стягнуто судовий збір. Згідно з оскаржуваною постановою, 06 січня 2022 року о 20 годині 50 хвилин в м. Запоріжжя на вул. Святого Миколая, буд.17, водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення, керував транспортним засобом «Renault Megane», державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, млява мова, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху. Від керування відсторонений, про повторність попереджений. Автомобіль залишено на місці зупинки без порушень ПДР та не створювало перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій зазначив, що постанова суду підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази щодо керування ним транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та його відмова від проходження медичного огляду. Також зазначає, що фактично йому не пропонували належним чином проведення медичного огляду, від проходження якого він не відмовлявся. Вказує, що у нього не було ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому не було законних підстав у працівників поліції для направлення його на медичний огляд на стан сп`яніння. Крім того вказує, що працівники поліції не виявляли у нього ознак наркотичного сп`яніння та не оголошували йому про них. Транспортний засіб у нього не вилучали, від керування не був відсторонений. Просить змінити постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2022 р., в частинні накладення адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років. Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 та його захисника про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції та відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 та його адвоката, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. Так, відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції. Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 276578 від 06.01.2022 року та визнаних судом доведеними підтверджується: направленням на огляд до КНП «ОКЗНПД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 06.01.2022 року, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, млява мова, тремтіння пальці рук, а також що огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження, довідкою інспектора відділу адмінпрактики УПП в Запорізькій області ДПП лейтенана поліції Бикової А. про те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності ДПР № 18 № 146950 від 28.11.2020., ріш. №331/142/21 від 11.03.2021 року, яке набрало законної сили: штраф 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років; ДПР № 18 № 24173 від 28.12.2020., ріш. №336/8092/20 від 17.02.2021 року, яке набрало законної сили: штраф 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років; витягом з підсистеми «Адмінпрактика» щодо порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, відеозаписом події. Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Так, частиною третьою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п. п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за№1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови. Наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння були вказані поліцейським в направленні на огляд водія від 06.01.2022 року. Згідно з п.12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Як вбачається із матеріалів справи, 06 січня 2022 року о 20 годині 50 хвилин в м. Запоріжжя на вул. Святого Миколая, буд.17, водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення, керував транспортним засобом «Renault Megane», державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, млява мова, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху. Апеляційним судом було оглянуто відеозапис події, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 на запитання поліцейського надати документи вказує, що документи втрачені, водійського посвідчення позбавлений, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Далі від поліцейського лунає пропозиція пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовляється, а працівник правоохоронного огляду роз`яснює ОСОБА_1 про адміністративну відповідальність за відмову від огляду. Отже, на переконання апеляційного суду працівниками поліції дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, визначену ст.266 КУпАП за об`єктивних обставин відповідної підозри. При цьому виявлені ознаки наркотичного сп`яніння працівниками поліції знайшли відображення у направленні водія на відповідний огляд (а.с.3). Проте, ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема наркотичного сп`яніння, особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню. Відсутність у матеріалах справи даних щодо не вилучення транспортного засобу та не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовують встановленого судом першої інстанції факту перебування ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом і подальшу відмову останнього від запропонованого огляду. Відповідаючи на доводи апелянта про зміну постанови суду в частинні накладення адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 років, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Так, відповідно до системного аналізу частин 2, 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого особі права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк. Тобто, вимоги апеляційної скарги про зміну постанови суду у зв`язку з тим, що позбавлення особи права керування транспортних засобів щодо осіб, які вже були позбавлені такого права є неспроможними. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено та під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд вказує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, є грубим і досить поширеним правопорушенням. Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників. З урахуванням викладеного суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає. Адміністративне стягнення, відносно ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП відповідно до положень ст.ст.30, 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, яке є грубим. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАп справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2022 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник