Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/35/16

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4466/20 Справа № 175/35/16 Головуючий у першій інстанції: Битяк І.Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А, при секретарі Догоновій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті про визнання кредитного договору та договору застави недійсним, ВСТАНОВИЛА: У січні 2016 року ТОВ Порше Мобіліті звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 16.11.2012 року між ним та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №50006126, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 352917,70 грн., що еквівалентно на дату складання договору 42674,45 доларів США, строком на 60 місяців зі змінною процентною ставкою з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1 . Відповідач зобов`язався належним чином використовувати та повернути позивачу кредит у повному обсязі шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до договору та згідно з графіком погашення кредиту. Крім того, позивачем відповідачу наданий додатковий кредит у сумі 159627,55 грн., що еквівалентно на дату укладення договору 19302,00 доларів США. Цільове призначення додаткового кредиту: сплата страхових платежів за договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору. Починаючи з квітня 2015 року відповідач фактично припинив виконувати взяті на себе зобов`язання, припинивши сплачувати щомісячні платежі. Станом на 20.08.2019 року відповідач не сплатив строкові щомісячні платежі на повернення кредиту та сплати відсотків за його користування на загальну суму 44601,00 грн., а саме: часткова несплата щомісячного платежу за березень 2015 року на суму 4268,05 грн., належного до сплати відповідно до графіку погашення не пізніше 15.03.2015 року; несплата щомісячного платежу за квітень 2015 року на суму 21258,34 грн., належного до сплати відповідно до графіку погашення не пізніше 15.04.2015 року; несплата щомісячного платежу за травень 2015 року на суму 19074,61 грн., належного до сплати відповідно до графіку погашення не пізніше 15.05.2015 року. У зв`язку з систематичним невиконанням умов договору та порушенням взятих на себе зобов`язань позивачем 29.05.2015 року відповідачу направлена вимога щодо дострокового повернення кредиту у повному обсязі та сплати заборгованості за кредитним договором за вих. №50006126 від 19.05.2015 року, яке повернулось без вручення адресату. Тому терміном повернення суми кредиту було 28.06.2015 року. Однак у встановлені строки відповідач заборгованість не сплатив, залишок суми кредиту не повернув. Таким чином, залишок неповернутої суми кредиту за договором, за виключенням заборгованості за щомісячними платежами за березень травень 2015 року, яка підлягала поверненню, становив еквівалент у гривні 23953,55 доларів США. Обмінний курс валют ПАТ «Креді Агріколь Банк» на дату складання вимоги становив 21,675 грн./дол. США. Станом на 20.08.2019 року залишок неповернутої суми кредиту становить 519193,20 грн., а всього 563794,20 грн. Щодо основної суми заборгованості за додатковим кредитом, позивач вказує, що станом на 20.08.2019 року відповідач порушив свої зобов`язання зі сплати щомісячних платежів в повернення додаткового кредиту, не здійснивши платежі за період з квітня 2015 по листопад 2017 року на загальну суму 257129,43 грн. Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань позивачу завдані збитки, які складаються із витрат, які позивач поніс у зв`язку із зверненням до ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Тріпл Сі» для супроводження процесу стягнення заборгованості відповідно до договору та становить суму у розмірі 15450,00 грн. Розмір штрафу на підставі п. 8.2 кредитного договору становить 70583,54 грн. та на підставі п. 8.3 кредитного договору 3508,51 грн., а загалом 74164,05 грн. Також позивачем нараховано суми на підставі ст. 625 ЦК України, а саме 3% річних на суму кредиту 70392,73 грн., 3% на суму додаткового кредиту 23165,89 грн., інфляційні втрати у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за кредитом 267654,42 грн., інфляційні втрати через невиконання відповідачем грошових зобов`язань за додатковим кредитом 86094,35 грн. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 50006126 від 16.11.2012 року в загальному розмірі 1357845,07 грн., а саме заборгованість за основним кредитом - 563794,20 грн., заборгованість за додатковим кредитом 257129,43 грн., збитки 15450,00 грн., штраф 74164,05 грн., 3% річних за кредитом 70392,73 грн., 3% річних за додатковим кредитом 23165,89 грн., інфляційні втрати 267654,42 грн., інфляційні втрати за додатковим кредитом 86094,35 грн.; стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у сумі 20367,69 грн., витрати на правову допомогу 12000,00 грн. (а.с. 128-141 т.3). ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи його тим, що спірний кредитний договір від 16.11.2012 року укладений в порушення ст.ст. 203, 215 ЦК України. Зі змісту кредитного договору видно, що від імені ТОВ «Порше Мобіліті» його мав укласти директор ОСОБА_3 , який діє на підставі статуту, однак спірний кредитний договір, загальні умови та графік погашення кредиту підписані невстановленою особою, підпис якої читається як ОСОБА_4 . Повноваження даної особи на представництво інтересів ТОВ «Порше Мобіліті» та вчинення від його імені право чинів жодним чином не підтверджено у додатках до кредитного договору від 16.11.2012 року. Укладення графіку погашення заборгованості за кредитом із відображенням платежів лише у доларах США є незаконними, оскільки кредитор відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України надав кредитні кошти в національній валюті, а тому повернення кредиту та відсотків повинно відбуватись у валюті кредиту. Кредитний договір, як і додаткова угода до нього від 08.04.2014 року укладені за дії заборони надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті, тому умови кредитного договору про визначення валюти платежу за обмінним курсом в еквіваленті до долара США суперечить ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 04.11.2012 року. Оскільки умовами кредитного договору передбачено сплату ОСОБА_1 платежів на повернення кредиту в гривні, яка розраховується за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США визначеному вище, відповідно до п. 1.3 Загальних умов кредитування, такі умови договору свідчать, що даними пунктами передбачено сплату позивачем коштів на основі діючого обмінного курсу валюти на день сплати. Разом з цим, зазначені пункти договору порушують вимоги ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 04.11.2012 року, якими передбачено, що сплата позивачем коштів на повернення кредиту в перерахунку за поточним обмінним курсом гривні до долара США є дискримінаційним по відношенню до нього як до споживача, а вказані умови договору несправедливими. При складанні графіку погашення кредиту відповідачем недодержані вимоги п. 2 абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 04.11.2012 року, згідно з яким у договорі про надання споживчого кредиту зазначається детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту. У графіку погашення кредиту вказана лише орієнтовна сукупна вартість кредиту на рік, тоді як кредитний договір №50006126 укладений строком на 5 років, до 15.11.2017 року і його сукупна вартість на весь період чинності на момент укладання відповідачем ОСОБА_1 повідомлена не була, що істотно вплинуло на прийняття ним рішення про укладення спірного кредитного договору. Несправедливими та дискримінаційними є положення кредитного договору від 16.11.2012 року за п. 8.2 та п. 9.4, оскільки фактично штраф впроваджується додатково до передбаченої у п. 8.1 кредитного договору пені і передбачає відповідальність позичальника за відмову достроково виконати зобов`язання в порядку досудового врегулювання спору, а несправедливість п. 9.4 кредитного договору полягає у тому, що юридичні наслідки для позичальника настають навіть у разі неотримання ним повідомлень та вимог, передбачених Загальними умовами кредитування. У зв`язку з тим, що під час укладення ТОВ «Порше мобіліті» кредитного договору були допущені викладені вище порушення, це є підставою для визнання його недійсним внаслідок порушення прав споживачів і недотримання істотних умов. Відповідно до ч. 2 ст. 523 ЦК України недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсним кредитний договір №50006126 від 16.11.2012 року, укладений між ним та ТОВ «Порше Мобіліті», та договір застави транспортного засобу №50006126, посвідчений 23.11.2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Кейтельгіссер О.М. за реєстраційним номером 1286, предметом якого є автомобіль марки VW, модель Touareg NF, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 2-4, 92-96 т.2). Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2020 року позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50006126 від 16.11.2012 року та додатковим договором в сумі 988646,30 грн, яка складається з основної заборгованості за кредитним договором 563794,20 грн., заборгованості за додатковим кредитом 257129,43 грн., штрафів 74164,05 грн., 3% річних за кредитом 70392,73 грн., 3% річних за додатковим кредитом 23165,89 грн. Стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Порше Мобіліті» судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 20367,69 грн. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОА «Порше Мобіліті» про визнання кредитного договору та договору застави недійсними відмовлено (а.с. 4-15 т.4). В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині часткового задоволення первісного позову з ухваленням у скасовані частині нового судового рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог про стягнення заборгованості в повному обсязі (а.с. 19-23 т.4). Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду в оскаржуваній частині, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 16 листопада 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №50006126, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу на строк 60 місяців кредит в сумі 352917,70 грн., що еквівалентно на дату укладання договору 42674,45 доларів США на придбання автомобіля марки VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2967 куб. см., рік випуску 2012 та додатковий кредит в сумі 159627,55 грн., що еквівалентно 19302,00 дол США на оплату страхових платежів згідно з Договором страхування; зі сплатою за користування кредитом 9,9% річних (а.с. 14 т.1). Кредит надається шляхом перерахування грошових коштів за придбання автомобіля на рахунок ТОВ «Гранд Авто». Позичальник доручає компанії перераховувати страхові премії на користь страхової компанії. Згідно умов зазначеного вище кредитного договору, усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в дол. США, визначеному вище, відповідно до статті 1.3 Загальні умови кредитування. Як зазначено в кредитному договорі №50004378від 15.05.2012 року, договір між сторонами складають Кредитний договір, Загальні умови кредитування, Графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту (а.с. 14 т.1). Текст кредитного договору, кожний аркуш Загальних умов кредитування, Графіку погашення кредиту підписані позичальником та представником ТОВ «Порше Мобіліті». Відповідно до п.1.3 Загальних умов кредитування сторони погодили, що кошти у повернення кредиту позичальником відображають справедливу вартість кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання компанією очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі (а.с. 15-22 т.1). Відповідно до п. 1.3.1 Загальних умов кредитування, що становлять невід`ємну частину договору, зокрема, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти на день укладання кредитного договору у Графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі. Позитивне або від`ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти на момент виставлення рахунку та обмінного курсу, який діяв на день укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. Якщо в період між датою виставлення рахунку та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше, ніж на 2%, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником. Додатково позичальник зобов`язується компенсувати компанії витрати, що пов`язані зі сплатою податку з доходів фізичних осіб (або іншого аналогічного податку), у зв`язку з виникненням у позичальника доходу, пов`язаного зі змінами курсу іноземної валюти, прийнятої сторонами у кредитному договорі, по відношенню до української гривні. Пунктом 1.3.2 Загальних умов кредитування погоджено, що у часткову зміну зазначених вище положень цього пункту, компанія матиме право вимагати, щоб платежі у погашення кредиту були розраховані за обмінним курсом (про який було повідомлено банком за 2 (два) дні до дати виставлення рахунку) іншого банку (Національного Банку України або іншого українського комерційного банку) замість обмінного курсу банку, вказаного вище. Сторони погоджуються, що така вимога може бути поставлена на власний розсуд компанією і без обмежень щодо кількості таких вимог на протязі дії кредитного договору, і для цього не вимагатиметься згода позичальника. Компанія повинна повідомити позичальника про свій намір щодо зміни обмінного курсу за 7 (сім) робочих днів до дати відповідного платежу, який має бути сплачений позичальником. Новий обмінний курс, про який повідомить компанія в подальшому буде застосовуватися до усіх наступних платежів, які підлягають сплаті позичальником до того моменту, коли компанія повідомить про інше у такому ж порядку. Згідно п. 1.3.3 у разі несплати позичальником платежів за новим обмінним курсом, компанія матиме право застосувати положення статті 3, яка стосується порядку дострокового повернення кредиту. За змістом п. 2.1 Загальних умов кредитування, за використання кредиту у межах встановленого терміну кредитування позичальник сплачує компанії проценти за процентною ставкою (фіксованою або змінною), визначеною у кредитному договорі. Згідно п. 2.4 Загальних умов кредитування, нарахування процентів здійснюється щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом «30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається з 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів). Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіку погашення. При цьому проценти не нараховуються за період з дати отримання кредиту і до першого календарного дня наступного місяця. Відповідно до умов пункту 3.1 Загальних умов кредитування, зокрема, позичальник має право в будь-який час повернути достроково кредит у повному обсязі або у частині. Для цього позичальник зобов`язаний звернутись до компанії не пізніше ніж за 7 робочих днів до запланованого повернення та отримати від компанії відповідний рахунок для сплати (включаючи суму дострокового погашення, проценти і комісії). Разом із рахунком позичальник отримує від компанії новий графік погашення кредиту. Такий графік погашення кредиту вважається погодженим позичальником та набирає чинності з моменту отримання коштів від позичальника на підставі зазначеного рахунку. Якщо в порушення зазначених вимог позичальник достроково поверне кредит у повному обсязі або в частині без попереднього отримання від компанії відповідного рахунку, цей платіж вважатиметься авансовим платежем і зараховуватиметься у сплату суми, яка відшкодовує частину платежів, що підлягають сплаті у повернення кредиту у строки, передбачені графіком погашення кредиту. Крім того, відповідно до п. 3.2.1 Загальних умов кредитування сторони погоджуються, що компанія має право визнати термін повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору, у випадку, зокрема, порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до Графіку погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 календарний місяць. Позичальник зобов`язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення позичальником розраховується компанією і вказується у повідомленні компанії) протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення (п. 3.3 кредитного договору). Згідно п. 6.3 вказаних Умов, у разі неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов`язань за кредитним договором, компанія має право вживати необхідних, на його розсуд, заходів для забезпечення прав позивача, в тому числі, але не виключно, направляти повідомлення, іншим чином контактувати з позичальником. Витрати позивача на такі дії підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі. За змістом п. 8.1 Загальних умов кредитування, у разі порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, позичальник сплачує компанії пеню у розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний строк користування кредитом та/або додатковим кредитом. Згідно п. 8.2 Загальних умов кредитування у разі порушення позичальником терміну повернення (кредиту та/або додаткового кредиту, визначеного у статті 3.3, за винятком умови порушення позичальником терміну оплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та або додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, передбаченої в статті 3.2.1, позичальник сплачує компанії штраф у розмірі 20% від суми кредиту. Відповідно до п. 8.3 Загальних умов кредитування, за кожен випадок порушення відповідачем умов статей 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 8.2 договору відповідач сплачує кредитору штраф у розмірі: еквівалент 20 доларів США за першу вимогу, еквівалент 25 доларів США за другу вимогу, еквівалент 30 доларів США за третю вимогу. За змістом п. 9.4. Загальних умов кредитування, будь-які повідомлення та вимоги, передбачені Загальними умовами кредитування, повинні бути направлені у письмовій формі рекомендованими поштовими відправленнями на адресу сторони, вказану в кредитному договорі (або іншу адресу, про яку сторона повідомить у письмовій формі); відправлене таким чином повідомлення вважатиметься отриманим стороною на 3-й робочий день з дня відправлення. Графіком погашення кредиту передбачено здійснення ОСОБА_1 щомісячних платежів на погашення суми кредиту та процентів, яким визначені суми щомісячних платежів в еквіваленті до долару США (а.с. 23-25 т.1). При укладенні кредитного договору ОСОБА_1 надано також інформацію щодо умов, на яких здійснюється кредитування, у тому числі ознайомлено із вартістю послуг, пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням кредитного договору та орієнтовна сукупна вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом (а.с. 24-25 т.1). 23 листопада 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладений договір застави транспортного засобу №50006126, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. за №1286, за умовами якого з метою забезпечення виконання вимог за кредитним договором №50006126 від 16.11.2012 року, ОСОБА_1 вносить у заставу автомобіль Touareg NF, кузов № НОМЕР_1 , рік випуску 2012, заставною вартістю 542950,31 грн. (а.с. 27-32 т.1). Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , він здійснював належне погашення кредиту в період з 26.11.2012 року по березень 2015 року включно. В подальшому умови кредитного договору належним чином відповідачем не виконувались, то позивачем нараховано заборгованість за кредитним договором №50006126 від 16.11.2012 року, яка складається із заборгованості за основним кредитом 563794,20 грн., заборгованості за додатковим кредитом 257129,43 грн., збитків 15450,00 грн., штрафу 74164,05 грн., 3% річних за кредитом 70392,73 грн., 3% річних за додатковим кредитом 23165,89 грн., інфляційних втрат 267654,42 грн., інфляційних втрат за додатковим кредитом 86094,35 грн. (а.с. 153-176 т.3). ТОВ «Порше Мобіліті» направляло ОСОБА_1 листи щодо сплати заборгованості від 03.04.2015 року, від 17.04.2015 року, від 05.05.2015 року, від 19.05.2015 року, від 29.05.2015 року(а.с. 47-50 т.1). Висновком експерта №453-19 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеним 05.06.2019 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у графі "Позичальник" кредитного договору №50006126 від 16.11.2012 року, додатку до кредитного договору (графік погашення кредиту) №50006126 від 16.11.2012 року, додатку до кредитного договору (загальні умови кредитування) №50006126 від 16.11.2012 року виконані ОСОБА_1 (а.с. 93-99 т.3). Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Крім того, за положеннями статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення між сторонами кредитного договору №50006126 від 16.11.2012 року та наявність за ним заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань, - колегія приходить до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення про часткове задоволення первісного позову та стягнення з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 заборгованості за вказаним договором в сумі 988646,30 грн, яка складається із заборгованості за основним кредитом 563794,20 грн. (в тому числі тіло основного кредиту 519193,20 грн. та проценти у розмірі 44601,0 грн), заборгованості за додатковим кредитом 257129,43 грн. (в тому числі тіло додаткового кредиту - 79813,80 грн, проценти - 177315,63 грн.), штрафів у сумі 74164,05 грн. (70583,54 грн на підставі п. 8.2 Загальних умов кредитування та 3580,51 грн. на підставі п. 8.3 Загальних умов кредитування, враховуючи, що кредитором були направлені боржнику пять листів з нагадуванням щодо повернення заборгованості , що підтверджується письмовими матеріалами справи), а також 3% річних, нарахованих на заборгованість за основним кредитом у сумі 70392,73 грн. та за додатковим кредитом у розмірі 23165,89 грн., враховуючи, що за кредитним договором передбачено внесення періодичних щомісячних платежів. Дана заборгованість підтверджується представленим ТОВ «Порше Мобіліті» розрахунком (викладеним в уточненій позовній заяві), який відповідає умовам кредитного договору, є арифметично правильним. Розмір заборгованості підтверджуються також наведеними вище рахунками-фактурами, випискою з особового рахунку. При здійсненні розрахунку заборгованості у національній валюті позивач керувався показниками зміненого обмінного курсу валюти (долара США), відповідно до пунктів 1.3, 1.3.1 Загальних умов кредитування, які підписані відповідачам та містять, зокрема, умову що розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі (ПАТ Креді Агріколь Банк). Згідно змісту апеляційної скарги, відповідач не зазначає доводів щодо зміни строку виконання основного зобовязання; суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України. Посилання апелянта на те, що ТОВ «Порше Мобіліті» не доведено надання позичальнику (перерахування коштів за автомобіль) кредитних коштів за основним кредитом та виконання умов договору щодо надання (перерахування коштів за послуги страхування) кредитних коштів за додатковим кредитом, - є безпідставними, виходячи з наступного. Відповідно до умов кредитного договору, кредит надається шляхом перерахування грошових коштів за придбання автомобіля на рахунок ТОВ «Гранд Авто»; позичальник доручає компанії перераховувати страхові премії на користь страхової компанії. Згідно листа ТОВ «Порше Мобіліті» від 02.10.2020 року, зважаючи на давність здійснення платіжної операції (2012 рік) у ТОВ «Порше Мобіліті» відсутнє платіжне доручення щодо перерахування грошових коштів від ТОВ «Порше Мобіліті» до ТОВ ТОВ «Гранд Авто» (а.с. 1-2 т.5). Однак, відповідно до змісту кредитного договору №50006126 від 16.11.2012 року, кредит надавався ОСОБА_1 на придбання автомобіля марки VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2967 куб. см., рік випуску 2012 шляхом перерахування грошових коштів за придбання автомобіля на рахунок ТОВ «Гранд Авто». У пункті 1.1 договору застави транспортного засобу №50006126, укладеного 23 листопада 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. за №1286, зазначено, зокрема, що предмет застави (автомобіль марки VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1 ) є власністю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1102921 від 29.09.2012 року, укладеного останнім з ТОВ «Гранд Авто» та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого відділом РЕР ДАІ №3 ГУМВС України в Дніпропетровській області 22.11.2012 року. Таким чином, ТОВ «Порше Мобіліті» виконало зобов`язання за кредитним договором №50006126 від 16.11.2012 року, перерахувавши на рахунок ТОВ «Гранд Авто» грошові кошти за автомобіль VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1 . А останнє, в свою чергу, передало за договором купівлі-продажу №1102921 від 29.09.2012 року зазначений автомобіль ОСОБА_1 . Відповідач здійснив реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ, отримав свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого відділом РЕР ДАІ №3 ГУМВС України в Дніпропетровській області 22.11.2012 року. Також безпідставними є посилання апелянта на те, що ТОВ «Порше Мобіліті» не виконало умов кредитного договору щодо додаткового кредиту та не перераховувало грошові кошти на сплату страхових внесків за договором страхування. Так, згідно копій щомісячних звітів з укладення договорів між ТОВ «Порше Мобіліті» та ПАТ Страхова компанія УСГ за програмою авто в кредит, позивач за первісним позовом здійснив оплату страхових внесків зі страхування автомобіля марки VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1 ), належного ОСОБА_1 , у визначений договором період, що також підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 74-187 т.5). Отже, доводи апелянта про недоведеність надання ТОВ «Порше Мобіліті» грошових коштів за умовами кредитного договору №50006126 від 16.11.2012 року спростовуються вищевказаними матеріалами справи. Більше того, тривалий час (два роки та три місяці) ОСОБА_1 належним чином виконував умови кредитного договору, здійснюючи внесення платежів на погашення заборгованості за кредитом та процентами відповідно до Графіку погашення, що підтверджується випискою з особового рахунку. Формальними та необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо непогодження із долученими позивачем до матеріалів справи письмовими доказами. Власного розрахунку розміру заборгованості апелянтом суду не представлено, клопотання про призначення судової експертизи, з метою встановлення розміру заборгованості, - не заявлено. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. За положеннями частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду оскаржується лише в частині задоволених первісних позовних вимог, а тому рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову про стягнення з ОСОБА_1 збитків в сумі 15450,00 грн., інфляційних втрат в сумі 267654,42 грн., інфляційних втрат за додатковим кредитом в сумі 86094,35 грн. та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними кредитного та договору застави - судом апеляційної інстанції не переглядається. Крім того, згідно змісту апеляційної скарги, відповідач не зазначає доводів щодо зміни строку виконання основного зобовязання; суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України. Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія приходить до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2020 року воскаржуваній частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Судді