LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Східний апеляційний господарський суд905/456/20

від 02.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ, Донецька область на рішення господарського су…

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" грудня 2020 р. Справа № 905/456/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Чернота Л.Ф. , суддя Пушай В.І. за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є. за участю представників : від позивача - не з`явився від відповідача - адвокат Мендрух О.М., довіреність №18 від 23.12.19р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ, Донецька область (вх. №2482 Д/3) на рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2020 (повний текст рішення складено 20.08.2020 р у м. Харкові, суддя Харакоз К.С.) у справі №905/456/20 за позовом Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Покровськ, Донецька область до відповідача Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення 2 022,00 грн. понесених витрат, ВСТАНОВИЛА: Позивач, Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Служби автомобільних доріг у Донецькій області про стягнення 2 022,00 грн. фактично понесених витрат під час виконання робіт по експлуатаційному утриманню та дрібному ремонту доріг державного значення у Донецькій області - Ясинуватський район у січні-лютому 2017 року (т.1, а.с.1-7). В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на положення глави 79 Цивільного кодексу України (ст.1158-1160, «Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення») та зазначає, що ним у січні-лютому 2017 року були виконані роботи з зимового утримання автомобільних доріг місцевого значення у Донецькій області - Ясинуватський район на загальну суму 246 986,75 грн, з яких 244 964,75 грн були оплачені, а у сплаті 2 022,00 грн відповідачем було відмовлено, у зв`язку з тим, що вказані роботи не замовлялись та фінансування на них не виділялось. Проте, за твердженням позивача, необхідність їх виконання була викликана різким погіршенням погодних умов, а їх невиконання загрожувало небезпеці настання невигідних майнових наслідків для відповідача. Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.03.2020 відкрито провадження у справі №905/456/20, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с.217). Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.2020 у справі № 905/456/20 у задоволенні позову Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до відповідача, Служби автомобільних доріг у Донецькій області про стягнення 2022,00 грн відмовлено повністю (т.3, а.с.86-91). Рішення суду мотивовано недоведеністю позивачем належним та допустимими доказами вчинення ним дій в інтересах відповідача, фактичних витрат, які він зазнав у зв`язку із вчиненням таких дій та існування реальної небезпеки майновим інтересам відповідача. Також судом встановлено, що за наявності реальної можливості позивачем не було повідомлено відповідача про необхідність вчинення конкретних дій в його інтересах, як і не повідомлено його при першій нагоді про вчинення таких дій, що відповідно до ч. 2 ст. 1160 ЦК України є самостійною підставою для припинення права на відшкодування зроблених витрат. Позивач, Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2020 у справі №905/456/20 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю (т.3, а.с.113-116). В обгрунтування викладених вимог апелянт зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про недоведеність факту виконання спірних робіт, посилаючись при цьому на те, що виконання робіт підтверджено позивачем первинною документацією по кожному акту приймання-передавання виконаних робіт, зокрема, шляховими листами, змістом листа Служби автомобільних доріг у Донецькій області від 02.06.2017 у справі № 01.3-1328. Апелянт також не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наведена позивачем загроза матеріальним інтересам відповідача є уявною, а не реальною, вважає, що «небезпека настання», про що йдеться в ч. 1 ст. 1158 ЦК України, є припущенням можливого настання невигідних майнових наслідків. На переконання апелянта, виходячи з положень статей 10, 11, 13, 32 Закону України «Про автомобільні дороги», пункту 2.1 Положення про службу автомобільних доріг у Донецькій області, саме Служба автомобільних доріг у Донецькій області несе відповідальність перед користувачами автомобільних доріг загального користування Донецької області. 25.09.2020 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №905/456/20 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Білецька А.М., Зубченко І.В. (т.3, а.с.97). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 (головуючий суддя-доповідач Радіонова О.О.) апеляційну скаргу залишено без руху, з метою усунення недоліків, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3153 грн та доказів надсилання апеляційної скарги, а саме чек з описом вкладення, на адресу відповідача. Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020 року у зв`язку з відпусткою судді Зубченко І.В. та відставкою судді Білецької А.М. сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Чернота Л.Ф., Пушай В.І.(т.3, а.с.124). У встановлений судом строк на адресу Східного апеляційного господарського суду 16.10.2020 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, надано суду докази сплати судового збору у сумі 3153 грн та докази надсилання апеляційної скарги відповідачу, що свідчить про виконання скаржником вимог ухвали суду від 30.09.2020. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 визнано причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною та поновлено Дочірньому підприємству "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2020 у справі №905/456/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2020 у справі №905/456/20. Встановлено строк відповідачу до 05.11.2020 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання позивачу у справі (т.3, а.с.125-127). 02.11.2020 до Східного апеляційного господарського суду від Служби автомобільних доріг у Донецькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач з доводами апеляційної скарги не погоджується та заперечує проти її задоволення повністю. Відповідач наголошує, що відповідні дії позивача були вчинені не на користь Служби автомобільних доріг у Донецькій області для попередження, усунення або зменшення негативних майнових наслідків, а саме у зв`язку з договором про закупівлю послуг за державні кошти № 2-17 від 09.02.2016, внаслідок необхідності виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, що підтверджується складеним в односторонньому порядку актом приймання будівельних робіт за лютий 2017 (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2017 (форми КБ-3), які містять посилання на договір № 2-17 від 09.02.2016 (т.3, а.с.131-135). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2020 призначено справу № 905/456/20 до розгляду на 02.12.2020 р. о 10:30 год (т.3, а.с.141-142). 23.11.2020 відповідач надав додаткові пояснення, в яких, зокрема, посилається на судові рішення за подібними правовідносинами, а також зазначає, що наявність діючого на момент виконання робіт з зимового утримання (надання послуг) договору № 2-17 від 09.02.2016, виключає можливість застосування до спірних правовідносин глави 79 ЦК України. У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що явка сторін у судове засіданні не була визнана обов`язковою, судова колегія вважала за можливе розглянути справу за відсутності позивача. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Донецької області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. Звертаючись до Господарського суду Донецької області, позивач зазначив про те, що 09.02.2016 між Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Службою автомобільних доріг у Донецькій області укладено договір про закупівлю за державні кошти № 2-17, а також підписано додаткову угоду від 16.01.2017 до договору, якою передбачено, що дія договору в майбутньому може бути продовжена шляхом зростання суми договору на суму 244 964,75 грн. За твердженнями позивача, в лютому 2017 року ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконав роботи на загальну суму 246 986,75 грн, які складалися з очищення доріг, приготування протиожеледних матеріалів, їх навантаження, перевезення та розподілення. Позивач вважає, що зазначені роботи не могли бути виконані в межах дії договору № 2-17 від 09.02.2016 у, а виконані поза межами його дії. Як стверджує позивач, Службою автомобільних доріг у Донецькій області прийнято виконані на суму 244 964,75 грн, а у сплаті 2022,00 грн. відповідачем було відмовлено в зв`язку з тим, що виконання цих робіт не замовлялося та фінансування на них не виділялося. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на положення глави 79 Цивільного кодексу України (ст.ст. 1158-1160, «Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення») та зазначає, що роботи з зимового отримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення виконувались ним саме в інтересах Служби автомобільних доріг у Донецькій області. При цьому, невиконання цих робіт загрожувало саме майновим інтересам відповідача, який відшкодовує збитки користувачам автомобільних доріг, в тому числі, у випадку дорожньо-транспортних пригод. Позивач вказує на те, що ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" листом № 01-24/508 від 29.05.2017, серед іншого, направило на адресу Служби автомобільних доріг у Донецькій області акт приймання виконаних робіт за лютий 2017 року на суму 2022,00 грн. Проте, листом № 01.3-1328 від 02.06.2017 відповідач повідомив про те, що виконання цих робіт не передбачалось договором № 2-17 та додатковими угодами до нього. На думку позивача, відповідач необгрунтовано відмовив позивачу в підписанні актів виконаних робіт та в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого порушив права позивача. З урахуванням викладених обставин та у відповідності до ч. 1 ст. 1160 ЦК України, позивач вважає, що Служба автомобільних доріг у Донецькій області повинна відшкодувати фактично понесені витрати ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в розмірі 2022,00 грн. Зобов`язання, що виникають із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення врегульовано главою 79 ЦК України (ст. ст. 1158 - 1160 ЦК України). Так, відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 1158 ЦК України якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов`язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. Суб`єктами вказаного зобов`язання є особа, майновим інтересам якої загрожує небезпека (господар, домінус) та особа, яка вчинила дії в інтересах господаря без його доручення (гестор). Згідно з ст. 1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат. Отже, для виникнення у особи права на відшкодування фактично зроблених витрат при вчиненні дій в майнових інтересах іншої особи, необхідною є наявність певних умов: небезпека має загрожувати саме майновим інтересам господаря; небезпека настання невигідних для господаря майнових наслідків має бути реальною, а не уявною; дії гестора щодо запобігання попередженню, усунення або зменшення небезпеки настання невигідних майнових наслідків здійснюються ним за власною ініціативою, а не у зв`язку з укладенням договору доручення чи іншого цивільно-правового договору, а також відповідні дії не мають бути пов`язаними з виконанням службових чи інших, покладених відповідно до вимог закону, обов`язків; дії, вчинені гестором в інтересах іншої особи без її доручення, мають містити очевидну користь для заінтересованої особи; зобов`язання з відшкодування витрат, понесених особою у зв`язку з вчиненням нею дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення виникає за умови відсутності можливості отримати відповідну згоду на вчинення дій у її інтересах. Предметом спору у даній справі є вимоги Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення з відповідача - Служби автомобільних доріг у Донецькій області, 2 022,00 грн фактично понесених витрат під час виконання робіт по експлуатаційному утриманню та дрібному ремонту доріг державного значення у Донецькій області - Ясинуватський район у січні-лютому 2017 року. Позов обгрунтований тим, що 09.02.2016 між ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та Службою автомобільних доріг у Донецькій області укладено договір про закупівлю за державні кошти № 2-17, відповідно до умов якого підрядник бере на себе зобов`язання за завданням замовника своїми силами та засобами, на власний ризик виконати послуги у 2016 році « 42.11.1 Дороги автомобільні та автомагістралі, інші дороги, елементи доріг; звітно-посадкові смуги летовищ (ГБН Г.1-218-18262011,СОУ 42.1-37641918-10562013. Послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення у Донецькій області - Ясинуватський район). Як зазначає позивач, 16.01.2017 між сторонами підписано додаткову угоду до договору, якою передбачено, що дія договору в майбутньому може бути продовжена шляхом зростання суми договору на суму 244 964,75 грн. В позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач наголошує, що всі грошові кошти в межах ціни цього договору (№ 2-17 від 09.02.2016) були використані. Проте, у лютому 2017 року погодні умови були несприятливими для забезпечення безперервних, безпечних та зручних умов руху автодорогами Донецької області. У зв`язку з чим ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було виконані роботи з зимового утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення на загальну суму 246 986,75 грн., які складалися з очищення доріг, приготування протиожеледних матеріалів, їх навантаження, перевезення та розподілення, та які, за твердженнями позивача, виходили за межі договору № 2-17 від 09.02.2016. Позивач посилається при цьому на те, що виконання робіт підтверджено первинною документацією по кожному акту приймання-передавання виконаних робіт, зокрема, шляховими листами, змістом листа Служби автомобільних доріг у Донецькій області від 02.06.2017 у справі № 01.3-1328. Отже, для вирішення даного спору господарському суду належить встановити, які саме роботи виконувались позивачем, вартість яких він просить стягнути з відповідача, та чи виходили ці роботи за обсяги, встановлені договором № 2-17 від 09.02.2016, а також дотримання позивачем умов, встановлених положеннями статті 1158 ЦК України, що надає йому право на відшкодування фактично понесених витрат на підставі статті 1160 ЦК України. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом в постанові від 10.02.2020 у справі № 905/49/19. Згідно із статтею 73, частиною першою статті 74, статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України). За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з частинами першою - третьою статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Відповідно до приписів частини першої та другої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Статтею 86 названого Кодексу унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина друга). Дослідженням матеріалів справи встановлено, що на підтвердження своїх вимог позивачем надано, зокрема: копію договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-4 від 09.02.2016 з додатками; копію додаткової угоди від 06.04.2016 до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-4 від 09.02.2016; копію додаткової угоди від 30.12.2016 до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-4 від 09.02.2016; копію додаткової угоди від 16.01.2017 до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-4 від 09.02.2016; копію довідок (КБ-3) про вартість виконаних робіт на січень 2017, лютий 217 по договору № 2-4 від 09.02.2016; копію актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) за січень 2017, лютий 2017 по договору № 2-4 від 09.02.2016 та по договору № 2-2 від 17.02.2017; відомості про стан проїзду на автошляхах у Донецькій області; журнал реєстрації вихідних електронних поштових відправлень; листування сторін (т.1,а.с. 12-183). Отже, надані позивачем до позовної заяви документи взагалі не мають відношення до виконання позивачем робіт за договором № 2-17 від 09.02.2016, оскільки містять посилання на договір № 2-4 від 09.02.2016. Колегія суддів звертає увагу, що стягнення понесених ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" витрат, які виходили за межі договору № 2-4 від 09.02.2016, а також дослідження умов цього договору, вже було предметом судового розгляду у справі № 905/2407/19, за результатами якої рішенням Господарського суду Донецької області від 17.08.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2020, в задоволенні позову відмовлено. Позивачем не надано до суду ані договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-17 від 09.02.2016, ані додатків до договору, ані первинних документів (актів виконаних робіт до договору № 2-17 від 09.02.2016), які містять відомості щодо ціни договору, обсягу та вартості виконаних робіт. Таке неналежне оформлення позивачем документів, що додані до позову, та ненадання до суду договірної документації, якою обгрунтовані позовні вимоги, фактично позбавляє суд правової можливості у встановлений законом процесуальний спосіб перевірити всі умови договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-17 від 09.02.2016, на який йдеться посилання у позовній заяві, які саме роботи виконувались позивачем, вартість яких він просить стягнути з відповідача, та чи виходили ці роботи за обсяги, встановлені договором № 2-17 від 09.02.2016. Проте, суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув, та надав правову кваліфікацію спірним правовідносинам, виходячи з наданого до позовної заяви договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-4 від 09.02.2016, який не має жодного відношення до предмету спору у справі № 905/456/20. За приписами частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Позивач під час звернення з апеляційною скаргою також не надав первинних документів за договором № 2-17 від 09.02.2016. Відтак, всі процесуальні наслідки неподання до суду договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-17 від 09.02.2016, актів виконаних робіт на підтвердження виконання робіт за цим договором за ціною та в обсягах зазначених позивачем в позовній заяві, покладаються на позивача. Інші надані позивачем документи (шляхові листи, листування зі Службою автомобільних доріг у Донецькій області, звіт щодо перевірки ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» щодо проведення розрахунків між ним та Службою автомобільних доріг у Донецькій області, проведений аудитором ТОВ «Центр Аудит Сервіс» за грудень 2016-лютий 2017), за відсутності первинних документів, не надає суду можливості з`ясувати обставини, на які посилається позивач. Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактично понесених позивачем витрат в розмірі 2 022,00 грн під час виконання робіт по експлуатаційному утриманню та дрібному ремонту доріг державного значення у Донецькій області - Ясинуватський район у січні-лютому 2017 року, що є підставою для відмови у задоволенні позову за недоведеністю. Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обгрунтування позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Оскільки суд першої інстанції розглянув справу та надав кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням укладеного між позивачем та відповідачем договору про закупівлю послуг за державні кошти № 2-4 від 09.02.2016, первинної документації до договору № 2-4 від 09.02.2016, які не мають жодного відношення до предмету позовних вимог, тобто суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Господарського суду Донецької області від 10.08.2020 у справі №905/456/20 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 277 ГПК України та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача. Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2020 у справі №905/456/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 10.08.2020 у справі № 905/456/18 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 07.12.2020р. Головуючий суддя О.О. Радіонова Суддя Л.Ф. Чернота Суддя В.І. Пушай

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»