Постанова 4813 № 522/12938/20
від 23.11.2020 ·Номер провадження: 33/813/1374/20 Номер справи місцевого суду: 522/12938/20 Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.11.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 522/12938/20 Номер провадження: 33/813/1374/20 Одеський апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участі секретаря судового засідання - Бикової К.А., Особи, які прийняли участь у судовому засіданні: - захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвокат Приймачук Сергій Іванович, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Приймачук Сергія Івановича, діючого від імені ОСОБА_1 , на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 44-3 КУпАП, встановив: Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та призначено адміністративне покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. Відповідно до змісту мотивувальної частини постанови суду першої інстанції, 11.07.2020 року о 23 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 в приміщенні закладу «Ітака» за адресою м. Одеса, пляж «Аркадія», де працює адміністратором, продовжував перебувати на робочому місці, чим порушив п.п. 16 п. 3 постанови КМУ № 392 зі змінами від 20.08.2020 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44 - 3 КУпАП. Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Приймачук С.І., діючий від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2020 року та закрити провадження у вище зазначеній справі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що апелянт не скоїв адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44 - 3 КУпАП. ОСОБА_1 вказує на відсутність в матеріалах справи належних, достатніх доказів на підтвердження його винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення. В судовому засіданні адвокат Приймачук Сергій Іванович, діючий від імені ОСОБА_1 , підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Так, указані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані в повному обсязі. Відповідно до ст. 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захистнаселення відінфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико - санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2», на усій території України з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211» внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19», згідно яких назва постанови викладена в редакції: «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2»; п. 2.3 постанови викладено в наступній редакції : заборонити з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. Відповідно ст. 41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України. Законом України № 530-1Х від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» внесені зміни до КУпАП, який доповнено ст. 44 - 3, наступного змісту: «стаття 44-3. Порушення правил щодо карантину людей. Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Таким чином, адміністративна відповідальність за ст. 44 - 3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. За приписами ст. 44 - 3 КУпАП, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 757249 від 12.07.2020 року: «11.07.2020 року о 23 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 в приміщенні закладу «Ітака» за адресою м. Одеса, пляж «Аркадія», де працює адміністратором, продовжував перебувати на робочому місці, чим порушив п.п. 16 п. 3 постанови КМУ № 392 зі змінами від 20.08.2020 року». Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 12.07.2020 року, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 підтвердив факт того, що він працює офіційно на посаді виконуючого обов`язки директора закладу «Ітака» за адресою м. Одеса, пляж «Аркадія». Отже з вищенаведеного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що вищевказаний протокол складено відносно ОСОБА_1 , як посадової особи закладу «Ітака». Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, підтверджується відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 757249 від 12.07.2020 року, рапортом від 12.07.2020 року, поясненнями ОСОБА_1 від 12.07.2020 року. Висновок судді районного суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні районного суду доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Вважаю, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 44-3 КУпАП судом першої інстанції було повною мірою враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що наслідки такого правопорушення представляють суспільну небезпеку, завдають або здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно офіційними даними Міністерства охорони здоров`я, станом на 11 липня 2020 року в Україні підтверджено 52 843 випадки COVID-19, з них 25 661 одужав, 1372 померли. Враховуючи можливі наслідки скоєного правопорушення, особу правопорушника, апеляційний суд погоджується з висновками районного суду щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі - 17 000 грн.. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками рішення районного суду. Доводи апеляційної скарги вищевикладеного не спростовують, тому не мають наслідком задоволення апеляційної скарги. Отже, апеляційна скарга є безпідставною, тому вона не підлягає до задоволення. За наведених обставин вважаю, що відсутні підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження, про що ставиться питання в апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеській апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Приймачук Сергія Івановича, діючого від імені ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 44-3 КУпАП, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін