Постанова 4818 № 638/1665/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 01 грудня 2020 року м. Харків справа № 638/1665/20 провадження № 22-ц/818/3373/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - судді Хорошевського О.М. суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б. за участю секретаря: Пузікової Ю.С. учасники справи: позивачі ОСОБА_1 відповідач Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 треті особи Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2020 року постановлену суддею Аркатовою К.В., за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимирович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, ОСОБА_4 про скасування постанови про передачу майна стягувачу, скасування реєстрації права власності, поновлення реєстрації, в с т а н о в и в : 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який у подальшому уточнила і просила визнати незаконним дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. з передачі майна квартири АДРЕСА_1 , нежитлових приміщень підвалу № ХVI, ХХІ в будинку АДРЕСА_2 стягувачу ОСОБА_2 ; визнати протиправною передачу вказаного майна стягувачу ОСОБА_2 ; скасувати постанову від 08.11.2018 року у виконавчому провадженні № 55822099 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу; скасувати державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3 ; поновити за позивачем державну реєстрацію на спірне нерухоме майно. 16 березня 2020 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, яку уточнила та посилаючись на можливе порушення її прав у майбутньому та неможливість виконання рішення суду просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження трикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 67,8 кв.м., а також нежитлових приміщень підвалу № ХVI, ХХІ в літ.А-4 в буд. АДРЕСА_2 загальною площею 67,2 кв.м., зареєстрованим за ОСОБА_3 ; накласти заборону на вселення ОСОБА_3 або інших осіб до спірного нерухомого майна; накласти заборону на виселення позивача, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 або інших осіб з вказаного вище нерухомого майна, окрім виконання рішення суду. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що відповідач має можливість будь якої хвилини здійснити відчуження спірного об`єкту, що унеможливить або ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Про вказане свідчить реєстрація спірного майна 20.03.2020 року за ОСОБА_3 , який з`явився до спірної квартири 25.03.2020 року з вимогою про вселення п`ятьох невідомих осіб, аргументуючи вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення № ХVI, ХХІ за цією адресою оформлені на нього (а.с.75). Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2020 року заяву позивача ОСОБА_1 задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження трикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 67,8 кв.м., а також нежитлових приміщень підвалу № ХVI, ХХІ в літ.А-4 в буд. АДРЕСА_2 , зареєстрованих за ОСОБА_3 Заборонено будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніна Лариса Вікторівна, про скасування постанови про передачу майна стягувачу, скасування реєстрації права власності, поновлення реєстрації права власності. В іншій частині заяви відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Апеляційна скарга вмотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Суд без належного обґрунтування з посиланням на відповідні докази та норми чинного законодавства України, необґрунтовано обмежив його право власності, яке гарантується Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Цивільним кодексом України. Звертає увагу суду на те, що в самій ухвалі, а саме в її резолютивній частині вказано, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідкою про склад сім`ї) від 23.03.2020 року в квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 або інші особи не зареєстровані. Вказане свідчить про те, що у суду були відсутні обґрунтовані підстави для застосування такого заходу забезпечення позову як заборона виселення ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 , адже вона в цій квартирі навіть не проживає. 13 травня 2020 року ОСОБА_3 подав доповнення до апеляційної скарги в яких зазначає, що його не було залучено до участі у справі як співвідповідача тому, суд безпідставно наклав заходи забезпечення позову на належне йому майно. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Звертає увагу, що нею було уточнено позовну заяву і залучено ОСОБА_3 у якості відповідача по справі. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Постановляючи ухвалу про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи, що позов містить вимогу про визнання протиправним рішення про передачу стягувачу спірного майна, скасування реєстрації права власності на спірне майно та поновлення за позивачем реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, виконання рішення по якому в разі задоволення позову можу бути утруднено при поновленні прав позивача, таким чином вид забезпечення позову у вигляді заборони відчуження спірного майна є співмірним з позовними вимогами, при цьому не порушують справедливе співвідношення негативних наслідків від вжиття заходу забезпечення з наслідками при задоволенню позову або у його відмові, а також заява про забезпечення позову в частині заборони будь-яких дій щодо виселення ОСОБА_1 з даної квартири підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав. Матеріали справи свідчать про те, що 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Приватного виконавця Близнюкова Ю.В. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 березня 2019 року відкрито провадження у справі. 16 березня 2019 року, з урахуванням уточненої заяви від 25.03.2020 ОСОБА_1 було подано клопотання про забезпечення позову. Заява вмотивована тим, що на момент звернення до суду трикімнатна квартира та нежитлові приміщення належали ОСОБА_2 . Проте, на підставі договору іпотеки подальшому власником спірної квартири та нежитлових приміщень став ОСОБА_3 . Тому є обґрунтовані підстави вважати, що спірне майно може бути ще раз відчужене. Відповідно до частин 1, 2 статті 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції було встановлено, що ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 жовтня 2020 року прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 25.03.2020 року. Змінено процесуальний статус ОСОБА_8 , на відповідача по цивільній справі. Надано 15 денний строк для подачі відзиву на уточнену позовну заяву. Крім того, рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано незаконним дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. по передачі манна - квартири АДРЕСА_1 , нежитлових приміщень підвалу № XVI, XXI в будинку АДРЕСА_2 , стягувачу ОСОБА_2 .. Визнано протиправною передачу майна - квартири АДРЕСА_1 , нежитлових приміщень підвалу № XVI, XXI в будинку АДРЕСА_2 стягувачу ОСОБА_2 . Скасовано постанову від 08.11.2018 року приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкоова Ю.В, у виконавчому провадженні № 55822099 про передачу майна квартири АДРЕСА_1 , нежитлових приміщень підвалу № XVI XXI в будинку АДРЕСА_2 , стягувачу в рахунок погашення боргу. Скасовано державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення підвалу № XVI, XXI в будинку АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Поновлено державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення підвалу № XVI, XXI в будинку АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо судових витрат. Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Враховуючи вище викладене, беручи до уваги, що судом першої інстанції постановлено рішення по суті позовних вимог судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування заходів забезпечення позову. Частиною першою статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О.М. Хорошевський Судді І.В.Бурлака В.Б. Яцини Повний текст постанови виготовлено 04 грудня 2020 року.