Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/3060/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1489/20 Справа № 175/3060/20 Суддя у 1-й інстанції - Ребров С.О. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Бартош Стрєльникова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Бартош Стрєльникова А.В, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИЛА: За цією постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Судом першої інстанції встановлено, що 13 серпня 2020 року о 22.13 годин, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.5 ПДР керував автомобілем Део, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зібрані по справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, сам протокол складений формально. Пояснення свідків, наявні в матеріалах справи, є неналежними доказами, оскільки в них відсутні відомості про те, як саме особа, що притягується до адміністративної відповідальності, скоїла правопорушення; відомості щодо способу вчинення протиправного діяння, а містять лише загальні відомості з приводу дій ОСОБА_1 . Заслухавши думки ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги співставивши їх із викладеними доводами, щодо незаконності та протиправності прийнятого судового рішення, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суддя зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 341889 від 13 серпня 2020 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП; - рапортом інспектора поліції, згідно якого в радіоефірі отримано інформацію від екіпажа 51 про те, що за адресою:Дніпропетровська область, с. Новоолександрівка, вул. Телевізійна, біля буд. №40 було зупинено автомобіль ДЕУ Сенс д.н.з. НОМЕР_1 . Прибувши за вказаною адресою було виявлено автомобіль та двох громадян біля нього, на одного з яким вказав свідок та повідомив, що вказаний чоловік керував автомобілем. Під час спілкування з водієм, який представився як ОСОБА_1 , виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різки запах алкоголя з порожнини рота, нестійка хода. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак водій, у присутності двох свідків, відмовився. Після чого на останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення; - поясненнями свідка ОСОБА_2 , згідно яких 13 серпня 2020 року близько 21.00 години він їхав на своєму автомобілі по вул. Телевізійна, 40 в с. Новоолександрівка Дніпропетровської області, попереду рухався автомобіль ДЕУ, який виїхав на трасу одразу у лівий ряд, спричинивши аварійну ситуацію. Свідок поїхав за вказаним автомобілем, проїхавши 300 метрів, він зупинився, водій відкрив двері та випав з машини, вставши на ноги пішов за машину в туалет. Свідок зупинився свій автомобіль та підійшов до ДЕУ, а його водій та пасажир почали погрожувати свідку. Після чого він викликав працівників поліції; - поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які повідомили, що 13.08.2020 року в 22 години 13 хвилин, на запрошення працівників поліції, вони стали свідками, як невідомий їм чоловік, який назвався як ОСОБА_1 , керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та у їх присутності відмовився від проходження у медичному закладі огляду на стан сп`яніння; - відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмова особи, яке керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Таким, чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП. Посилання захисника на те, що зібрані по справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а пояснення свідків, є неналежними доказами, оскільки вони містять лиже загальні відомості про дії ОСОБА_1 та не містять даних про спосіб вчинення адміністративного правопорушення, на думку апеляційного суду є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження та доказами по справі, наведеними вище, в їх сукупності. Тому, твердження адвоката про необхідність скасування постанови та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, є безпідставними. Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді при її перегляді, апеляційним судом не встановлено. З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови судді і закриття провадження по справі з мотивів наведених в апеляції апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Бартош Стрєльникова А.В., в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М.Кононенко