Постанова 4803 № 214/7162/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1496/20 Справа № 214/7162/20 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Чеботара С.О. на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп., за участю в режимі відеоконференції: особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2020 року водій ОСОБА_1 03 жовтня 2020 року о 17.45 год. в м. Кривому Розі по пр. 200-річчя Кривого Рогу біля буд. 8 керував транспортним засобом Mersedes-Bens Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження повного медичного огляду у встановленому законом порядку з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків. Факт відмови зафіксовано на бодікамеру АЕ 000154. В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що ОСОБА_1 було безпідставно зупинено працівниками поліції та йому не було повідомлено ознак сп`яніння, які були встановлені працівниками поліції, а права роз`яснено вже після вручення йому копії протоколу. Вказує, що протокол не містить посилання на наявність бодікамери з

067. Звертає увагу, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, а відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Зазначає, що з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці та з відео не чутно відповіді останнього щодо його згоди чи не згоди на проходження огляду у медичному закладі. Вказує, що суд безпідставно послався на письмові пояснення свідків. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно яким водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтується на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах. Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану спяніння; відеозаписом з бодікамери поліцейського. Вказані висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказані висновки суду спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, при цьому за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, в оскаржуваній постанові не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відхилив інші. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 не визнав свою вину, пояснюючи, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Як встановлено апеляційним переглядом, водію ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції у ОСОБА_1 встановлено ознаки алкогольного спяніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обставновці. При цьому з письмових пояснень свідків неможливо встановити від проходження якого саме огляду на стан спяніння відмовився ОСОБА_1 . Крім того, ст. 35 Закону України Про Національну поліцію передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Відповідно до частини другої вказаної статті поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на що обгрунтовано наголошував в апеляційній скарзі останній. Огляд водія з метою виявлення чи перебуває останній у стані сп`яніння, з точки зору ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» не може бути підставою для зупинки транспортного засобу, так як не може бути візуально встановлено поліцейським під час руху транспортного засобу. Обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, були відсутні. Також, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. В силу вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. При цьому у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. З огляду на вказані вимоги у разі встановлення ознак алкогольного сп`яніння працівники поліції повинні запропонувати особі пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціальних засобів та лише в разі відмови від проходження такого огляду на місці або незгоди з результатами такого огляду огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці. За вимогами ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп`яніння, проведений із порушенням чинного порядку, визнається недійсним. Враховуючи, що в протоколі про адміністративне правопорушення існують суперечності, які не можуть бути виправлені під час апеляційного перегляду, а також в матеріалах провадження відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці, то суд не приймає викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи не має. Відповідно до вимог ст.ст. 9, 33, 245, 252 КпАП України особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. За таких обставин постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Чеботара С.О. задовольнити. Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот