Ухвала КЦС ВС № 753/7152/18

Ухвала 04 грудня 2020 року м. Київ справа № 753/7152/18 провадження № 61-17605ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення збитків, ВСТАНОВИВ: 24 листопада 2020 року товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс»звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Заявник просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію повного тексту оскарженої постанови суду апеляційної інстанції отримано ним електронною поштою 27 жовтня 2020 року, що підтверджується: роздруківкою ( Print Screen ) - сторінки із вхідним листом, яким Київський апеляційний суд повідомив про тимчасове припинення відправлення поштової кореспонденції у зв`язку із недостатнім фінансуванням та відсутністю коштів для укладення договорів щодо закупівлі знаків поштової оплати та оплати послуг з пересилання поштової кореспонденції; прикріпленими до повідомлення файлами із копією супровідного листа від 26 жовтня 2020 року та копією постанови, яка виготовлена Київським апеляційним судом 26 жовтня 2020 року, доданими до клопотання в роздрукованому вигляді. Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Київським апеляційним судом прийнято постанову 07 жовтня 2020 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 06 листопада 2020 року. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до наданих заявником доказів повний текст оскаржуваної постанови виготовлено Київським апеляційним судом 26 жовтня 2020 року, копію якого в електронному виглядіотримано товариством з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» 27 жовтня 2020 року. Враховуючи те, що скаргу подано 24 листопада 2020 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України. Тому клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про поновлення строку підлягає задоволенню. Разом із тим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, тому, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки заявником порушено вимоги частини 2 статті 389 ЦПК України та пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України, а саме не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Заявник не зазначив чітко підстави касаційного оскарження. З мотивування касаційної скарги вбачається, що скаржником поєднано кілька підстав касаційного оскарження, однак, відсутнє чітке мотивування кожної з них, а доводи касаційної скарги зводяться до формальної незгоди скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями та до переоцінки встановлених судами обставин справи, що не є безумовною підставою для касаційного перегляду судових рішень. Суд в свою чергу в контексті статті 13 позбавлений повноважень на власний розсуд корегувати зазначені скаржником підстави, зокрема, шляхом доповнення необхідними поясненнями, виокремлення з нагромаджених скаржником посилань конкретну підставу касаційного оскарження та з власної ініціативи трактувати зазначену скаржником підставу касаційного оскарження судового рішення, а має право розглядати касаційну скаргу лише в чітко визначений скаржником межах в силу принципу змагальності цивільного судочинства. Таким чином, поряд з посиланням на підставу касаційного оскарження, визначену законом, повинно бути надане розгорнуте мотивування такої підстави, в межах якої суд уповноважений цивільним процесуальним законодавством розглядати касаційну скаргу. Тому заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу з врахуванням вимог, вказаних у даній ухвалі разом із копіями та додатками відповідно до кількості учасників справи, а саме із чітким визначенням: конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункту (абзацу та\або пункту) статей 392 та/або 411 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав). Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Визнати поважними підстави для поновлення процесуального строку та поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров