Ухвала КЦС ВС № 127/28968/19

Ухвала 03 грудня 2020 року м. Київ справа № 127/28968/19 провадження № 61-17666ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Державного підприємства «45 експериментальний механічний завод» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «45 Експериментальний механічний завод» про визнання незаконними та скасування наказу про поновлення на роботі та наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, інших виплат та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «45 Експериментальний механічний завод» (далі - ДП «45 Експериментальний механічний завод») задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «45 Експериментальний механічний завод» від 26 червня 2019 року № 100к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ». Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «45 Експериментальний механічний завод» від 23 вересня 2019 року № 159 к «Про звільнення через утрату довіри» ОСОБА_1 за пунктом 2 статті 41 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника цеху № 3 ДП «45 Експериментальний механічний завод». Стягнуто з ДП «45 Експериментальний механічний завод» на користь ОСОБА_1 119 428,65 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 вересня 2019 року до 25 вересня 2020 року включно (сума визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів). Стягнуто з ДП «45 Експериментальний механічний завод» на користь ОСОБА_1 2 102 грн моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 27 листопада 2020 року ДП «45 Експериментальний механічний завод» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року (надійшла до суду 30 листопада 2020 року), в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ДП «45 Експериментальний механічний завод» не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державного підприємства «45 експериментальний механічний завод» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 04 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць