Ухвала КЦС ВС № 640/10457/14-ц
від 02.12.2020 · ЦивільнаУХВАЛА 2 грудня 2020 року м. Київ справа № 640/10457/14-ц провадження № 61-681св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська міська рада, Головне управління Держземагенства у Харківській області, Управління Держземагенства у м. Харкові, провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська міська рада, Головне управління Держземагенства у Харківській області, Управління Держземагенства у м. Харкові, про захист порушеного права власника, усунення перешкод володіння та користування земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 серпня 2018 року, ухвалене у складі судді Нев`ядомського Д. В., та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенка І. С., ВСТАНОВИВ: У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська міська рада, Головне управління Держземагенства у Харківській області, Управління Держземагенства у м. Харкові про захист порушеного права власника, усунення перешкод володіння та користування земельною ділянкою. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 8 серпня 2018 року позов задоволено частково. Заборонено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 порушувати права ОСОБА_1 на безперешкодне володіння, розпорядження та користування земельною ділянкою, що знаходиться на АДРЕСА_1 (первісна адреса - АДРЕСА_2 ), в тому числі руйнувати огорожу земельної ділянки та розташовані на ній будівельні матеріали, проводити на ній землевпорядні та будівельні роботи. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 серпня 2018 року - без змін. У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У квітні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись порушення апеляційним судом процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частиною третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначання справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. У зв`язку із відсутністю підстав, встановлених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України та наявністю обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду. З урахуванням категорії і складності справи касаційний суд дійшов висновку про необхідність перегляду судових рішень колегією суддів суду касаційної інстанції у складі п`яти суддів (частини четверта, одинадцята статті 34 ЦПК України). У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 ЦПК України). Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська міська рада, Головне управління Держземагенства у Харківській області, Управління Держземагенства у м. Харкові, про захист порушеного права власника, усунення перешкод володіння та користування земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 рокупризначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов