Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/5576/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2020 рокуСправа № 380/5576/20 пров. № А/857/11867/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача - Качмара В.Я., суддів - Большакової О.О., Кушнерика М.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, в особі законного представника ОСОБА_1 , на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року (суддя Сподарик Н.І., м.Львів) у справі за його позовом до начальника Залізничного відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Управління соціального захисту Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій, - ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до начальника Залізничного відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Управління соціального захисту Львівської міської ради (далі - Начальник, ВСЗН, Міська рада відповідно) в якому просив: визнати дії ВЗСН незаконними та скасувати протиправний висновок відповідача від 15.06.2020 № 260306-5190, щодо не визнання ОСОБА_2 членом сім`ї ОСОБА_1 ; визнати ОСОБА_2 - інваліда 2 групи психічного розладу членом сім`ї ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу»» (далі - Закон №4795-VI) пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) «Про порядок надання грошової допомоги» від 02.08.2000 №1192 (далі - Порядок №1192) та довідки психоневрологічного диспансеру від 26.05.2000 №756д про наявність психічної хвороби; зобов`язати Начальника ВСЗН з моменту набрання рішенням суду законної сили включити в сукупний доход сім`ї ОСОБА_1 , для підрахунку допомоги за доглядом ОСОБА_2 - інваліда 2 групи психічного хворого члена сім`ї, доходи (пенсії) сина ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 батька - ОСОБА_1 та внести відповідне корегування в нарахування допомоги та невідкладної виплати скорегованої допомоги; виплатити у встановленому порядку ОСОБА_4 недоплату допомоги на догляд за інвалідом 2 групи психічного розладу ОСОБА_2 в сумі 13555 грн згідно додатку №18; виплатити у встановленому порядку ОСОБА_2 - інваліду 2 групи психічного розладу заподіяну моральну шкоду в сумі 10000 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у задоволенні позову відмолено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову задоволення позову в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги вказує, що дії відповідача є протиправними, оскільки такий незаконно відмовив ОСОБА_2 у визнанні його членом сім`ї, щодо призначення щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею. Зазначає, що проживає з батьками : мати - ОСОБА_4 , та батьком - ОСОБА_1 . Позивач вказує, що пункт 5 Порядку №1192 складений не в правовій формі, де не визначений віковий ценз «дітей», штучно обмежені права по визначенню психічно хворого інваліда І і ІІ групи. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ВСЗН правомірно не включено дохід ОСОБА_2 до складу доходу сім`ї для розрахунку допомоги на догляд, оскільки він є особою з інвалідності ІІ групи загального захворювання та не належить до зазначених членів сім`ї передбачених пунктом 5 Порядку №1192, а саме не є особою з інвалідністю І чи ІІ групи з дитинства чи особою з інвалідністю І групи. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1992 року перебуває на обліку на амбулаторному лікуванні у Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері (а.с.15). Згідно висновку від 25.05.2020 лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №1129 ОСОБА_2 має обмежену здатність до спілкування, обмежену здатність контролювати свою поведінку (а.с.23). ОСОБА_2 згідно з довідкою серії ЛВА -1 № 359449 є особою з інвалідністю II групи загального захворювання, може працювати в спеціально створених умовах . ОСОБА_4 , мати позивача, перебуває з 01.06.2012 у ВСЗН на обліку та отримує допомогу на догляд за ОСОБА_2 , особою з інвалідністю II групи загального захворювання внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. 23.06.2020 ОСОБА_4 звернулася до відповідача із заявою та відповідним пакетом документів щодо призначення щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею. Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 23.06.2020 та Порядку №1192, їй призначено допомогу на догляд з 01.06.2020 у розмірі 387,66 грн з 01.07.2020 до 30.11.2020 у розмірі 831,66 грн щомісячно. Проте, родина ОСОБА_1 не погоджується із правильністю визначення розміру відповідної допомоги по догляду. 15.06.2020 за №260306-5190 ВСЗН ОСОБА_2 надано відповідь на звернення. Відповідачем зазначено, що ОСОБА_2 до складу сім`ї для розрахунку допомоги на догляд не включено, оскільки він є особою з інвалідності ІІ групи загального захворювання та не належить до зазначених членів сім`ї передбачених пунктом 5 Порядку№1192, а саме не є особою з інвалідністю І чи ІІ групи з дитинства чи особою з інвалідністю І групи (а.с.25). Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Закон України «Про психіатричну допомогу» (далі - Закон №1489-III) визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади. Згідно статтею 5 Закон №1489-III держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за нею. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Порядок №1192 (в редакції, чинній на час вчинення спірних відносин) визначає призначення та розрахунок щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею. Згідно пунктом 3 Порядку №1192 розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Відповідно до пункту 4 Порядку №1192 допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за нею. Пунктом 5 Порядку №1192 передбачено, що розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату. До складу сім`ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти до досягнення ними 23 років, які навчаються у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти з денною формою навчання і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I чи II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім`єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім`ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім`ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні. З матеріалів справи видно, що згідно висновку від 25.05.2020 лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №1129 ОСОБА_2 має обмежену здатність до спілкування, обмежену здатність контролювати свою поведінку. Згідно з довідкою серії ЛВА -1 №359449 позивач є особою з інвалідністю II групи загального захворювання, може працювати в спеціально створених умовах. Законом №1489-III передбачено, що держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за нею. А як вбачається, з Порядку №1192 такий визначає призначення та розрахунок щомісячної грошової допомоги. Крім того, пунктом 5 Порядку №1192 чітко зазначено, що до складу сім`ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім`ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ВСЗН ОСОБА_2 до складу сім`ї для розрахунку допомоги на догляд не включено, оскільки він є особою з інвалідності ІІ групи загального захворювання та не належить до зазначених членів сім`ї передбачених пунктом 5 Порядку №1192, а саме не є особою з інвалідністю І чи ІІ групи з дитинства чи особою з інвалідністю І групи. Тобто, відповідачем правомірно враховано склад сім`ї позивача з 2-х чоловік (мами та батька позивача) при розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї. При цьому, це не означає, що ОСОБА_2 , не є членом сім`ї ОСОБА_1 , так як це трактує апелянт, в розглядуваному випадку при розрахунку допомоги по догляду для ОСОБА_4 не враховується дохід, що отримується ОСОБА_2 , так як він не має статусу особи з інвалідністю І чи ІІ групи з дитинства чи особи з інвалідністю І групи, що відповідає вимогам пункту 5 Порядку №1192. Враховуючи вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення розглядуваного позову та апеляційної скарги, оскільки доводи, що у них наведені свідчать про переоцінку скаржником фактичних обставин справи в свою користь, довільне і неправильне трактування вимог відповідних правових норм. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 4 грудня 2020 року.