Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 0840/3093/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 0840/3093/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді: Артоуз О.О., суддів Семененко М.О., Татаринова Д.В.) про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо перегляду за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року (головуючий суддя: Лазаренко М.С.) по адміністративній справі №0840/3093/18, розглянутій у спрощеному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 31.07.2018 року звернувся о суду з позовом до відповідача Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі Шевченківське ОУ ПФУ м. Запоріжжя), в якому просить визнати протиправним рішення відповідача, яке викладене у листі від 09.01.2018 року №673/Б-1 та полягає у відмові у перерахунку йому пенсії за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року (в редакції на час призначення пенсії Закону України №2663-ІІІ від 12.07.2001 року); зобов`язати відповідача з 26.12.2017 року здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року (в редакції на час призначення пенсії Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) на підставі довідки військового прокурора Південного регіону України №18-6279вих.-17 від 06.12.2017 року, з урахуванням та одночасним перерахунком усіх інших складових заробітної плати сум виплат, надбавок, доплат, премій, допомог, винагород, індексацій, визначених у наявних у пенсійній справі документах, із збереженням проценту для розрахунку пенсії від заробітку у розмірі 90%, без обмеження граничного розміру пенсії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року у справі № 0840/3093/18, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що на момент звернення позивача зі заявою про перерахунок пенсії та на дату розгляду справи судом, приписами ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Водночас Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури. 17.01.2020 року від ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява, в якій він у відповідності до приписів п.1 ч.5 ст.361 КАС України просить переглянути за виключними обставинами рішення суду від 24.10.2018 року по справі № 0840/3093/18 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У якості відповідача в заяві ОСОБА_1 зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області), що є правонаступником Шевченківського ОУ ПФУ м. Запоріжжя. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що Конституційним Судом України ухвалене рішення від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На переконання позивача, встановлена Конституційним Судом України неконституційність ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року, в редакції, застосованій судом при вирішенні його справи, є безумовною підставною для перегляду рішення у справі за виключними обставинами, скасування рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову повністю. У відзиві на заяву ГУ ПФУ в Запорізькій області просило суд у її задоволенні відмовити. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді: Артоуз О.О., суддів Семененко М.О, Татаринова Д.В.) заяву ОСОБА_1 задоволено, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року у справі №0840/3093/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області починаючи з 13.12.2019 року перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року 1789-XII (в редакції на час призначення пенсії Закону України від 12.07.2001 2663-ІІІ), на підставі довідки військового прокурора Південного регіону України 18-6279вих.-17 від 06.12.2017 року, з урахуванням та одночасним перерахунком усіх інших складових заробітної плати сум виплат, надбавок, доплат, премій, допомог, винагород, індексацій, визначених у наявних у пенсійній справі документах, із збереженням проценту для розрахунку пенсії від заробітку у розмірі 90%, без обмеження граничного розміру пенсії. в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що пенсія позивача за вислугу років у відповідності до приписів ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року (в редакції на час призначення пенсії Закону України №2663-ІІІ від 12.07.2001 року) підлягає перерахунку починаючи з 13.12.2019 року, згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019. Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах, викладених у відзиві на подану заяву. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року не відповідає, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне. Частиною 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон №1789-ХІІ) визначалося, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. До ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище ч.17 ст. 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14.10.2014 року ухвалено Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), ч.20 ст. 86 якого (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок». Отже первісна редакція ч.20 ст. 86 Закону №1697-VІІ та ч.17 (з 01.10.2011 - 18) ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. ст.86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015 року. Водночас з 15.07.2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім п. 8 ч.1 ст. 15, ч.4 ст. 16, абз. 1 ч.2 ст.46-2, ст.. 47, ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 50, ч.3,4,6,11 ст.50-1, ч.3 ст. 51-2, ст.53 щодо класних чинів). 01.01.2015 року набрав чинності Закон України №76-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: ч.18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015 року) та ч.20 ст. 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015 року) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури». Водночас впродовж 2015-2019 років в Україні жоден Закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», законодавець делегував зазначені повноваження Кабінету Міністрів України, який такого порядку також не визначив. Бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р (ІІ)/2019 по справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), положення ч.20 ст. 86 Закону № 1697-VII в редакції, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Пунктом 3 резолютивної частини даного рішення встановлено, що починаючи з 13.12.2019 року ч.20 ст. 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Частиною 1, п.1 ч.5 ст. 361, п.2 ч.4 ст. 368 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно з висновками Конституційного Суду України щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з цього правила, закріплений у ч.1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. На час звернення ОСОБА_1 до Пенсійного органу 26.12.2017 року з заявою про перерахунок пенсії за вислугою років та винесення Запорізьким окружним адміністративним судом рішення від 24.10.2018 року по адміністративній справі №0840/3093/18, ні Законом України «Про прокуратуру» ні Кабінетом Міністрів України не було визначено умови та порядок перерахунку призначених колишнім прокурорам пенсій за вислугу років. Колегія суддів вважає, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р (ІІ)/2019 по справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), не є підставою для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року по адміністративній справі №0840/3093/18 за виключними обставинами, оскільки Пенсійним органом та судом на той час вірно застосовано приписи ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII, в редакції чинний на той час. Продовження існування стану порушення прав чи інтересів позивача й після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 25.03.2020 року по справі № 808/1628/18 (11-74апп20), постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду в постанові від 10.11.2020 року по справі №219/4596/16-а(К/9901/6828/20). Враховуючи дані обставини суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення від 21.02.2020 року порушено норми матеріального права, а тому дане рішення підлягає скасуванню з прийняття постанови про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Керуючись ст. 315, 317, 321, 322, 325, 361 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року по адміністративній справі №0840/3093/18 скасувати та прийняти постанову. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року по адміністративній справі №0840/3093/18 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 грудня 2020 року, та відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий