LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852185/1669/20 (2-а/185/35/20)

від 01.12.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 без змін.

П О С Т А Н О В А іменем України 01 грудня 2020 року справа 185/1669/20 Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Головко О.В., Ясенова Т.І., при секретарі Троянові А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 (суддя Головін В.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції Стаднікова В.Г. про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 03.03.2020 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Інспектора патрульної поліції Стаднікова В.Г., в якому просить скасувати постанову серія ЕАК №2170106 від 27.02.2020 про накладання адміністративного стягнення за рух по крайній лівій смузі. Зазначає, що рухався по крайній правій смузі та тимчасово виїхав на крайню ліву смугу для об`їзду неякісного дорожнього покриття та припаркованого вантажного автомобіля. Після об`їзду повернувся на праву смугу (ас1,18). Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 позов задоволений. Прийняте рішення суд мотивував тим, що інспектор патрульної поліції не надав ніяких доказів вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху (ас40). В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що сама постанова поліцейського про накладання адміністративного стягнення є достатнім доказом вини позивача (ас44). Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного: Постановою Інспектора патрульної поліції Стаднікова В.Г. серія ЕАК №2170106 від 27.02.2020, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425гр. В постанові вказано, що о 22:24 на 152км автодороги М04 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем DAF AE75GS держномер НОМЕР_1 , рухався по крайній лівій смузі при наявності двох смуг в одному напрямку, чим порушив пункту 11.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами. Відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до частини 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами 1, 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 цього Кодексу. За загальними правилами притягнення особи до адміністративної відповідальності, у відповідності до статті 256 КУпАП складається протокол про адміністративне правопорушення, в якому зокрема зазначаються прізвища, адреси свідків; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписують правопорушник і свідки. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, надано право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмовлення від його підписання. Роз`яснюються права, передбачені статтею 268 КУпАП. За таких обставин, надання права працівникам Національної поліції на місці притягувати осіб до адміністративної відповідальності за скороченою процедурою без складання протоколу, накладає на них підвищену відповідальність стосовно оформлення доказів правомірності своїх дій. За умов категоричних заперечень водія, суб`єкт владних повноважень мав представити інші докази вини ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги що сама постанова поліцейського про накладання адміністративного стягнення є достатнім доказом вини позивача є безпідставними. У відповідності до статті 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення є процесуальним рішенням суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення. Безпосередньо докази, яким зобов`язана дати оцінку посадова особа, котра виносить постанову про накладання адміністративного стягнення, перелічені в статті 251 КУпАП. Суд першої інстанції правильно підкреслив, що жодного такого доказу суб`єкт владних повноважень не представив. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-244, 272, 286, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 без змін. Постанова набирає законної сили з 01.12.2020 та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А.В. Суховаров судді О.В. Головко судді Т.І. Ясенова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»