Постанова 4824 № 760/21125/20
від 01.12.2020 ·КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, Справа № 760/21125/20 Головуючий у 1 інстанції - Українець В.В. Апеляційне провадження № 22-ц/824/14393/2020 Доповідач - Мараєва Н.Є. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 грудня 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Мараєвої Н.Є. Суддів: Желепи О.В., Рубан С.М. При секретарі: Гаврюшенко К.О. розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Р10" ОСОБА_4 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року про забезпечення позову в справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Р10", треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анісімов Костянтин Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманова Оксана Володимирівна про визнання договорів недійсними, витребування майна Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, - ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ "Р10", треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анісімов К.С., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманова О.В. про визнання договорів недійсними, витребування майна. Заборонено відчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні інших вимог заяви - відмовлено. В апеляційній скарзі директор ТОВ "Р10" ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року, посилаючись на її незаконність, зокрема на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми цивільного процесуального права. 05 листопада 2020 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких вона просить задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Р10", скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити у повному обсязі. 27 листопада 2020 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких вона просить відмовити ТОВ "Р10" у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Р10" на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року та розгляд справи проводити за її відсутності. 30 листопада 2020 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. 01 грудня 2020 року в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції директор ТОВ "Р10" ОСОБА_4 надав письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких просив скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року, якою було частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ "Р10", треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анісімов К.С., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рохманова О.В. про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна. Разом із позовною заявою позивачка подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила: - накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити ТОВ «Р10», а також будь-яким особам проводити будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити ТОВ «Р10», а також будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо перепродажу та продажу майнових прав на нерухомі об`єкти, які будуть побудовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначала, що ОСОБА_2 було відчужено спірну земельну ділянку в порушення вимог закону, а новий власник ТОВ "Р10" може відчужити її іншій особі, що утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду. Задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині заборони відчуження спірної земельної ділянки, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до вимог статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Вони мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно із пунктом 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу визнання недійсним договорів купівлі-продажу та витребування майна. Таким чином, враховуючи зазначене, ОСОБА_1 обґрунтувала необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині, оскільки відчуження вказаної земельної ділянки може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів необхідності забезпечення позову шляхом накладення інших заборон, а тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині. До того ж, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів того, що на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проводяться підготовчі та/або будівельні роботи. А вимога, щодо продажу майнових прав стосується дій, які лише можуть виникнути у випадку будівництва об`єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці в майбутньому. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову в цій частині не призведе до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у цій справі. А тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову в зазначеній вище частині. Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстав для скасування ухвали суду не вбачається. Керуючись ст.ст. 268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Р10" ОСОБА_4 - залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 04 грудня 2020 року. Головуючий: Судді: