LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС757/5883/19-ц

від 02.12.2020 · Цивільна
Резолютивна:У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБ…

Ухвала 02 грудня 2020 року м. Київ справа № 757/5883/19 провадження № 61-11375св20 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство юстиції України, акціонерне товариство «ОТП Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалко Роман Олегович, про визнання права власності на квартиру, ВСТАНОВИВ: У лютому 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 . В обґрунтування вимог посилався на те, що 19 травня 2018 року між ним та відповідачем укладено договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку у нього виникло з моменту державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказував, що з травня 2018 року він почав проживати зі своєю родиною у купленій квартирі. Зазначав, що наприкінці грудня 2018 року він звернувся до нотаріуса для укладення договору дарування спірної квартири, однак вчинити реєстраційну дію не вдалося, оскільки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що придбана ним квартира належить на праві приватної власності відповідачу. Вказував, що поспілкувавшись з відповідачем, останній повідомив, що він не вчиняв жодних дій для розірвання договору купівлі-продажу квартири від 19 травня 2018 року та не подавав заяв на внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно зміни власника квартири. Зазначав, що позивач втратив документ, який засвідчує його право власності на спірну квартиру. Вважав, що вказана помилка могла виникнути у зв`язку зі збоєм у системі програмного забезпечення, за яким інформація у Державному реєстрі речових прав повернулась у попередній стан. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності доказів того, що права позивача оспорюються чи не визнаються та невідповідності обраного позивачем способу його захисту. До Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , підписана адвокатом Гарницьким П. П., у якій представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10 листопада 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Грушицького А. І. 30 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Будь-яких обов`язків по суті цього спору на учасників справи суди попередніх інстанцій не покладали. За таких обставин заявником не доведено, яким чином зупинення виконання судових рішень, якими відмовлено в задоволенні позову, може вплинути на поворот виконання рішення у разі його скасування чи спричинити будь-які інші несприятливі для сторін наслідки. Зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, що передбачено статтями 394, 436 ЦПК України не є тотожним інституту забезпечення позову у цивільному процесі. Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно, або забороною вчиняти певні дії. При цьому згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Оскільки заявником не наведено обґрунтованих підстав зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року, то клопотання задоволенню не підлягає. Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство юстиції України, акціонерне товариство «ОТП Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалко Роман Олегович, про визнання права власності на квартиру - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький С. Ю. Мартєв І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»