Ухвала КЦС ВС № 490/221/16-ц

Ухвала 02 грудня 2020 року м. Київ справа № 490/221/16-ц провадження № 61-17837ск20 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 лютого 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУ ДСНС України у Миколаївській області про відшкодування 206 666,76 грн матеріальної шкоди, 100 000 грн моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення дорожньо - транспортної пригоди, 829,44 грн витрат на проведення оцінки та 3 574,96 грн судового збору. Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ГУ ДСНС України у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 206 666,76 грн матеріальної шкоди та 5 500 грн моральної шкоди, а також 3 574,96 грн судових витрат. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 лютого 2020 року в частині вимог ОСОБА_1 до ГУ ДСНС України у Миколаївській області про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат змінено, зменшено розмір стягнення матеріального відшкодування з 206 666,76 грн до 156 666,76 грн, а судових витрат з 3 574 грн до 80,76 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. 26 листопада 2020 року ГУ ДСНС України у Миколаївській області засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 лютого 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року в указаній вище справі. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. Предметом позову у цій справі є відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 250 = 525 500,00 грн) та становить 307 496,20 грн. Справа є незначної складності, ціна позову не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження. Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною. Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані заявником рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 лютого 2020 року та постанова Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 лютого 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький С. Ю. Мартєв І. М. Фаловська