Постанова 4857 № 140/429/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/429/20 пров. № А/857/12151/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Гінди О.М., Пліша М.А. за участі секретаря судового засідання Пильо І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року про повернення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду без розгляду (суддя Валюх В.М., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Волинської області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі №140/429/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Волинської області задоволено частково. Зобов`язано Прокуратуру Волинської області повторно, у встановленому законодавством порядку розглянути скаргу ОСОБА_1 від 23 грудня 2019 року та надати заявнику відповідь на всі порушені у скарзі питання, з урахуванням висновків суду, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 21 вересня 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій заявник на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просив розглянути звіт про виконання судового рішення у даній справі та, за наслідками розгляду чи неподання звіту, накласти штраф на керівника Прокуратури Волинської області. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №140/429/20 повернуто заявнику без розгляду на підставі частини другої статті 167 КАС України. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не наданої належної правової оцінки нормам процесуального законодавства, що регулює спірне питане питання, та помилково залишено поза увагою ту обставину, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення подана заявником засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд». Апелянт наголошує, що такий порядок звернення до суду відповідно до приписів статті 44 КАС України звільняє особу від надсилання копій цієї заяви іншим учасникам по справі, а тому у суду не виникло підстав для висновків про не дотримання заявником приписів статті 167 КАС України та повернення заяви без розгляду. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін, - обґрунтованим та законним. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторони , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявником не надано докази направлення копій заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду усім учасникам справи, з огляду на що вказана заява підлягає поверненню без розгляду на підставі частини другої статті 167 КАС України. Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції і надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно із абзацом 3 частини першої статті 167 КАС України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Частиною другою вказаної статті КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. За приписами частин сьомої, восьмоїстатті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Частиною дев`ятою цієї ж статті передбачено, що учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у пункті 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» №229 (6984) 01 грудня 2018 року. У подальшому, у газеті «Голос України» №42 (7048) від 01 березня 2019 року опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року). Втім, наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року №628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції (далі - Положення №30). Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року №16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення №30, електронний документ - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в автоматизованій системі документообігу суду для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення № 30). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД (електронний документ) та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та органи системи правосуддя приймають подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення № 30). З аналізу наведених норм слідує, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису. Таким чином, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Зокрема, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства (пункт 14 розділу XI Положення № 30). Як слідує з матеріалів справи, на сторінках заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду Мовчана В.В. зазначено, що документ сформований у системі «Електронний суд» 18 вересня 2020 року. Після направлення до суду заяви про заміну сторони виконавчого провадження через систему «Електронний суд» суд першої інстанції прийняв вказану заяву до свого провадження, а, отже, підтвердив належне функціонування зазначеної системи та надходження зазначеної заяви до суду. Разом тим, повертаючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вказану заяву було подано через підсистему «Електронний суд», а тому відсутні підстави вважати, що у суду існує необхідність в отриманні копій такої заяви, яка сформована і подана у вигляді електронного документу, оскільки електронний документ -заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду може бути направлена відповідачу у підсистемі «Електронний суд», або на офіційну електронну адресу відповідача - органу державної влади, що містяться в Єдиній базі електронних адрес суб`єктів владних повноважень, або працівники апарату суду за допомогою функції друку електронного документа мають можливість сформувати належну кількість копій заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення, а відтворення копії вказаної заяви потребує використання однієї й тієї ж функції друку документа. Аналогічний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду 29 липня 2020 року у справі №629/740/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №160/3534/20. Тобто, суд першої інстанції дійшов формальних підстав для повернення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення, у зв`язку з відсутністю копії такої для відповідача оскільки, по-перше, заявник, скориставшись своїм процесуальним правом, передбаченим частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України, відповідно до приписів частини дев`ятої вказаної статті адміністративного процесуального законодавства звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи копії відповідних документів, та по-друге, суд першої інстанції роздруковуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення мав можливість здійснити друк копій для інших учасників процесу. Наведені обставини свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції щодо не додержання заявником установлених правил в цій частині, а також про відсутність правових підстав для повернення такої заяви заявнику без розгляду на підставі частини другої статті 167 КАС України. Однак, суд першої інстанції вказані обставини не врахував, застосувавши надто суворе тлумачення процесуальної норми, що в свою чергу позбавило заявника права на доступ до суду і завадило розгляду його вимог та відповідно є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Згідно із частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного повернення без розгляду заявипро встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись частиною третьою статті 243, 310, 315, 320, 321, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року про повернення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду без розгляду у справі №140/429/20 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 03 грудня 2020 року