Постанова 4824 № 753/2748/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/2748/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/11968/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 року м. Київ колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі: головуючого Болотова Є.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г., при секретарі Маштаковій Т.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання протиправним нарахування вартості послуг з централізованого опалення та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 липня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Заставенко М.О.,- встановив: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з центрального опалення, які надаються КП «Київтеплоенерго». З жовтня 2018 року у квартирі позивача встановлено лічильник квартирного обліку теплової енергії типу Ultraheat 2WR6 за № 69103509, який прийнятий на комерційний облік, що підтверджується Актом прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення та опломбовано. Утім з жовтня 2019 року відповідач почав нараховувати вартість послуг з центрального опалення без врахування показників лічильника обліку, чим порушує права позивача. Просив: визнати дії КП Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» щодо нарахування ОСОБА_1 вартості послуг з центрального опалення квартири АДРЕСА_1 без врахування показників лічильника теплової енергії № 69103509 починаючи з жовтня 2019 року протиправними; зобов`язати КП Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок вартості послуг з центрального опалення квартири АДРЕСА_1 починаючи з жовтня 2019 року по дату набрання рішенням законної сили відповідно до показників лічильника теплової енергії № 69103509; зобов`язати КП Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» здійснювати ОСОБА_1 нарахування вартості з центрального опалення квартири АДРЕСА_1 на підставі показників лічильника теплової енергії № 69103509. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу представник КП «Київтеплоенерго» зазначив, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали. Представник КП «Київтеплоенерго» проти апеляційної скарги заперечила. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог. Судом зокрема зазначено, що вузол обліку теплової енергії позивач встановив у недозволеному місці, що унеможливлює об`єктивне встановлення кількості спожитої теплової енергії. Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 01 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 підписано договір-акт виконаних робіт № П-3377, предметом якого є роботи з влаштування вузла комерційного обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі робочого проекту за результатами виконання робіт позивачу встановлений лічильник квартирного обліку теплової енергії типу Ultraheat за № 69103509. Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що у період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року відповідач виставляв рахунки-повідомлення на сплату послуг за спожите опалення згідно показників лічильника № 69103509. Утім з жовтня 2019 року відповідач нараховує вартість послуг без врахування показників лічильника обліку, який прийнятий на комерційний облік та опломбовано, чим порушує права позивача. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Відповідно до положень п. 12 Правил № 630 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Згідно ч. 7 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються. Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829 затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії. Згідно п. 6 Порядку № 829 технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям: окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності); принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі; під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб; можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації. Відповідно до п. 3 Порядку № 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах. Згідно п. 10 Порядку оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим. Вузол розподільного обліку теплової енергії встановлюється за межами приміщення у будівлі із забезпеченням доступу для зняття показань засобів вимірювальної техніки. При встановленні вузла розподільного обліку теплової енергії забезпечується захист від несанкціонованого втручання в його роботу. Так, згідно робочого проекту обладнання квартирного вузла обліку теплової енергії, лічильник квартирного обліку теплової енергії типу Ultraheat за № 69103509, встановлений безпосередньо у квартирі позивача. У квартирі позивача відсутній єдиний тепловий ввід в квартиру, що унеможливлює встановлення розподільного обліку теплової енергії. Згідно відомостей, які містяться в листі КП «Київтеплоенерго» від 24 грудня 2019 року, у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , функціонує система опалення, в якій відбувається підключення опалювальних пристроїв від подавальних стояків вертикального типу. Враховуючи нормативно визначені критерії, технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії при зазначеній схемі відсутня. Отже, у квартирі позивача можливим є встановлення приладів-розподілювачів, а не встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином робочий проект обладнання квартирного вузла обліку теплової енергії квартири АДРЕСА_4 , який погоджений в тому числі і відповідачем, колегія суддів не приймає, оскільки судом при вирішенні спору дано правильну оцінку вказаному документу. Доводи апеляційної скарги про те, що облік теплової енергії розрахований у тому числі з врахуванням витрат на опалення місць загального користування, місць опалення стояків та неізольованих трубопроводів, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно технічних характеристик встановлення у квартирі позивача вузлів розподільного обліку теплової енергії не є можливим. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд порушив норми законодавства щодо зворотної дії закону в часі, вузол обліку теплової енергії позивач встановив у квартирі до прийняття актів, які суд зазначив у рішенні, колегія суддів оцінює критично, оскільки позивачем заявлені вимоги щодо визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії починаючи з жовтня 2019 року, тобто позовні вимоги стосуються періоду, коли набрали законної сили Наказ Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 12 жовтня 2018 року № 270 та Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829 затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 16 липня 2020 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 01 грудня 2020 року. Головуючий Є.В. Болотов Судді: О.Ф. Лапчевська С.Г. Музичко