LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС753/14102/19

від 26.11.2020 · Цивільна

УХВАЛА Іменем України 26 листопада 2020 року м. Київ справа № 753/14102/19 провадження № 61-17366ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гмирі 17» про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до ОСОБА_3 , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гмирі 17» (далі - ОСББ «Гмирі 17») про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування позову зазначала, що їй на праві власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному будинку створено ОСББ «Гмирі 17». Приблизно з 2017 року між сторонами почалися конфлікти та звинувачення позивача у тому, що перебуваючи певний час на посаді голови правління ОСББ «Гмирі 17», вона підписала договір з публічним акціонерним товариством «Київенерго» на невигідних умовах. 23 березня 2019 року член правління ОСББ «Гмирі 17» ОСОБА_3 зробила образливі написи на стінах ліфтів будинку. 25 квітня 2019 року позивач звернулася до Дарницького управління поліції з заявою про те, що ОСОБА_3 у присутності голови правління ОСББ «Гмирі 17» ОСОБА_4. 01 квітня 2019 року, переслідуючи її в під`їзді будинку, влаштувала сварку, при цьому тримала позивача за одяг, намагалася її вдарити по обличчю та ображала словами. Ураховуючи вищевикладене, вказувала, що дії відповідачів принижують її честь, гідність і репутацію, просила суд зобов`язати ОСОБА_3 та голову правління ОСББ «Гмирі 17» ОСОБА_4 публічно вибачитися перед нею та стягнути моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. 23 листопада 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень. Представник заявника порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, оскільки постанову апеляційного суду отримав 28 жовтня 2020 року, що підтверджується копією розписки. Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Враховуючи те, що наведені підстави пропущення строку на касаційне оскарження рішення суду є поважними, процесуальний строк підлягає поновленню. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ). За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). За змістом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з таких підстав. Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Відповідно до частини першої статті 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на звернення до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову за безпідставністю. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року та відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїх постановах висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку. Керуючись частиною першою, пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду У Х В А Л И В : Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гмирі 17» про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун С. Ю. Бурлаков М. Є. Червинська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»