Постанова Дніпровський апеляційний суд № 187/1402/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1517/20 Справа № 187/1402/20 Суддя у 1-й інстанції - Говоруха В.О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2020 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою адвоката Костюченка М.С. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженки м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, - В с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, та накладено на останню адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 гривень. При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №ДН54981/1866/НД/АВ/П/ПТ від 11.09.2020, під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в період з 27.08.2020 по 02.09.2020, за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 : база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » АДРЕСА_2 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фактично допустила трьох фізичних осіб, а саме: сторожа ОСОБА_2 , адміністратора бази відпочинку « ОСОБА_3 » та ОСОБА_4 горничну прибиральницю в період (з 01.06.2020 по 05.08.2020), до виконання робіт без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, чим порушені вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 1 ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Вказаними діями ФОП ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП, тобто, фактично допустила працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Не погоджуючись з вказаною постановою, 20 листопада 2020 року адвокат Костюченко М.С. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку. В обґрунтування пропущеного строку, адвокат Костюченко М.С. зазначив, що ОСОБА_1 не отримувала повідомлення про час та місце розгляду справи відносно неї, про існування оскаржуваної постанови скаржнику стало відомо лише 11.11.2020 року. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 знала про існування справи відносно неї, що підтверджується її особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення №ДН54981/186/НД/АВ/П/ПТ від 11.09.2020 (а.с. 1), в якому ОСОБА_1 повідомлено про направлення матеріалів справи для розгляду до Петриківського районного суду Дніпропетровської області. Крім того, до протоколу ОСОБА_1 надала письмові заперечення, про що особисто зазначила ОСОБА_1 у протоколі (а.с. 3-7). Крім того, в матеріалах справи наявні судові повістки, довідки про доставку смс-повідомлень про час та місце розгляду справи (а.с. 21). Для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення. Отже, посилання адвоката Костюченко М.С. в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження на те, що про існування оскаржуваної постанови дізналися лише 11.11.2020 року, не підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Доказів отримання копії постанови саме 11.11.2020 року, апелянтом не надано. Нормами КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення або дня коли особа дізналась про судове рішення, а з моменту його винесення. Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Таким чином, апеляційний суд вважає, що адвокатом Костюченко М.С. не наведено поважних причин, які б могли слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. З огляду на вищевикладене, а також оскільки адвокат Костюченко М.С. в клопотанні не навів поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в поновленні строку апеляційного оскарження останньому слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП. Керуючись ст. ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Костюченко М.С. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2020 року. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, через неповажність причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко