Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/6995/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1410/20 Справа № 212/6995/20 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М. Д. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Троценко Олесі Миколаївни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює оператором, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за участю: адвоката Троценко О.М. особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один ) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок на користь держави. Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу серії ОБ №159060 від 13.09.2020 року, 13.09.2020 року о 15-44 годині в м. Кривий Ріг на мкрн. 4-й Зарічний, біля будинку № 22 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння з використанням технічного засобу «Драгер» на місці зупинки та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Троценко О.М. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно притягнув до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки ніхто за керування транспортним засобом у стані сп`яніння протокол відносно ОСОБА_1 не складав. На думку апелянта, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №159060 від 13.09.2020 року, чітко вбачається порушення вимог КУпАП, які регулюють порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа під час складання протоколу не дотрималась вимог закону, оскільки в протоколі фактично не встановлено особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Яким саме чином на підставі якого документу було встановлено особу правопорушника , як міг працівник поліції встановити особу по посвідченню водія КВЕ 836615 від 26.02.2020 року, коли відносно ОСОБА_1 було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Зазначає, що в протоколі, поясненнях свідків, рапорті по різному зазначено прізвище особи, що притягається до відповідальності ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 ). Крім того, вказує, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що його не було ознайомлено зі змістом адміністративного протоколу, не роз`яснено його права. Вказує, що пояснення свідків не містять відомостей щодо суті вчиненого водієм правопорушення. Бланки, на яких складені письмові пояснення свідків, не містять відмітки, який саме протокол та його номер серії свідками було засвідчено. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , та його захисник адвокат Троценко О.М. підтримали апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Суд вислухавши думки учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення дотримався вказаних вимог закону в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи. Не визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 159060 від 13.09.2020 року, в якому поліцейським Волковим Є.В. були викладені усі обставини, інкримінованого водію ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, дані про свідків правопорушення та доказах, в протоколі водій ОСОБА_1 відмовився надавати свої пояснення та підписувати протокол; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; - рапортом працівника поліції; - постановою про накладення адміністративного стягнення по справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3130829 від 13.09.2020 року, за ч. 1 ст. 126 КУпАП; - відеозаписом з бодікамери патрульного. Вказані письмові докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували. Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку апеляційного суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об`єктивної сторони скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги адвоката Троценко О.М. на невірне написання прізвища особи в протоколі, апеляційний суд вважає необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, в судовому засіданні встановив, що ОСОБА_1 на момент складання протоколу не мав при собі і не надав на вимогу працівників поліції жодного документа, що посвідчує особу, в тому числі водійське посвідчення, однак назвав працівникам поліції свої анкетні дані, зокрема прізвище на російській мові як « ОСОБА_2 », при цьому за даними автоматизованої інформаційної системи працівниками поліції було встановлено, що він отримував водійське посвідчення на прізвище ОСОБА_1 , про що надано відповідну довідку. Під час апеляційного перегляду було оглянуто відеозапис з нагрудних камер та камери патрульного автомобіля поліції, відповідно до якого встановлено, що екіпаж поліції рухався за автомобілем «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 у дворах будинків і зупинив о 15:44 год. цей автомобіль перед виїздом на головну дорогу. Двоє працівників поліції, що підійшли до вказаного автомобіля розпочали спілкування з водієм вказаного транспортного засобу і надалі відеозапис продовжено з нагрудних бодікамер працівників поліції в цей же час. Водій автомобіля надав посвідчення водія на іншу особу, своє водійське посвідчення не надав, при цьому назвався « ОСОБА_1 » та вказав свою дату народження і адресу. На переглянутих відеозаписах був зафіксований ОСОБА_1 , а не будь-яка стороння особа. Як вбачається з відеозапису, підставою зупинки автомобіля став виклик сусідів на «102», які повідомили, що водій автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, такі як запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, працівниками поліції було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, на що водій відмовився у присутності двох свідків. Водію ОСОБА_1 також було роз`яснено про передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, ст.63 Конституції України, права, передбачені ст. 268 КУпАП України. Вказані обставини також повністю підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а також рапортом інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №2 Полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Волкова Є. від 13.09.2020 року. Доводи ОСОБА_1 з приводу порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп`яніння апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи. Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає стягнення за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена наказом МВС №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок направлення водіїв), поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8). Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на його уникнення від адміністративної відповідальності. При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу адвоката Троценко Олесі Миколаївни в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2020 року залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко