Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/1388/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1388/20 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон, 10 вересня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Єщенка О.В., Шляхтицького О.І., Шляхтицького О.І.,Ш розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, з вимогами: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 28/03-17 від 11.03.2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 18.02.2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди, зазначеної відповідно до довідки ТУ ДСА України в Херсонській області № 367/02 від 02.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці. Враховуючи рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року, позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок його довічного грошового утримання, залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки, з 01.01.2020 року, змінились складові суддівської винагороди, на думку позивача - виникли правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Однак, спірним рішення, відповідачем протиправно відмовлено позивачеві у здійсненні такого перерахунку. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 28/03-17 від 11.03.2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з 19.02.2020 року згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області № 367/02 від 02.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В решті вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління ПФУ в Херсонській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначило про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про наявність підстав для скасування спірного рішення, оскільки відсутні законні підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки № 367/02 від 02.03.2020 року, позаяк є чинними положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», якими було введено певну диференціацію щодо визначення розміру суддівської винагороди та розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці у залежності від проходження кваліфікаційного оцінювання. Апелянт зауважив, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-рп/2020 не змінювалися розміри суддівської винагороди та не розглядалося питання про перерахунок щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці. Конституційним Судом України у рішенні від 18.02.2020 № 2-рп/2020 не визначено порядок його виконання, у зв`язку із втратою чинності положень пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 (зі змінами). Пунктом 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-рп/2020 рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до вищевказаного Рішення. Змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" не внесено. Враховуючи зазначене, рішенням пенсійного органу правомірно відмовлено в перерахунку щомісячного грошового довічного утримання судді. До того ж, на думку апелянта, перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок (пункт 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1). Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проведено ОСОБА_1 виходячи з розміру суддівської винагороди, встановленої на 01.01.2020 та обчисленої згідно діючих на момент проведення такого перерахунку законодавчих норм. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 року, відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, ОСОБА_1 , у зв`язку із поданням заяви звільнений у відставку з посади судді Дніпровського районного суду міста Херсона. 22.09.2016 року, ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Згідно довідки ТУ ДСА України в Херсонській області №367/02 від 02.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , станом на 18.02.2020, складає 107202,00 грн. Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області № 28/03-17 від 11.03.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку щомісячного грошового довічного утримання згідно вищезазначеної довідки з підстав зазначених відповідачем у відзиві на позовну заяву. Вважаючи таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст.135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді. Колегія суддів погоджується з таким висновок суду першої інстанції, вважає його вірним виходячи з наступного. За змістом ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно приписів ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року. До набрання чинності 30 вересня 2016 року Законом № 1402-VIII, діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» за № 2453-VI (далі Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI) в іншій редакції. За приписами ч.1 ст. 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина 2 статті 142 Закону №1402-VI). Як визначено ч. 4 та ч. 5 ст. 142 Закону №1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Разом з цим, Законом України № 2453-VI та Законом України №1402-VIII, запроваджено різні підходи до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, а саме пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, визначено: «Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.». Тобто, розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, фактично відрізнявся від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначалось, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII). Законом України від 16.10.2019р. №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII. Відповідно до п.24 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлений розмір посадового окладу судді, який з 1 січня 2020 року становить: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно Постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 року, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Дніпровського районного суду міста Херсона у відставку, відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України. В подальшому 22.09.2016 року ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". 18.02.2020 року рішенням Конституційного Суду України у справі № 2-р/2020, пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, визнано таким, що не відповідає Конституції України. У вказаному рішенні Конституційного Суду України зазначено наступне. Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України). Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013). Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначає, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402. Конституційний Суд України у вказаному вище рішенні зауважив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020р. №2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня з дати ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє. До 18 лютого 2020 року позивач отримував щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого обраховувався виходячи з положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», 2010 року зі змінами та доповненнями, проте 18 лютого 2020 року відбулись зміни у порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийшли у відставку на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI, зазначеним Законом й встановлювався посадовий оклад виходячи з 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Однак, з 19 лютого 2020 року розмір щомісячного довічного грошового утримання обчислюється у порядку, встановленому Законом № 1402-VIII. За приписами ч. 2 ст. 135 Закону України № 1402-VIII, суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (п. 1 ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII). Враховуючи вказане, з 19 лютого 2020 року внаслідок збільшення розміру базового розміру посадового окладу, змінився розмір складових суддівської винагороди судді. Доказом зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди позивача є довідка ТУ ДСА України в Херсонській області №367/02 від 02.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка є підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Таким чином, судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що саме з 19.02.2020 року дня, наступного з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, згідно Закону № 1402-VIII, у зв`язку із чим вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до ЗУ №1402-VIII, підлягає задоволенню. Колегія суддів зазначає, що дана справа підпадає під ознаки типової адміністративної справи, яка розглянута Верховним Судом, як зразкова в порядку ст.290 КАС України з прийняттям рішення від 16.06.2020р. по справі №620/1116/20, а тому суд враховує правові висновки Верховного Суду, що викладені у такому рішенні. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст.135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді. У зв`язку із вказаним наявні підстави для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення ГУ ПФУ в Херсонській області, яким позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання з 19.02.2020 року, згідно довідки № 367/02 від 02.03.2020 року про розмір суддівської винагороди та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 згідно вказаної довідки, оскільки щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги стосовно того, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-рп/2020 не змінювались розміри суддівської винагороди та не розглядалось питання про перерахунок щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці, колегія суддів, оскільки вказаним рішенням Конституційного суду України було зроблено правовий висновок згідно якого саме факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Крім того, апеляційний суд звертає увагу апелянта, що Конституційних Суд України і не міг в своєму рішенні змінювати розміри суддівської винагороди та здійснювати перерахунок щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці, оскільки це не є його компетенцією. Суддівська винагорода визначена Законом № 1402-VIII і не може бути визначена рішенням суду. Щодо перерахунку довічного утримання судді, то це виключна компетенція органів ПФУ і такий перерахунок вони зобов`язані здійснити у зв`язку зі змінами його розміру. Що стосується зобов`язальної частини позовних вимог то суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що вони також підлягають задоволенню, але без зазначення розміру суддівської винагороди 90% як просить позивач, оскільки визначення розміру та нарахування суми відповідно до довідки є дискреційними повноваженнями ГУ ПФУ в Херсонській області, в які суд не може втручатись. Лише за наявності спору між сторонами з цього приводу та подачі позовної заяви до суду, це може бути предметом судового розгляду. Водночас, при обранні способу відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання здійснити перерахунок та виплату довічного утримання суд виходив з принципу верховенства права, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та з принципу ефективності юридичного захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього. Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, висновків суду не спростовують. Враховуючи все вищевикладене, на переконання апеляційного суду, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, досліджено наявні докази, надано їм належну правову оцінку та ухвалено законне й обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 540/1388/20- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Єщенко О.В. Шляхтицький О.І.