Постанова 4854 № 540/1839/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1839/20 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон, 22 жовтня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У липні 2020року ОСОБА_1 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 10.03.2020 №156/03-13 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 03.03.2020 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Херсонській області від 02.03.2020 №368/02, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення відповідача є протиправним, оскільки з 19.02.2020р., наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020р. у справі № 2-р/2020 у позивачки виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-УІІІ, на підставі довідки про суддівську винагороду працюючого судді, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При цьому, позивачка вказує, що 16 червня 2020 року Верховний Суд виніс рішення у зразковій справі №620/1116/20 з питання перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 року з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді і підтвердив право суддів, що перебувають у відставці. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 156/03-13 від 10.03.2020 року про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 03.03.2020 року; Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 02.03.2020 № 368/02, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 р. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок). Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що положеннями ч. 4 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402 "Про судоустрій і статус суддів" передбачено перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці від 25.01.2008 № 3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Так, відповідач вказує, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проведено позивачці, виходячи з розміру суддівської винагороди, встановленої на 01.01.2020 та обчисленої згідно діючих на момент проведення такого перерахунку, законодавчих норм. При цьому, рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-рп/2020 не є нормативно - правовим актом, яким змінено розмір суддівської винагороди, а до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у зв`язку із втратою чинності положень пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 відповідні зміни не внесені. Враховуючи зазначене, відповідач вважає рішення ГУ ПФУ України в Херсонській області від 10.03.2020 № 156/03-13 про відмову в перерахунку щомісячного грошового довічного утримання згідно із довідкою від 02.03.2020р. № 368/02 правомірним. 28.01.2021 року позивачем у справі надано відзив на апеляційну скаргу, у якому ОСОБА_1 посилаючись на хибність доводів апелянта, просила скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін, позаяк суд першої інстанції на її думку ухвали обгрунтоване та законне рішення. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Згідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Вищої ради юстиції від 19 грудня 2016 року № 3246/0/15-16 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області у відставку. Наказом Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22.12.2016 р. № 03-03/58 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області у відставку. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 р., яке вступило в законну силу, зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 % суддівської винагороди, починаючи з 23.12.2016 р. з урахуванням раніше здійснених витрат. Позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402 "Про судоустрій і статус суддів". 03 березня 2020 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, додавши до неї довідку Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.03.2020 р. № 368/02. Вказана довідка видана ОСОБА_1 відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (пункт 1 розділу ІІ) та на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, згідно якої станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 100 896,00 грн., у тому числі: посадовий оклад - 63060,00 грн., доплата за вислугу років 60% - 37836,00 грн. 10.03.2020 відповідачем прийнято рішення № 156/03-13 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання гр. ОСОБА_1 на підставі заяви від 03.03.2020 та довідки про розмір суддівської винагороди від 02.03.2020 р. № 368/02, яке вмотивовано відсутністю підстав для здійснення нового перерахунку щомісячного грошового довічного утримання, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 не змінювалися розміри суддівської винагороди та не розглядалося питання про перерахунок щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці. Крім цього, Конституційним Судом України у рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020 не визначено порядок його виконання у зв`язку із втратою чинності положень пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402 зі змінами. Пунктом 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-рп/2020 рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до вищевказаного Рішення. На сьогоднішній день зміни до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" не внесені. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивачка звернулась до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 10.03.2020 року № 156/03-13 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з 19.02.2020, тобто з наступного дня після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 в частині втрати чинності обмеження, встановленого пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII позивачка набула право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області від 02.03.2020 №368/02 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. Крім того суд першої інстанції, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивачки, вважав за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області від 02.03.2020 № 368/02, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 р. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За визначенням частин 2,3 статті 22 Основного Закону, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України). Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац 4 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013р. № 10-рп/2013). Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон " Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 р. (надалі - Закон України № 1402-VIII). Як встановлено статтею 135 Закону України №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.142 Закону України №1402- VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Суддя у відставці, який досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах зазначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Приписами ч.ч. 3,4 ст. 142 Закону України №1402-VI визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч.5 ст. 142Закону України №1402-VI). Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України №1402-VIII (у редакції до 16.10.2019р.) були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (п.23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII). В подальшому, Законом України від 16.10.2019 року №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019 року, зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII були виключені. Відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. У відповідності до п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, у редакції до 18.02.2020р., право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Так, судом першої інстанції вірно було встановлено, що до 18 лютого 2020 року позивачка отримувала щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого обраховувався виходячи з 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто як судді, що не пройшов кваліфікаційне оцінювання. При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 (далі Рішення) положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону№1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Як вбачається з п.16 та 17 вказаного рішення, Конституційний Суд України вказав, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Отже, судді, які вже перебувають у відставці, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII. Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (ч.2 ст.152 Конституції України). Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020р. № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, щоз дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, Закон №1402-VIII передбачає однаковий порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та не залежить від непідтвердження таким суддею за результатами кваліфікаційного оцінювання відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді). За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 19.02.2020р. позивачка набула право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області від 02.03.2020 №368/02 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя Апеляційний суд вважає за доцільне також зазначити, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до органу Пенсійного фонду України, за перерахунком пенсії ОСОБА_1 надала довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 02.03.2020 року № 368/02 яка, на думку колегії суддів, та з урахуванням ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII та рішення Конституційного Суду України є належною підставою для перерахунку позивачу з 19 лютого 2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Висновки судів першої та апеляційної інстанції у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16 червня 2020 року за наслідком розгляду зразкової адміністративної справи №620/1116/20. З урахуванням встановленого,судова колегія вважає вірним висновок суду про те, що враховуючи правові висновки Верховного Суду у зазначеній вище зразковій справі, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 10.03.2020 року № 156/03-13 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Доводи апелянта про відсутність підстав для перерахунку позивачу довічного грошового утримання судді, з огляду на те, що після 18.02.2020 року не відбувалось підвищення суддівської винагороди, апеляційний суд оцінює критично, позаяк до винесення Конституційним Судом України рішення, розмір суддівської винагороди був диференційованим в залежності від підтвердження суддею за результатами кваліфікаційного оцінювання відповідності займаній посаді (у разі підтвердження відповідності займаній посаді розмір винагороди більший, ніж до того) та саме після винесення вказаного рішення розмір суддівської винагороди суддів, які не підтверджували відповідність займаній посаді, зрівнявся з суддівською винагородою суддів, що вже підтвердили, тобто вказаний розмір фактично підвищився, що і є підставою для перерахунку довічного грошового утримання. Водночас, судова колегія вважає за доцільне також зазначити, що порядок проведення таких перерахунків, встановлений Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затверджений постановою Правління ПФУ від 25 січня 2008 р. №3-1, та ч.4 ст.142 Закону. При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Таким чином, перерахунок обумовлений відновленням раніше порушених прав позивача з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020. Отже, саме з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII, чим спростовуються доводи апеляційної скарги у цій частині. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 540/1839/20- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено та підписано 16 березня 2021 року. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.